5. Повітряні прошарки в огороджувальних конструкціях.(самое главное с дбНа)

Вентильований повітряний прошарок є конструктивним елементом системи, який створюється між теплоізоляційним шаром та облицювальним шаром для запобігання вологонакопиченню в товщі конструкцій. Оптимальна товщина вентильованого повітряного прошарку у стінах становить від 60 мм до 100 мм. Поверхню теплоізоляції, що повернена у бік вентильованого прошарку, потрібно захищати повітрогідрозахисним шаром. Замкнуті повітряні прошарки рекомендується розташовувати ближче до холодного боку огорожі.У разі встановлення відбивної ізоляції в конструкціях мають бути влаштовані один або два замкнутих повітряних прошарки по товщині стіни. Ізоляція встановлюється відбивним шаром у бік джерела теплової енергії. Поверхню теплоізоляції, що повернена у бік вентильованого прошарку, потрібно захищати повітрогідрозахисним шаром. Для замкнутих повітряних прошарків R_j визначається згідно з таблицями И.1, И.2. ДБН «Теплова ізоляція»

6. Методика теплотехнічного розрахунку огороджувальних конструкцій цивільних будівель.

Метою є підбір товщини огороджувальної конструкції (для нового будівництва) або шару додаткового утеплення (в умовах реконструкції будівлі) за заданим пунктом будівництва (реконструкції), характеристикою матеріалів шарів і призначенням огороджень.

Для зовнішніх огороджувальних конструкцій обов'язкове виконання умови:R_Σпр ≥ R _{q min} ,

У разі реконструкції будинків, що виконується з метою їх термомодернізації, допускається для непрозорих огороджувальних конструкцій приймати значення R _{q min} згідно з таблицею 1 ДБНу «Т. І.» з коефіцієнтом 0,8.

Мінімально допустиме значення R _{q min} опору теплопередачі огороджувальних конструкцій житлових і громадських бу­динків встановлюється згідно з таблицею 1 ДБНу «Т. І.» залежно від температурної зони експлуатації будинку, що приймається згідно з додатком В.

Опір теплопередачі термічно однорідної непрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулою

R_Σ = , (И.1)

де α_в, α_з - коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджувальної конструкції, Вт/(м² · К), які приймаються згідно з додатком Е;

R_і - термічний опір і-го шару конструкції, м² · К/Вт;

λ_ip - теплопровідність матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації (згідно з додатком Л), Вт/(м · К);

,(5)

де R_i - термічний опір i-го шару конструкції, що розраховується за формулою де δ_i - товщина i-го шару конструкції, м;

λ_ip - теплопровідність матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, Вт/(м · К), що приймають згідно з 2.11;

s_ip - коефіцієнт теплозасвоєння матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових умовах експ­луатації, Вт/(м²·К), що приймають згідно з 2.11;

n - кількість шарів у конструкції за напрямком теплового потоку.

4. Гутник Євгеній Володимирович

Повітропроникність. Основні поняття. Методи розрахунку. Вплив вологи на огородження. Її види та причини появи.

Повітропроникністю називається властивість будівельних матеріалів і ограждающізх конструкцій пропускати крізь себе потік повітря, повітропроникністювважають також витрата повітря в кг, який проходить через 1м ² огорожі за годину G, кг / (м ^2. Год).  Розрізняють два типи нещільностей, через які здійснюється фільтрація повітря: пори будівельних матеріалів і наскрізні щілини. Щілини утворюють стики стінових панелей, щілини в палітурках вікон і в місцях прилягання вікна до віконної коробки і т.д. Крім наскрізної поперечної фільтрації, при якій повітря проходить через огорожу наскрізь в напрямку. перпендикулярному поверхні огородження, існує, по термінології Р.Є. Брілінга [5], ще два види фільтрації -поздовжня і внутрішня.  Інфільтрація і ексфільтрація і, взагалі, будь фільтрація повітря виникають під впливом перепадів повних тисків повітря Δ P, Па, з різних сторін огородження.  Тобто, потенціалом переносу повітря через матеріали та огороджувальні конструкції є різниця тисків повітря зсередини будівлі і зовні. Вона пояснюється, по-перше, різною щільністю холодного зовнішнього повітря і теплого внутрішнього - гравітаційної складової і, по-друге, дією вітру, що створює позитивне додатковий тиск в набігаючий потік з навітряної сторони і розрідження з підвітряного - вітрової складової. 

Для огороджувальних конструкцій опалюваних будинків обов'язковим є виконання умови

R_g ≥ R_{g н} (12)

де R_g - опір повітропроникності огороджувальної конструкції, м² · год Па/кг;

R_{g н} - необхідний опір повітропроникності, м² · год Па/кг.

5.2 Для непрозорих огороджувальних конструкцій необхідний опір повітропроникності на і-му поверсі, для якого виконується розрахунок, визначається за формулою

R_{g н} = , (13)

де Δp - розрахункова різниця тисків, Па, визначається за додатком Т;

G_н - допустима повітропроникність огороджувальної конструкції, що встановлюється згідно з таблицею 7 залежно від виду огороджувальної конструкції.

5.3 Для світлопрозорих огороджувальних конструкцій необхідний опір повітропроникності виз­начається за формулою

R_{g н} = , (14)

де Δр₀ =10 Па - різниця тисків, за якою визначається масова повітропроникність світлопрозорої конструкції під час випробувань згідно з ДСТУ Б В.2.6-18.

Таблиця 7 - Допустимі значення повітропроникності огороджувальних конструкцій, G_н

Вид огороджувальної конструкції	Значення Gн
Зовнішні непрозорі конструкції житлових і громадських будинків	0,5 кг/(м2 · год)
Зовнішні непрозорі конструкції промислових будинків	1,0 кг/(м2 · год)
Стики між елементами (панелями) непрозорих конструкцій житлових і громадських будинків	0,5 кг/(м · год)
Стики між елементами (панелями) непрозорих конструкцій промислових будинків	1,0 кг/(м · год)
Світлопрозорі конструкції житлових та громадських будинків, виробничих будинків із кондиціонуванням приміщень	6,0 кг/(м2 · год)
Світлопрозорі конструкції промислових будинків	10,0 кг/(м2 · год)
Вхідні двері до квартир	1,5 кг/(м2 · год)

5.4 Виконання умови (13) для непрозорих огороджувальних конструкцій перевіряється за ре­зультатами випробувань, проведених акредитованими лабораторіями згідно з ГОСТ 25891, або за результатами розрахунків. Опір повітропроникності непрозорих огороджувальних конструкцій R_gнк, розраховується за додатком Т.

5.5 Виконання умови (13) для світлопрозорих огороджувальних конструкцій перевіряється за результатами випробувань, проведених акредитованими лабораторіями, згідно з ДСТУ Б В.2.6-18.

Опір повітропроникності світлопрозорих огороджувальних конструкцій R_gск визначається за формулою

де п - показник режиму фільтрації світлопрозорої конструкції, отриманий за результатами випро­бувань, проведених згідно з ДСТУ Б В.2.6-18;

G_ск - повітропроникність світлопрозорої конструкції, кг/(м² ∙ год), при Δр₀ = 10 Па, отримана за результатами випробувань акредитованими лабораторіями.

5.6 У разі, якщо R_{g ск} ≥ R_{g н} в п'ять і більше разів, обов'язкове виконання вимог 5.23 ДБН В.2.2-15.

Причини появи вологи в огорожах  Шляхи потрапляння вологи в огорожі різні, а заходи по зниженню вологості будівельних матеріалів в них залежать від причини зволоження. Ці причини наступні.  ^ Будівельна (початкова) волога, тобто волога, що залишилася в огородженні після зведення будівлі. Ряд будівельних процесів є "мокрими", наприклад, бетонування, мурування з цегли і штучних блоків: ячеістобетонних, керамзитобетонних та інших, оштукатурювання. Для скорочення тривалості мокрих будівельних процесів в зимових умовах застосовуються сухі процеси. Наприклад, у внутрішніх шарах зовнішніх стін поетажной розрізання ставляться пазогребневі гіпсові гідрофобізовані панелі. Звичайна внутрішня штукатурка замінюється гіпсокартонними листами.  Будівельна волога повинна бути видалена з огорож у перші 2 - 3 роки експлуатації будівлі. Тому дуже важливо, щоб у ньому добре працювали системи опалення та вентиляції, на які ляже додаткове навантаження, пов'язана з випаровуванням води.  ^ Грунтова волога, та волога, яка може проникнути в огорожу з грунту шляхом капілярного всмоктування. Для запобігання попадання грунтової вологи в огорожу будівельниками встановлюються гідроізолюючі і пароізолірующую шари. Якщо шар гідроізоляції пошкоджений, грунтова волога може підніматися по капілярах в будівельних матеріалах стін ло висоти 2 - 2,5 м над землею.  ^ Атмосферна волога, яка може проникати в огорожу при косому дощі, при протечках дахів в районі карнизів, несправності зовнішніх водостоків. Найбільш сильний вплив дощової вологи спостерігається при повній хмарності з тривалими дощів з вітром, з високою вологістю зовнішнього повітря. Для запобігання попадання вологи всередину стіни від змоченою зовнішньої поверхні застосовуються спеціальні фактурні шари, погано пропускають рідку фазу вологи. Звертається увага на герметизацію стиків стінових панелей при великопанельному домобудівництві, на герметизацію периметрів вікон та інших отворів.  ^ Експлуатаційна волога потрапляє в огорожу від внутрішніх джерел: при виробничих процесах, пов'язаних із застосуванням або виділенням води, при мокрій прибирання приміщень, при проривах водопровідних і каналізаційних мереж. При регулярному використанні води в приміщенні роблять водонепроникні підлоги і стіни. При аваріях необхідно якнайшвидше видалити вологу з огороджувальних конструкцій.  ^ Гігроскопічна волога знаходиться всередині огорожі внаслідок гігроскопічності його матеріалів. Гігроскопічність - це властивість матеріалу поглинати (сорбувати) вологу з повітря. При тривалому перебуванні будівельного виробу в повітрі з постійними температурою і відносною вологістю, кількість вологи, що міститься в матеріалі, стає незмінним (рівноважним). Ця рівновага вологовмісту відповідає гігротермічної станом зовнішньої повітряно-вологого середовища і в залежності від властивостей матеріалу (хімічного складу, пористості і т.д.) може бути більшим або меншим.

^ Пароподібному волога, що знаходиться в повітрі, заповнює пори будівельних матеріалів. При несприятливих умовах волога може конденсуватися всередині огороджень. Щоб уникнути негативних наслідків конденсації вологи всередині огородження воно повинне бути грамотно сконструйовано, щоб зменшити ризик випадання конденсату і створити умови для повного висихання сконденсованої за зиму вологи влітку.  ^ Сконденсована волога на внутрішніх поверхнях огорож при високій вологості внутрішнього повітря і температурі внутрішньої поверхні огородження нижче точки роси. Заходи боротьби із зволоженням внутрішньої поверхні огороджень пов'язані з вентиляцією приміщень, що знижує вологість внутрішнього повітря, і з утепленням огороджуючих конструкцій, виключає зниження температури, як на гладі поверхні огородження, так і в місцях теплопровідних включень. 

5. Кондратенко Марина Сергіївна