- •1.1Нормативно-правове та методичне забезпечення грошової оцінки земель в Україні.
- •1.2 Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення.
- •Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарських підприємств .
- •1.3 Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів.
- •1.4 Нормативної грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення.
- •Землі природно – заповідного та іншого природоохоронного призначення.
Вступ
Сфери застосування нормативної грошової оцінки земель визначається українським законодавством (Земельний кодекс України, Закон України «Про оцінку земель») і методиками нормативної грошової оцінки земель різних категорій затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Нормативна грошова оцінка земель – одна з основ ефективного використання земельних ресурсів. Це база для встановлення обґрунтованих платежів за землю, зокрема, розрахунку орендної плати та визначення земельного податку.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється з метою визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування грунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, а земель населених пунктів - їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території.
Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не пеевищує семи робочих днів з дати надходження відповідної за яви.
1.1Нормативно-правове та методичне забезпечення грошової оцінки земель в Україні.
Нормативною базою, яка покликана була визначити та врегулювати методичні підходи до розрахунку грошової оцінки земель, стала "Методика грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року №213 [ 2 ].В квітні того ж року спільним наказом Держкомзему, Мінсільгосппроду, Держкоммістобудування і академії
аграрних наук (№24/87/70/45 від 7.04.1995р.) було затверджено "Порядок грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів". 31 жовтня 1995 року постановою Кабінету Міністрів України №864 [ ] були затверджені доповнення до Методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, які встановлювали підходи до оцінки земельних ділянок в населених пунктах, де не проведена комплексна грошова оцінка території, а також за межами населених пунктів з метою приватизації земельних ділянок. В листопаді того ж року спільним наказом Держкомзему, Мінсільгосппроду, Держкоммістобудування і академії аграрних наук (№76/230/325/150 від 27.II.1995р.) було затверджено "Порядок грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", який приводив попередню редакцію Порядку у відповідність до норм зазначеної постанови. 30 травня 1997 року Кабінет Міністрів України видав постанову "Про Методику грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)", в якій зобов’язав Держкомзем, разом із зацікавленими міністерствами та відомствами, у тримісячний термін розробити Порядок грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів). Пункт 5 цієї ж постанови визначає такою, що втратила чинність постанову Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 1995 року №864 "Про внесення доповнень до Методики грошової оцінки земель
сільськогосподарського призначення та населених пунктів". Підходи щодо реалізації методичних засад оцінки земель населених пунктів, які визначені згаданим наказом, було розкрито у відповідних його розділах. Вищезазначені документи покладено в основу подальшого вдосконалення системи визначення розмірів грошової оцінки земель, їх оподаткування і переходу до засад, що більше відповідали б ринковим принципам функціонування механізму економічного регулювання земельних відносин. Значний вплив на визначення грошової оцінки земель мають норми Земельного кодексу України, зокрема зміст його другого розділу, який регулює віднесення земель до певних категорій використання. Від цього значною мірою залежить визначення об'єктів оцінки та коефіцієнтів, що враховують особливості їх функціонального використання.
Більшість показників, які впливають на проведення грошової оцінки земель населених пунктів, визначені містобудівним законодавством і нормативною базою, що діє в цій сфері. Закон України "Про основи містобудування", прийнятний Верховною Радою України 16 листопада 1992 року, визначає, що державні стандарти, норми і правила у сфері містобудування "...встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів з урахуванням соціальних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов..." (стаття 16). Основним нормативним документом, що визначає діяльність в сфері містобудування, є державний стандарт ДБН 360-92 (державні будівельні норми), який зазнав з часу його прийняття певних змін. Проте, визначення основних структурних елементів населених пунктів та принципові положення щодо нормування використання їх територій викладені саме в цьомe документі. Вони є чинними зараз і покладені в основу показників, які використовуються для визначення грошової оцінки відповідних земельних ділянок.