ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………..		3
РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади дослідження термінологічної лексики в українські мові…………………………………………………………...		5
	1.1.  Поняття «термін» у сучасній лінгвістиці…………….....
	1.2.  Основні ознаки та функційні особливості терміносистеми………………………………………………..
	1.3.  Специфіка вживання термінолексем у художніх текстах…………………………………………………………
РОЗДІЛ 2. Лексико-стилістична характеристика терміносистеми роману Олеся Гончара «Тронка»………………………………………..		17
	2.1.  Семантичні групи термінологічної лексики в досліджуваному творі…………………………………….....
	2.2. Функційно-стилістичне навантаження термінів у прозі Олеся Гончара………………………………………………….
ВИСНОВКИ………………………………………………………………..
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….		42

ВСТУП

Актуальність – розмита

Предмет, об’єкт переробити!!!!!

Де науковці????????

Актуальність теми дослідження. Мова, як засіб створення, передавання і збереження інформації, тісно пов’язана із практичною діяльністю її носія – людини. Одним із виявів цього зв’язку є спеціальна науково-технічна, соціально-політична, мистецька чи релігійно-філософська мова – так звана фахова мова, або термінологія, яка складає велику частину лінгвістичного фонду. Термін як елемент спеціальної лексики відзначається однозначністю в межах визначеного термінологічного поля, відсутністю синонімії та антонімії, емоційної маркованості, але, будучи одночасно й одиницею динамічного словника мови в цілому, часто може втрачати ознаки своєї «ідеальності»: виходити за межі фахової мови та вступати у різноманітні відношення з іншими лексемами. Термін може зазнавати в мові таких змін, як звичайне слово – розширювати, звужувати або змінювати свою семантику, входити до складу порівнянь, метафор, вживатися в переосмисленому значенні, закріплювати за собою це значення.

Терміни є складовою і невід'ємною частиною мови: вони входять до системи мови, утворюючи одну з численних її підсистем-термінологічну. Тісний взаємозв'язок і взаємодія системи мови з її термінологічною підсистемою – характерна риса сучасного життя. Така взаємодія, збагачуючи літературну мову новими словами, крім того розкриває приховані можливості самих термінів, які саме в художніх текстах реалізують їх. У художньому тексті термін повинен набувати додаткових характеристик, які відповідають вимогам художнього стилю. Звичайно, терміни в художньому тексті – це якісно інші слова. Найчастіше вони втрачають тут свою дефініцію, але в них залишається те, що примушує сприймати їх дещо інакше, ніж інші слова художнього твору. Це відстороненість терміна від художнього контексту, що призводить до неповного його розуміння і певною мірою до «семантичної спустошеності».

Глибоке проникнення науки і техніки в суспільне життя зробило природним використання термінів при описах картин природи, навколишнього середовища та ін.

Мета роботи – обґрунтувати та визначити особливості функціонування термінологічної лексики в романі О.Гончара «Тронка».

Для досягнення поставленої мети необхідно було розв’язати такі завдання:

1) проаналізувати поняття, функції та класифікації термінів;

2) визначити особливості вживання термінологічної лексики в художніх текстах;

3) схарактеризувати семантичні групи термінологічної лексики в досліджуваному творі;

4) дослідити функціонально-стилістичне навантаження термінів у прозі О.Гончара.

Об’єктом випускної роботи є терміносистема в художніх текстах українських письменників, а предметом – вивчення своєрідності використання термінів у романі Олеся Гончара «Тронка» та з’ясування їх структурно-граматичних та семантико-стилістичних особливостей.

Методи дослідження:

1) критичний аналіз науково-методичної літератури;

2) вивчення попереднього теоретичного і практичного досвіду, аналіз літературних джерел з теми дослідження.

Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані при вивченні творів О.Гончара на уроках української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах та в наукових роботах студентів філологічних спеціальностей.

Структура дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.