2,31 (М2·к)/Вт.

Отже, > , що задовольняє умову (1).

Перевірка умови (2)

Температурний перепад між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції розраховуємо за формулою

, ^оС ; (5)

^оС.

Допустиму за санітарно-гігієнічними вимогами різницю між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції визначаємо за таблицею 3 [1]:

^оС . (6)

Отже, = 1,89 ^оС <= 4,0 ^оС, що задовольняє умову (2).

Оскільки в огороджувальній конструкції відсутні теплопровідні включення, умову (3) не перевіряємо.

Згідно з проведеними розрахунками для забезпечення нормативних теплотехнічних показників приймаємо зовнішню багатошарову стіну житлового будинку в Одеській області загальною товщиною 485 мм.

Приклад 1.3.

Визначити товщину шару додаткового утеплення житлового будинку, який реконструюється, в Херсонській області.

Вихідні дані:

Стіна з одношарових керамзитобетонних панелей товщиною 350 мм, щільністю керамзитобетону 1300 кг/м³; за даними натурних вимірювань при 18^оС, –20^оС, 11,8^оС, режим теплопередачі усталений.

Порядок розрахунку

Підрахуємо фактичний (приведений) опір теплопередачі панельної стіни при 8,7 Вт/(м²·К) за формулою [3]:

, (м²·К)/Вт; (7)

(м²·К)/Вт.

Нормативне значення опору теплопередачі для Херсонської області (ІІІ температурна зона згідно з дод. 1) для панельних стін із мінераловатним утеплювачем дорівнює2,2 (м²·К)/Вт (див. дод. 2).

Знаходимо термічний опір шару додаткового утеплення за формулою:

, (м²·К)/Вт; (8)

(м²·К)/Вт;

Ураховуючи, що , при утепленні внутрішньої сторони панелі гіпсо-перлітовим розчином (400 кг/м³, 0,15 Вт/(м·К) згідно з дод. 7) необхідна товщина шару додаткового утеплення

, м; (9)

м.

Такий варіант неприйнятний, оскільки товщина внутрішньої теплоізоляції надто велика, що суттєво зменшує розміри приміщень, і нанесення шару штукатурки такої товщини практично неможливе. Крім того, розміщення теплоізоляції з внутрішнього боку стіни погіршує температуро-вологісний стан стіни, що може привести до виникнення зони (площини) конденсації водяної пари на границі шару утеплювача і внутрішньої поверхні панельної стіни.

При утепленні зовнішньої сторони панелі мінераловатними плитами гофрованої структури, які захищені шаром штукатурки (100 кг/м³, 0,06 Вт/(м·К) згідно з дод. 7), потрібне додаткове утеплення товщиною:

м.

Приймаємо =100 мм.

При утепленні зовнішньої сторони панелі плитами з пінополістиролу, які захищені шаром штукатурки (25 кг/м³, 0,053 Вт/(м·К) згідно з дод. 7), потрібне додаткове утеплення товщиною:

м.

Приймаємо =80 мм.

2 Теплотехнічний розрахунок огороджувальних конструкцій за допомогою комп’ютерної техніки

Сучасний рівень комп’ютеризації дозволяє перейти від традиційних ручних методів розрахунків огороджувальних конструкцій будівель до автоматизованих програмних комплексів типу „TERA”, „ТеРеМОК” тощо.

Такі програмні комплекси мають свої недоліки. Так електронно-обчислювальну програму „TERA” проектувальники використовували до 2007 року, бо вона базувалася на положеннях СНиП 11-3-79** „Строительная теплотехника”. На сучасному етапі в Україні діючими є норми ДБН В.2.6-31:2006 „Теплова ізоляція будівель” [1], проте жодна комп’ютерна програма з теплотехнічних розрахунків не адаптована під ці норми.

Студентам на етапі виконання курсових, науково-дослідних, індивідуальних і дипломних робіт рекомендовано користуватися програмою „ТеРеМОК”. Хоча дана програма створена російською мовою, основана на вимогах і методах розрахунку, викладених в СНиП 23-02-2003 „Тепловая защита зданий”, СП 23-101-2004 „Проектирование тепловой защиты зданий” і СНиП 23-01-99 „Строительная климатология”, проте вона дозволяє змінювати нормативні дані, таким чином виконувати теплотехнічні розрахунки відповідно до вітчизняного нормативного документа [1].

Теплотехнічний розрахунок зовнішнього огородження

за допомогою програми „ТеРеМОК”

Розрахунок ведеться трьома етапами.

1 етап: задавши тип будівлі чи приміщення і тип огороджувальної конструкції, вводимо розрахункову відносну вологість повітря в приміщенні та розрахункову температуру внутрішнього повітря; зазначаємо кліматичні умови проектування (рис. 3).

Рис. 3 – Перший етап розрахунку огороджувальної конструкції

за допомогою програми „ТеРеМОК”

2 етап: згідно з ДБН [1] приймаємо мінімально допустиме значення опору теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції), вводимо назви шарів огороджувальної конструкції, уточнюючи значення теплотехнічних показників і коефіцієнтів (рис. 4).

3 етап: розрахунок товщини теплоізоляційного матеріалу і загальної товщини огороджувальної конструкції (рис. 5).

Рис. 4 – Другий етап розрахунку огороджувальної конструкції

за допомогою програми „ТеРеМОК”

Рис. 5 – Третій етап розрахунку огороджувальної конструкції

за допомогою програми „ТеРеМОК”