30. Сущность процесса мишления

Мышление представляет собой порождение нового знания, активную форму творческого отражения и преобразования человеком действительности. Мышление порождает такой результат, какого ни в самой действительности, ни у субъекта на данный момент времени не существует. Отличие мышления от других психологических процессов состоит также в том, что оно почти всегда связано с наличием проблемной ситуации, задачи, которую нужно решить, и активным изменением условий, в которых эта задача задана.

Мышление в отличии от других процессов совершается в соответствии с определенной логикой.

31. Развитие процесса

Теоретическое понятийное и теоретическое образное в действительности оба сосуществуют. Они дополняют друг друга. Теоретическое понятийное мышление дает точное обобщение действительности, а теоретическое образное - позволяет получить конкретное субъективное ее восприятие. Без того или другого вида мышления наше восприятие действительности не было бы столь глубоким и разносторонним, точным и богатым разнообразными оттенками, каким оно является на самом деле.

Разница между теоретическим и практическими видами мышления состоит в том что «они по разному связаны с практикой». Работа практического мышления в основном направлена на разрешение частных конкретных задач, тогда как работа теоретического мышления направлена в основном на нахождение общих закономерностей.

Мышление поднимается на более высокий уровень вместе с развитием его научного мировоззрения, чувства ответственности, волевых качеств, профессиональной направленности личности, накоплением опыта деятельности в условиях, максимально приближенных к реальным – трудовым.

32.Види мислення.

ЗА              ПСИХІЧНИМ                ЗМІСТОМ
ПРАКТИЧНЕ		ТЕОРЕТИЧНЕ (АБСТРАКТНО-ЛОГІЧНЕ)
НАОЧНО-ДІЄВЕ мислення, що відбувається в ситуації сприймання конкретних об’єктів і дій з  ними	НАОЧНО-ОБРАЗНЕ Мислення, в змісті якого переважають образи, більш-  менш узагальнені уявлення про об*єкти	ТЕОРЕТИЧНЕ ПОНЯТІЙНЕ здійснюється в фор- мі абстрактних понять, суджень та логічних операційбільш точно відтворює   дійсність	ТЕОРЕТИЧНЕ ОБРАЗНЕ (творче) доповнює узагальнене відтворення світу суб’єктивними творчими образами та  допомагає його перетворювати

 

ЗА  ЗМІСТОМ  ЗАВДАНЬ	ЗА СТУПЕНЕМ НОВИЗНИ	ЗА СТУПЕНЕМ РОЗГОРНУТОСТІ
ПРАКТИЧНЕ мислення, що безпосередньо діє при вирішенні практичних завдань	РЕПРОДУКТИВНЕ мислення, що відбувається за  вже  відомим алгоритмом	ІНТУЇТИВНЕ мало усвідомлене, з відсутністю чітко виражених етапів; швидке мислення
ТЕОРЕТИЧНЕ мислення, що спрямоване на відкриття законів, властивостей  об’єктів, теорій	ПРОДУКТИВНЕ (ТВОРЧЕ) в процесі якого відбувається  пошук  невідомого алгоритму вирішення  завдання	ДИСКУРСИВНЕ чітко усвідомлене, при наявності плану; відносно повільне мислення
ЗА СФЕРОЮ   ЗАСТОСУВАННЯ
ПОБУТОВЕ мислення, за допомогою якого вирішуюся побутові проблеми	ХУДОЖНЄ мислення, що використовується в художнійній творчості, прикладному мистецтві	НАУКОВЕ мислення, що використовується в науковій діяльності

33.Пам*ять-психічний процес, який полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду, що дає можливість його повторного застосування в життєдіяльності людини.Це форма психічного відображення яке грунтуеться на закріпленні, зберіганні та відтворюванні минулого досвіду.

34. Фізіологічною основою пам'яті є сліди раніше колишніх нервових процесів, зберігалися корі завдяки пластичності нервової системи: будь викликаний зовнішнім роздратуванням нервовий процес, будь то збудження або гальмування, не проходить для нервової тканини безслідно, але залишає в ній як би «слід» у вигляді певних функціональних змін, які полегшують перебіг відповідних нервових процесів при їх повторенні, а також їх повторне виникнення за відсутності викликав їх подразника. Фізіологічні процеси в корі головного мозку, що мають місце при спогаді, за своїм змістом ті ж, що і при сприйнятті: пам'ять вимагає роботи тих же центральних нервових апаратів, що і сприйняття, викликане безпосереднім впливом зовнішнього подразника на органи чуття.

35.Типи пам*яті.Существует четыре, так называемых «чистых» типа памяти:слуховая, зрительная, тактильная(память тела) иэмоциональная.

36.Види пам*яті.

По хар-ру психической деятел-ти:

-двигательная

-образная

-эмоциональная

-словесно логическая

-эдитическая

По хар-ру цели дятел-ти:

-непроизвольная

-произвольная

По продолжительности:

-коротковременная

-иконическая

-оперативная

-долговременная

37.За тривалістю збереження інформації. За тривалістю закріплення та збе­реження матеріалу розрізняють довгострокову та короткостроко­ву сенсорну пам'ять. Короткострокова пам'ять — це за­пам'ятовування та збереження ін­формації на короткий термін (від кількох секунд до кількох хвилин), після однократного й дуже нетри­валого сприйняття. Довгострокова пам'ять забезпечує тривале збереження знань, що за­пам'ятовуються після багаторазово­го їхнього повторення.

38. Существует и такое деление памяти на виды, которое прямо связано с особенностями

самой выполняемой деятельности. Так, в зависимости от целей деятельности память

делят на непроизвольную и произвольную. В первом случае имеется

в виду запоминание и воспроизведение, которое осуществляется автоматически, без

волевых усилий человека, без контроля со стороны сознания. При этом отсутствует

специальная цель что-то запомнить или припомнить, т. е. не ставится специальная

мнемическая задача. Во втором случае такая задача присут­ствует, а сам процесс

требует волевого усилия.

39.Различают два рода ассоциа­ций: простые и сложные.

К простым относят три вида ассоциаций :

1.Ассоциация по смежности.

Образы восприятия или какие-либо представления вызывают те представления,

которые в прошлом переживались одновременно с ними или непосредственно вслед за

ними.

2.Ассоциация по сходству.

Образы восприятия или определенные представления вызывают в нашем сознании

представления, сходные с ними по каким-либо признакам.

3.Ассоциация по контрасту.

Образы восприятия или определенные представления вызывают в нашем сознании

представления и каком-нибудь отноше­нии противоположные им, контрастирующие с

ними.

Кроме этих видов, существуют сложные ассоциации — смыс­ловые. В них

связываются два явления, которые и в действитель­ности постоянно связаны: часть

и целое, род и вид, причина и следствие. Эти ассоциации являются основой наших

знаний.

Существование ассоциаций связано с тем, что предметы и явления действи­тельно

запечатлеваются и воспроизводятся не изолированно друг от друга, а в связи

друг с другом. Воспроиз­ведение одних влечет за собой воспроизведение других,

что обусловливается реальными объективными связями предметов и явлений.

40.Непроизвольное запоминание — это запоминание материала без постановки цели запомнить и без специальных, направленных на это усилий. Предметы яркие, красочные, новые, необычные, привлекая к себе внимание ребенка, могут непроизвольно запечатляться в его мозгу. Используя особенности объектов, подбирая соответствующий материал, воспитатели могут в известной мере руководить процессом непроизвольного запоминания. Однако важно иметь в виду, что даже в этом случае запоминание не является пассивным отражением всего, что воздействует на мозг ребенка, а выступает как результат определенного взаимодействия его с объектами. Если человек поглощён решением какой-то задачи, то при прерывании его деятельности существует большая вероятность, что эта деятельность будет непроизвольно запомнена, причём лучше, чем та деятельность, которая была завершена. Непроизвольное запоминание связано с мотивацией, с деятельностью. Содержание памяти отражает деятельность, которую человек выполнял. Это подтверждается экспериментальными исследованиями П. И. Зинченко и А. А. Смирнова.

41.Усі прийомидовільного запам'ятовування можна розподілити на дві групи:

1) виявлення внутрішніх зв'язків у самому матеріалі, що запам'ятовується, (розуміння);

2) привнесення ззовні штучних зв'язків у запам'ятовуваний матеріал (власне мнемотехнічні прийоми).

До першої групи належать:

1. Установка на запам'ятовування (мнемонічна спрямованість).

2. Розуміння логічних зв'язків.

3. Складання плану.

4. Емоційне забарвлення (позитивно забарвлений матеріал запам'ятовується краще, ніж негативний, а негативний – краще, ніж нейтральний).