![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •10.Протон-протонный цикл
- •32.Походження всесвыту.Великий вибух
- •[Ред.]Теоретичні положення й імплікації
- •[Ред.]Історія
- •[Ред.]Вихідні положення
- •[Ред.]Розвиток подій
- •[Ред.]Майбутнє
- •[Ред.]Свідчення на користь теорії Великого вибуху
- •19. Нейтронна зоря
- •Пульсар
- •[Ред.]Магнітосфера пульсара
- •[Ред.]Пульсарні відскакування
- •20. Чорна діра
- •[Ред.]Затемнювано-подвійні зорі
- •[Ред.]Спектрально-подвійні зорі
- •[Ред.]Оптично подвійні зорі
- •Гравітаційна взаємодія між компонентами
- •22. Фізичні змінні
- •23. Визнано доцільним виділення з класу еруптивних зір до окремого класу вибухових та новоподібних змінних.
- •[Ред.]Походження назви
- •[Ред.]Чумацький Шлях, як небесне явище
- •[Ред.]Історія відкриття Галактики
- •[Ред.]Розміри
- •[Ред.]Вік
- •[Ред.]Структура
- •[Ред.]Диск
- •[Ред.]Гало
- •[Ред.]Ядро
- •[Ред.]Спіральні рукави Галактики
- •[Ред.]Супутники Галактики
- •[Ред.]Положення Сонця у Галактиці
- •[Ред.]Зіткнення з галактикою Андромеди у майбутньому
- •26Міжзоряне середовище
- •Туманности, ионизованные излучением
- •Туманности, созданные ударными волнами
- •2. Структура Галактики
- •[Ред.]Фотометричний метод визначення відстані
- •[Ред.]Метод визначення фотометричної відстані, заснований на властивостях цефеїд
- •Активна галактика
- •Історія вивчення галактик
- •[Ред.]Загальна характеристика
- •[Ред.]Класифікація
[Ред.]Загальна характеристика
Галактики — надзвичайно далекі об'єкти, відстань до найближчих із них вимірюють у мегапарсеках, а до далеких — в одиницяхчервоного зсуву z. Саме через віддаленість побачити неозброєним оком на небі можна лише три з них: туманність Андромеди (у північній півкулі) та Великі і Малі Магелланові Хмари (у південній). Виділити у зображеннях галактик окремі зорі не вдавалося аж до початку XX століття. До початку 1990-х років налічувалося не більше 30 галактик, в яких вдалося побачити окремі зірки, і всі вони входили до Місцевої групи. Після запуску космічного телескопа «Хаббл» та введення в дію 10-метрових наземних телескопів кількість галактик, в яких вдалося розрізнити окремі зірки, стрімко зросла.
Галактики відзначаються різноманітністю: серед них можна виділити кулясті еліптичні галактики, дискові спіральні галактики,галактики з перемичкою (баром), карликові, неправильні тощо. Найважливішим параметром галактик вважають їх масу. Вона може бути в межах від 105 до 1013 мас Сонця[9] (для порівняння: маса нашої Галактики — 3×1012 мас Сонця. Діаметр галактик — від 5 до 50 кілопарсек (приблизно від 16 тисяч до 160 тисяч світлових років) (діаметр нашого Чумацького шляху — близько 30 кілопарсек або 100 тисяч світлових років).
Однією з невирішених проблем будови галактик є темна матерія, що виявляє себе лише в гравітаційній взаємодії. Вона може складати до 90% від загальної маси галактики, а може бути і цілком відсутня, як у карликових галактиках[10].
У просторі галактики розподілено нерівномірно: на одних ділянках можна виявити цілу групу близьких галактик, а на інших можна не виявити жодної, навіть найменшої галактики (такі ділянки називають войдами). Точна кількість галактик у спостережуваній частині Всесвіту невідома, але, швидше за все, їх близько 1011[8].
[Ред.]Класифікація
Детальніше у статті Класифікація Габбла
За морфологічними ознаками галактики поділяють на чотири типи:
еліптичні (E), 13%
лінзоподібні (SO), 22%
спіральні (S) 61%
неправильні (Ir) 4%
У межах кожного типу є детальніша класифікація. Невелика кількість галактик має унікальну морфологію, що не дає змоги визначити їхню належність до жодного з перелічених типів. Такі галактики називають пекулярними.
Спіральні галактики типу Чумацького Шляху плоскі за формою, у центрі розташовано старі зорі, оточені молодими зірками, зібраними в спіральні рукави. Рукави спіральних галактик містять газ і пил, з яких формуються нові зорі. Еліптичні галактики складаються зі старих зір і дуже невеликої кількості газу. Це найбільші галактики[Джерело?], що містять понад трильйон зір.
Випромінювання переважної більшості галактик є тепловим і зумовлене світністю зір. Проте ядра деяких галактик є потужними джерелами нетеплового випромінювання. Більшість учених дотримується погляду, що активність ядер галактик усіх типів є наслідком єдиного механізму — акреції на компактний масивний об'єкт, можливо, чорну діру[11].