
- •Частина і Поводження з побутовими відходами у місті Полтава
- •1.1 Аналіз і розрахунок накопичення тпв за рік
- •1.2 Аналіз утворення тпв у місті
- •1.3 Вибір засобів знешкодження та утилізації тпв
- •1.4 Визначення і розрахунок схеми збору і вилучення тпв
- •1.4.3 Вибір розмірів майданчиків під контейнери
- •Частина іі
- •2.3Розрахунки нормативів утворення відходів виробництва і споживання.
- •2.4 Розрахунок питомих нормативів утворення відходів
- •Визначення класу небезпеки розрахунковим шляхом.
- •Частина ііi Будівництво, експлуатація та рекультивація полігону тпв у місті Полтава
- •3.1 Вибір ділянки під полігон
- •3.2 Інженерна підготовка
- •3.3 Розрахунок площі полігону
- •3.3.1 Розрахунок проектної місткості полігону
- •3.3.2 Розрахунок фактичної місткості
- •3.3.3 Організація і технологія складування
- •Організація місця розвантаження тпв.
- •3.3.4 Господарська зона полігона.
- •3.3.5 Засоби механізації
- •3.3.6 Визначення складу і чисельності персоналу полігону
- •3.3.7 Основні технологічні операції при експлуатації полігонів
- •3.3.8 Рекультивація і використання ділянок закритих полігонів
- •3.3.9 Оцінка впливу полігону складування тпв на навколишкє середовище
- •Оцінка впливу забруднюючих речовин фільтрату тпв на водні об’єкти
- •Література
Визначення класу небезпеки розрахунковим шляхом.
1.Якщо для конкретного виду промислових відходів розроблено та впроваджено технологію утилізації, знешкодження або оброблення, які призводять до усунення чи значного зменшення негативного впливу відходів на біоценози об’єктів довкілля, насамперед ґрунту, слід визначати клас небезпеки відходів за LD50
Кі=,
де Кі - індекс токсичності кожного хімічного інгредієнта, що входить до складу відходу;
lg (LD50) - логарифм середньої смертельної дози хімічного інгредієнта при введені в шлунок;
S - коефіцієнт, який відображає розчинність хімічного інгредієнта у воді (за допомогою довідника) визначається величина розчинності хімічного елемента у воді у грамах на 100 г води при температурі не вище 250С, яка ділиться на 100 і одержуємо безрозмірний коефіцієнт S , який знаходиться в діапазоні від 0 до 1;
F - коефіцієнт легкості хімічного інгредієнта (за допомогою довідника) визначається величина тиску насиченої пари в мм.рт.ст. інгредієнту при температурі не вище 250С, що мають температуру кипіння при 760 мм.рт.ст. не вище 800С, одержану величину ділять на 760 і отримують безрозмірну величину F, який знаходиться в діапазоні від 0 до 1;
Св - кількість даного інгредієнта в загальній масі відходу, в т/т;
і - порядковий номер конкретного інгредієнта.
Таке обчислення ведуть для кожного інгредієнту відходу.
Після розрахунку Кі для інгредієнтів відходу, вибирають не більше 3, але не менше 2 ведучих, які мають найменші Кі, при цьому К1 <К2<К3,крім того повинна виконуватись умова 2 К1 > К3.
К∑=
Де К∑ - сумарний індекс небезпеки. Він обчислюється за допомогою 2 або 3 вибраних індексів токсичності, після чого за допомогою таблиці визначають клас небезпеки та ступінь токсичності відходу.
Класифікація небезпеки відходів за LD50
Величина К∑ |
Клас небезпеки |
Ступінь токсичності |
Менше 1,3 |
І |
Надзвичайно небезпечні |
1,3 – 3,3 |
ІІ |
Високо небезпечні |
3,4 – 10 |
ІІІ |
Помірно небезпечні |
Більше 10 |
ІV |
Мало небезпечні |
При відсутності LD50 для інгредієнтів відходу, але при наявності класу небезпеки цих інгредієнтів у повітрі робочої зони (ГОСТ 12,1005 – 88) необхідно підставити умовні величини LD50, що орієнтовано визначені за показниками класу небезпеки у повітрі робочої зони
Клас небезпеки у повітрі р.з. |
Еквівалент LD50 |
Lg (LD50) |
І |
15 |
1,176 |
ІІ |
150 |
2,176 |
ІІІ |
5000 |
3,699 |
ІV |
>5000 |
3,778 |
2.Враховуючи те, що значна частина небезпечних пром відходів не має впроваджених схем поводження і видаляється методом поховання, тобто може мати безпосередній контакт з об’єктами довкілля, тому для визначення їх класу небезпеки слід застосовувати ГДК їх хімічних складників у грунті
Кі=,
Визначають як і в попередньому випадку. По К∑ визначають клас небезпеки та ступінь токсичності.
Класифікація небезпеки відходів за ГДК хім речовин у грунті
Величина К∑ |
Клас небезпеки |
Ступінь токсичності |
Менше 2 |
І |
Надзвичайно небезпечні |
2 - 16 |
ІІ |
Високо небезпечні |
16,1 - 30 |
ІІІ |
Помірно небезпечні |
Більше 30,1 |
ІV |
Мало небезпечні |
Стружка та брухт кольорових металів
Назва речовини (компонента) |
Хімічна формула |
Масова доля, % |
1 |
2 |
3 |
Алюміній |
Al |
до 40 |
Бронза |
Сплав: Cu, Al, Fe, Ni |
50 - 60 |
Домішки (Si , Fe, Zn) |
Si , Fe , Zn |
до 5,0 |
Вуглеводні, залишки МОР |
C nH2n, група СН оліат Na |
до 5,0 |
Іржа |
Fe3O4(FeO · Fe2O3) |
Назва інгредієнту |
Маса |
Тиск насиченої пари |
Розчин-ність |
Клас небезпеки |
Lg(LD50) |
Алюміній |
0,42 – 0,769т |
- |
0 |
ІІІ |
3,699 |
Залізо |
0,025 – 0,046т |
- |
0 |
ІІІ |
3,699 |
Нікель |
0,02 – 0,037т |
- |
0 |
І |
1,176 |
Мідь |
0,45 – 0,824т |
- |
0 |
ІІ |
2,176 |
Кремній |
0,02 – 0,037 т |
- |
0 |
ІІІ |
3,699 |
Цинк |
0,015 – 0,027 т |
- |
0 |
ІІ |
2,176 |
Іржа |
0,025 – 0,046 т |
- |
0 |
ІІІ |
3,699 |
К4 < K1 < K3 але умова 2К4 > K3 не виконується, тому беремо К4, К1 та К3.
Стружка та брухт кольорових металів має ІII клас небезпеки
Шлам мийки автотранспорту
Назва речовини (компонента) |
Хімічна формула |
Масова доля, % |
1 |
2 |
3 |
Вуглеводні |
C nH2n |
до 5,0 |
Механічні домішки |
Fe2 O3, Si O2 |
75,0 |
Вода |
H2O |
до 25,0 |
Назва інгредієнту |
Маса |
Тиск насиченої пари |
Розчин-ність |
Клас небезпеки |
Lg(LD50) |
Гексан |
0,025 – 0,261т |
- |
0,014 |
ІV |
3,778 |
Толуол |
0,025 – 0,261т |
- |
0,057 |
ІІІ |
3,699 |
Сполуки кремнію |
0,37 – 3,86 т |
- |
0 |
ІІІ |
3,699 |
Сполуки заліза |
0,38 – 3,97 т |
- |
0 |
ІІІ |
3,699 |
К3 < K2 < K1, але умова 2К3 > K1 не виконується, тому беремо К3, К2 та К1.
Шлам мийки має ІII клас небезпеки.
Масне ганчір’я
Назва речовини (компонента) |
Хімічна формула |
Масова доля, % |
1 |
2 |
3 |
Суміш вуглеводних |
C nH2n-2 |
|
|
C nH2n+2 |
10-15 |
C nH2n |
| |
Целюлоза |
[СН2ОН-2НО-3О]n |
75 - 80 |
Оксид кремнію |
SiO2 |
до 5,0 |
Сполуки заліза |
FeO , Fe2O3 |
Назва інгредієнту |
Маса |
Тиск насиченої пари |
Розчин-ність |
Клас небезпеки |
Lg(LD50) |
Гексан |
0,07 – 0,048т |
- |
0,014 |
ІV |
3,778 |
Толуол |
0,08 – 0,056т |
- |
0,057 |
ІІІ |
3,699 |
Целюлоза |
0,8 – 0,5568т |
- |
0 |
ІV |
3,778 |
Оксид кремнію |
0,025 – 0,0174т |
- |
0 |
ІІІ |
3,699 |
Оксид заліза |
0,025 – 0,0174т |
- |
0 |
ІІІ |
3,699 |
К3 < K2 < K1, але умова 2К3 > K1, не виконується, тому беремо К3 ,К2 та К1.
Відходи масного ганчір’я мають ІV клас небезпеки.
Масний пісок
Назва речовини (компонента) |
Хімічна формула |
Масова доля, % |
Суміш вуглеводнів |
C nH2n-2 |
20-30 |
C nH2n+2 | ||
C nH2n | ||
Пісок |
SiO2 |
80-70 |
Назва інгредієнту |
Маса |
Тиск насиченої пари |
Розчин-ність |
Клас небезпеки |
Lg(LD50) |
Гексан |
0,15 – 0,311т |
- |
0,014 |
ІV |
3.778 |
Толуол |
0,1 – 0,207т |
- |
0,057 |
ІІІ |
3,699 |
Оксид кремнію |
0,75 – 1,552т |
- |
0 |
ІІI |
2,176 |
К3 < K1 < K2, але умова 2К3 > K2 не виконується тому беремо К3, К1 та К2.
Відходи масного піску мають ІІ клас небезпеки.
Брухт чорних металів
Назва речовини (компонента) |
Хімічна формула |
Масова доля, % |
1 |
2 |
3 |
Сталь із вмістом вуглецю |
Fe |
93,0 – 99,0 |
Сплав Fe-C, що містить С та домішки: |
C< 3 | |
|
Mn |
7,0 – 1,0 |
Si | ||
|
P | |
S | ||
Cu | ||
Al |
Назва інгредієнту |
Маса |
Тиск насиченої пари |
Розчин-ність |
Клас небезпеки |
Lg(LD50) |
Fe |
0,94–7.05т |
- |
- |
ІII |
3.699 |
Mn |
0.01– 0,075т |
- |
- |
ІІІ |
3,699 |
Si |
0.01-0.075т |
- |
- |
III |
3,699 |
P |
0.01-0.075т |
- |
- |
II |
2.176 |
S |
0.01-0.075т |
- |
- |
II |
2.176 |
Cu |
0.01-0.075т |
- |
- |
II |
2.176 |
Al |
0.01-0.075т |
- |
- |
III |
3,699 |
К1 < K4 < K3, але умова 2К1 > K3 не виконується тому беремо К1, К4 та К3.
Відходи чорних металів мають ІІI клас небезпеки.
Провівши обрахунки, можна зробити такі висновки, що за рік на ділянці по ремонту ДВЗ на автотранспортному підприємстві утворилися відходи III та IV класів небезпеки, які будуть вивезені і розміщені на територіях іншого власника, а також утворилися відходи I та II класів, які також будуть вивезені і утилізовані іншим власником. Утворені відходи не перевищують установлених лімітів на їх утворення та розміщення.