Розділ 2 специфіка вживання слів-термінів у романі о.Гончара «тронка»

2.1. Семантичні групи термінологічної лексики в досліджуваному творі

Науково-технічна термінологія надзвичайно різноманітна за своїм лексичним складом. У предметних (тематичних групах) поєднання слів в одну групу відбувається завдяки схожості чи спільності функцій позначуваних словами предметів та процесів в одній конкретній чи різних мовах. Вивчення таких груп обмежується своєрідністю інвентаризацією за тим типом, який спроможний наочніше групувати конкретну терміносистему і не має на меті розкрити внутрішні семантичні зв’язки слів, особливості смислової структури мови в цілому.

Тематичні групи певної терміносистеми розвиваються залежно від складу і розвитку своїх членів, опорних і не опорних, від зникання одних і появи інших, від переходу слів з однієї групи до іншої. Руйнуються старі тематичні групи і виникає багато нових, особливо в останній час, коли бурхливий розвиток науки і техніки спричинив виникнення масиву нових слів, насамперед наукових, технічних та інших термінів. Поява нових слів внесла не тільки кількісні зміни в лексику – вона зумовила і ній глибокі якісні зміни також і в тематичному групуванні лексики [11, с.145; 155;202].

Роман «Тронка» Олеся Гончара був написаний протягом 1960-1962 рр, і відзначений найвищою на той час премією. Роман складається з дванадцяти новел – дванадцяти завершених історій,об’єднаним авторським задумом, а також чи то спільним героєм, чи то проблемою, темою.

Головні герої роману – люди з мозолястими руками і щедрими серцями: чабани (Горпищенко-батько, Домаха Дорошенко), льотчики (начальник полігону Уралов, Петро Горпищенко), моряки (Іван Дорошенко), бульдозеристи (левко Брага), військові та інші. Люди моральної чистоти, з усвідомленням важливості своєї праці і тому в романі використовується велика кількість термінологічної лексики, яка стосується тієї чи іншої професії або роду заняття.

Термінологічну лексику аналізованого твору можна поділити на такі групи:

1. Сільськогосподарська лексика:

• Чабанська лексика: гирлига, джермало, брак, барнак, брейцара, держак, вівцематка, хурда, отара, торпеда, ринва, бідарка.

Наприклад:

1. І якось так випадає щоразу, що батька застає він не в хаті і не в кошарі, а в степу, просто серед пасовища, де старий стоїть коло отари з ґирлиґою, в черевиках солдатських і в усіх своїх чабанських обладунках: пояс, а на поясі джермало, що дісталось йому у спадок ще від діда-чабана, і ріг баранячий з нафталіном - рани вівцям присипати, і пляшка суміші креоліну з дьогтем - теж для гоєння ран, і, звичайно ж, ножиці, щоб простригати вівцям очі, бо, буває, Так позаростають, що й шпичаків не бачать, проколють очі об них.

2.   - Брак, барнак, брейцара і держак! - чітко відповідає син, і цим йому вже забезпечена симпатія старого на весь час відпустки.

2) Військова лексика:

• Лексика льотчиків: полігон,аеродром,синоптик, парашут,

шоломофон, катапультування, демобілізація, льотчик-

універсал, акліматизування, пілотування, штурман,

радист, авіакозакування, бомбардувальники, біплан,

рядовий, дирижаблі.

Наприклад:

І хоч інші уже, може, до цього й звикли, вважають це природним, адже поряд полігон, до якого здалеку летять чиїсь сини на свою грізну роботу, а вона, льотчицька мати, все ж ніяк не може звикнути до цих гуркотань, вибухів, струсів.

• Морська лексика: паруси, морзянка, алебарди, крейсер, есмінець, капітан, кораблебудівельний, дубка, байда,лоцман,китобої, компас, лоцій, транспорт-сухогруз, танкер, секстан, пасати, мусони, океан.

Наприклад:

 На морському кітелі, що облягає могутні плечі Дорошенка,- якір, ланцюг і секстан. Хлопцям просто очі вбирає той значок, та славетна моряцька трійця. Ланцюг і якір - сіро-сталеві, секстан - золотий. Подейкують, що йому теж відставка. Невже відплавав своє, невже тепер припорошуватимуть степові вітри той золотий секстан, і ланцюг, і якір?

• Космічна лексика: супутники, ракети, космос, атомні урагани, орбіта, атомний вік.

Наприклад:

- Супутники… Ракети… А мені ще ж впомку, як ми побачили вперше яроплан,- каже Демидова мати, стара костиста жінка, до якої туляться онуки з обох боків.- На панськім току саме молотили, а він летить… І молотарку спинили, стоїмо, та хрестимось, та все дивимось, як він поволі-поволі по небу пролітає…

3)Термінологічна лексика, яка вказує назви рослин та тварин:

• Рослини: японська софора, тамариск.

• Тварини: качки-крохалі, качка сіра, галагас, поганка, морські голуби, середземноморські чайки,,баранці-мериноси, дрохви, баклани.

Наприклад:

Острів Смалений, найближчий із цілого архіпелагу островів, що належить державному заповіднику, вони відвідали ще пуцьверінками-п'ятикласниками під час однієї з екскурсій, що їх любить організовувати незмінний їхній біолог Василь Карпович, який і зараз їде з ними, тільки сидить не в кузові, а поруч з водієм, у кабіні. А тоді він пішки, походом повів їх на Смалений, який зветься так тому, що колись там баклани жили, влаштовували свої пташині ярмарки, і коли сідали, то стільки їх було, що острів ставав від них справді як смалений. Під час їхньої екскурсії бакланів на Смаленому вже не було, зате чайок та крячків не злічити, вони там гніздилися величезними колоніями. Коли баркас з юними екскурсантами причалив до острова і вони висипали в його зарості, то ціла хмара - біла! криклива! - знялась над головою, сонця не стало видно за птаством, що не переставало літати й кричати весь час, доки дітвора перебувала на острові. Крім чайок, були там качки-крохалі, і качка сіра, і велика, така славна пеганка, і морські голуби… Ідеш, а на землі ніде ногою ступити: гнізда, яйця, голенькі пташата плутаються в траві, одні вже вбираються в пух, а ті лише вилуплюються, пробиваються дзьобиками з шкаралупки до цього світу, щоб знятись і полетіти над ним, подивитись, який він є.

4) Політична лексика: начзаготскот,

радгосп, соцзмагання,робкооп, комсорг, секретар райкому, троцькісти, бухарінці, партстаж, соцнакопичення.

Наприклад:

Мабуть, уже сто літ цій Чабанисі, така вона стара, іпро неї, про живу, вже склались у радгоспі легенди.

5) Електротехнічна лексика: радіомотлох, мегагерц, радіопорушник, радіовузол, цетробрех, короткохвильовик, кібернетичний, транзистор, реторти, примус, керогаз, ретранслятор, електромашинка.

Наприклад:

Вперше хлопець відкрито не скорився материній волі. Не за підручники вхопивсь, а, мовби наперекір матері, побрів у свій куток, вшнипився в якусь схему, потім став з брязкотом ритися серед свого радіомотлоху, перебирав, ліпив якісь дротики в металевій грубій коробці…

3. Технічна лексика: бульдозери, розрихлювачі, траншеї штреки,будівельно-монтажне управління, запеленгований, ударник-механізатор,газорізальник, стригалі, мотористи, точильники.

Наприклад:

Мине час, і вже буде тут русло, блискотітиме аж за обрій світла дніпровська вода, тихо линучи в степ, напуваючи довколишні поля. А зараз тут поки що тільки свіже, як після величезного вибуху, руйновище порушило одвічну дрімоту землі. Нелегко навіть вгадати майбутні береги каналу, між якими ще тільки ходять бульдозери та розрихлювачі, вибираючи грунт з того місця, де буде русло, розтинаючи його впоперек глибочезними траншеями-штреками. Бульдозер за бульдозером так і шугають стрімголов у глибокі пази траншей, а залишені між ними вали рихлої необваленої землі дедалі вищають, ростуть. Здається, таку стіну тільки торкни, так і обвалиться, але спробуй - там тонни грунту.

Отже, проаналізувавши термінологічну лексику у романі О.Гончара «Тронка», було виділено п’ять основних груп вживання термінів: сільськогосподарська, військова, лексика, що позначає назви рослин і тварин, електротехнічна та технічна лексика, політична лексика. Терміни, проникаючи у синонімічні ряди, сприяють створенню яскравого, свіжого, неповторного образу, посилюють виразність тексту, відображають характерні ознаки мовного процесу доби ХХ століття.