- •Актуальність – розмита
- •Предмет, об’єкт переробити!!!!!
- •Де науковці????????
- •Розділ 1 теоретичні засади дослідження термінологічної лексики в українській мові
- •1.2. Загальна характеристика вживання термінологічної лексики в художніх текстах
- •Розділ 2 специфіка вживання слів-термінів у романі о.Гончара «тронка»
- •2.1. Семантичні групи термінологічної лексики в досліджуваному творі
- •2.2 Функціонально-стилістичне навантаження термінів у прозі о.Гончара
- •Висновки
ЗМІСТ
ВСТУП …………………………………………………………………….. |
3 | |
РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади дослідження термінологічної лексики в українські мові…………………………………………………………... |
5 | |
|
1.1. Поняття «термін» у сучасній лінгвістиці……………..... |
|
|
1.2. Основні ознаки та функційні особливості терміносистеми……………………………………………….. |
|
|
1.3. Специфіка вживання термінолексем у художніх текстах………………………………………………………… |
|
РОЗДІЛ 2. Лексико-стилістична характеристика терміносистеми роману Олеся Гончара «Тронка»……………………………………….. |
17 | |
|
2.1. Семантичні групи термінологічної лексики в досліджуваному творі……………………………………..... |
|
|
2.2. Функційно-стилістичне навантаження термінів у прозі Олеся Гончара…………………………………………………. |
|
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….. |
| |
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………. |
42 |
ВСТУП
Актуальність – розмита
Предмет, об’єкт переробити!!!!!
Де науковці????????
Актуальність теми дослідження. Мова, як засіб створення, передавання і збереження інформації, тісно пов’язана із практичною діяльністю її носія – людини. Одним із виявів цього зв’язку є спеціальна науково-технічна, соціально-політична, мистецька чи релігійно-філософська мова – так звана фахова мова, або термінологія, яка складає велику частину лінгвістичного фонду. Термін як елемент спеціальної лексики відзначається однозначністю в межах визначеного термінологічного поля, відсутністю синонімії та антонімії, емоційної маркованості, але, будучи одночасно й одиницею динамічного словника мови в цілому, часто може втрачати ознаки своєї «ідеальності»: виходити за межі фахової мови та вступати у різноманітні відношення з іншими лексемами. Термін може зазнавати в мові таких змін, як звичайне слово – розширювати, звужувати або змінювати свою семантику, входити до складу порівнянь, метафор, вживатися в переосмисленому значенні, закріплювати за собою це значення.
Терміни є складовою і невід'ємною частиною мови: вони входять до системи мови, утворюючи одну з численних її підсистем-термінологічну. Тісний взаємозв'язок і взаємодія системи мови з її термінологічною підсистемою – характерна риса сучасного життя. Така взаємодія, збагачуючи літературну мову новими словами, крім того розкриває приховані можливості самих термінів, які саме в художніх текстах реалізують їх. У художньому тексті термін повинен набувати додаткових характеристик, які відповідають вимогам художнього стилю. Звичайно, терміни в художньому тексті – це якісно інші слова. Найчастіше вони втрачають тут свою дефініцію, але в них залишається те, що примушує сприймати їх дещо інакше, ніж інші слова художнього твору. Це відстороненість терміна від художнього контексту, що призводить до неповного його розуміння і певною мірою до «семантичної спустошеності».
Глибоке проникнення науки і техніки в суспільне життя зробило природним використання термінів при описах картин природи, навколишнього середовища та ін.
Мета роботи – обґрунтувати та визначити особливості функціонування термінологічної лексики в романі О.Гончара «Тронка».
Для досягнення поставленої мети необхідно було розв’язати такі завдання:
1) проаналізувати поняття, функції та класифікації термінів;
2) визначити особливості вживання термінологічної лексики в художніх текстах;
3) схарактеризувати семантичні групи термінологічної лексики в досліджуваному творі;
4) дослідити функціонально-стилістичне навантаження термінів у прозі О.Гончара.
Об’єктом випускної роботи є терміносистема в художніх текстах українських письменників, а предметом – вивчення своєрідності використання термінів у романі Олеся Гончара «Тронка» та з’ясування їх структурно-граматичних та семантико-стилістичних особливостей.
Методи дослідження:
1) критичний аналіз науково-методичної літератури;
2) вивчення попереднього теоретичного і практичного досвіду, аналіз літературних джерел з теми дослідження.
Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані при вивченні творів О.Гончара на уроках української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах та в наукових роботах студентів філологічних спеціальностей.
Структура дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.