модуль психология 2

1. Психіка – це явище високо розвинутої матерії головним мозком об`ективно відображати навколишній світ. З точки зору матеріалізму, психіка - суб'єктивний відбиток об'єктивної дійсності.

2. Що містить у собі зміст психіки? Змістом психіки є ідеальні відображення об'єктивно існуючих явищ. Але ці відображення виникають у різних людей своєрідно.Вони залежать від минулого досвіду, знань, потреб, інтересів, психічного стану.

3. Від чого залежать психічні образи людини? Психічний образ - цілісне, інтегративне відображення дійсності, інформаційна модель дійсності. Характер виникнення психічних образів залежить від минулого досвіду, знань, потреб, інтересів, психічного стану.

4. Які існують позаобразні компоненти? За формами відображення (взаємодії) з навколишнім світом у психіці можна виділити два компоненти, в якійсь мірі самостійних і разом з тим тісно взаємопов'язаних, - свідомість і несвідоме (неусвідомлюване).

5. Чим відрізняється психіка людини від психіки тварин? Конкретне, практичне мислення тварин підпорядковує їх безпосередньому враженню від даної ситуації, здатність людини до абстрактного мислення усуває його безпосередню залежність від даної ситуації. Людина здатна відбивати не тільки безпосередні впливи середовища, а й ті, які його очікують.

6. Що є методологічною основою психології як науки? Сучасна психологія володіє розгорнутою системою різноманітних методів і методик дослідження, серед яких виділяють основні і допоміжні. До основних методів психології відносять спостереження і експеримент.

7. Що є основою психології як науки? Психологія виникла на перетині двох великих галузей знань - філософії та природничих наук, і до цих пір не визначено, вважати її природною наукою чи гуманітарною.

8. Які психічні центри складають світ психічних явищ людини? Психічні явища виступають насамперед у зв'язку з мозком. Вони пов'язані з мозком по самому своїм походженням. Психічні явища виникають і існують лише як функція або діяльність мозку. Існування в якості процесу, в якості діяльності, і саме діяльності мозку, - такий первинний спосіб існування всього психічного.

9. Що містять у собі психічні процеси людини? З одного боку, всі психічні процеси в їх конкретному протіканні залежать від властивостей і особливостей особистості, починаючи з відчуттів і сприймань, які в повноті свого змісту і реального протікання залежать зовсім не тільки від діяльності нібито ізольованого рецептора, а від властивостей самої особистості, від її сприйнятливості і вразливості і т. д., з іншого - кожен вид психічних процесів, виконуючи свою роль у житті особистості, в ході діяльності переходить в її властивості.

10. Які психічні пізнавальні процеси притаманні людині? Ощущение- процесс отражения в сознании человека отдельных свойств и качеств предметов и явлений объективной действительности, непосредственно воздействующих на его органы чувств. Восприятие- процесс целостного отражения в сознании человека предметов и явлений объективного мира, воздействующих в данный момент времени на его органы чувств. Память- процесс запоминания, сохранения и воспроизведения человеком того, что он воспринимал, о чем думал и что переживал. Представления - процесс создания в сознании человека воспринимавшихся ранее предметов и явлений объективного мира, информация о которых хранится в его памяти. Внимание- избирательная направленность сознания на конкретные предметы или явления объективного мира или субъективные процессы. Речь- процесс отражения объективной реальности в виде языковых или иных символов, используемых в мышлении, и их последующего звукового или письменного воспроизведения.

11. Які психічні властивості характеризують людину? Людина як жива істота має дві найхарактерніші складові: організм і психіку. Психіка — це властивість нервової системи, завдяки якій: Психічні стани відображають порівняно тривалі душевні пере­живання, що впливають на життєдіяльність людини (настрій, деп­ресія, стрес). Психічні властивості — сталі душевні якості, що утворюють­ся у процесі життєдіяльності людини і характеризують її здатність відповідати на певні дії адекватними психічними діями (темпера­мент, досвід, характер, здібності, інтелект тощо).

12. .Які групи психічних станів притаманні людині? Психічні стани — особлива характеристика психічної діяльності людини за певний період. Вони викликаються зовнішніми обстави­нами, самопочуттям цієї особистості, її індивідуальними особливо­стями і впливають на її поведінку і дії. Психічні стани розрізняють також за глибиною і тривалістю. Пристрасть як психічний стан глибша, ніж настрій. Кожний стан тимчасовий, його може змінити інший.

13. Психічні процеси. Пізнавальні процеси Контакт людини з світом визначає розвиток його психіки. Початкову форму психіки складають відчуття - джерело всіх наших знань про навколишній світ. Створення єдиного образу речі або явища, ступінь його розуміння даються сприйняттям.Емоційно-чуттєві процеси Ставлення людини (суб'єктивні реакції) до явищ і речей реального світу виражається душевними переживаннями (емоціями). Емоції - суб'єктивні реакції людини на дії внутрішніх і зовнішніх подразників, які проявляються у вигляді задоволення або незадоволення, радості, страху і т.д. Вони виникають в організмі як результат підкіркових збуджень мозку, які формуються на основі спадкового або набутого досвіду.Вольові процеси Людина не тільки мислить, відчуває, але і відповідно діє. Свідоме і цілеспрямоване регулювання діяльності людина реалізує за допомогою волі. Волею називається усвідомлена здатність і прагнення людини здійснювати навмисні дії, спрямовані на досягнення свідомо поставленої мети, і свідомо регулювати свою діяльність, керуючи своєю поведінкою.

14. Психічний стан – сукупність ознак психічної діяльності людини, які характеризують її стан у певний момент. Розрізняють стан розумової діяльності, стан настрою, стан мобілізації або розслаблення волі, стан поведінки і дій людини, наприклад, спокій, роздратування, тривога, радість тощо.

15. Відчуття як психічний пізнавальний процесс. Відчуття є початковим процесом пізнання. У процесі відчуттів відбувається безпосередній контакт з подразниками, в результаті чого у людини виникають усвідомлені знання про якості або ознаки предметів чи явищ.

17. Види рецепторів людини. . Существуют несколько классификаций рецепторов:

• По положению

  • Экстерорецепторы (экстероцепторы)

    • Интерорецепторы (интероцепторы

• По способности воспринимать разные стимулы

  • Мономодальные

  • Полимодальные

По адекватному раздражителю

• хеморецепторы

• осморецепторы

• механорецептори

• фоторецепторы

• терморецептори

• болевие рецепторы

• єлектрорецептори

• магнитные рецептори

18. Рецептори що знаходяться на поверхні тіла. Знаходяться на поверхні тіла, - зорові, слухові, нюхові, смакові і шкірні. Це екстерорецептивні відчуття.

19. Рецептори що знаходяться всередині організму. . Кожные рецепторы расположены в коже в большом количестве, особенно между эпидермисом и прилегающими к нему тканями. Мышечные рецепторы бывают нескольких типов, наиболее важными из которых являются нервно-мышечные веретена. Мышечные рецепторы реагируют на пассивное растяжение мышцы и ответственны за рефлекс растяжения, или миотатический рефлекс.

20. Як називаються рецептори, які знаходяться в м*язах? Пропріорецептори чи пропріоцептори (від латинських слів власний, особливий і рецептори) — чутливі нервові закінчення з групи механорецепторів скелетних м*язах, сухожиллях, зв'язках; дають інформацію про положення різних частин тіла відносно одна одної.

21. Сприйняття́ (перцепція, від лат. perceptio) — психічнопізнавальний процес, який полягає у відображенні людиною предметів і явищ, в сукупності всіх їхніх якостей при безпосередній дії на органи чуття.Сприйняття - низка процесів, в ході яких інформація сполучається в сенсорний образ та інтерпретується як інформація породжена об'єктами або подіями оточуючого середовища.

22. В залежності від переважної ролі того або іншого аналізатора в структурі образу розрізняють наступні вигляди сприймання: кінестетичні, зорові, слухові, дотикові, нюхові, смакові. В залежності від провідних аспектів об'єкта, що сприймаються, виділяють також такі класи сприймань:

• сприймання простору

• сприймання часу

• сприймання руху

• сприймання об'єктів

23. Сприйняття кожного нового предмета здійснюється на підставі наявних знань і досвіду людини. Людина сприймає предмет або явище в певному співвідношенні частин. У деяких випадках значущими є не так самі складові, як їхні взаємозв´язки. 24. .Уява - це психічний процес, який є надзвичайно важливим для розвитку творчості, творчого мислення. належить до вищих пізнавальних процесів. Вона є необхідним аспектом будь-якої людської діяльності.

25. Види уяви. За характером продуктивності виокремлюють: - відтворювальну (репродуктивну)

За мірою свободи, довільності визначають: - пасивну уяву

- активну

За характером образів визначають: - конкретну уяву

- абстрактну уяву

За відношенням до актуальної ситуації виокремлюють: - сприймаючу уяву - творчу уяву

26. З чого складається довільна уява? Довільне (чи активне) - користуючись ним, людина за власним бажанням, зусиллям волі викликає у себе відповідні образи, змушує працювати свою уяву, щоб вирішувати свої проблеми.

27.

28.

29. Мислення - це процес, завдяки якому людина подумки проникає за межі того, що йому дано у відчуттях і сприйнятті. Іншими словами, за допомогою мислення можна отримати знання, недоступні органам почуттів. Сходинка абстрактного мислення властива тільки людині. 30. Сущность процесса мишления.Мышление представляет собой порождение нового знания, активную форму творческого отражения и преобразования человеком действительности. Мышление порождает такой результат, какого ни в самой действительности, ни у субъекта на данный момент времени не существует.

31. Разница между теоретическим и практическими видами мышления состоит в том что «они по разному связаны с практикой». Работа практического мышления в основном направлена на разрешение частных конкретных задач, тогда как работа теоретического мышления направлена в основном на нахождение общих закономерностей.

32.

33. Пам*ять-психічний процес, який полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду, що дає можливість його повторного застосування в життєдіяльності людини.Це форма психічного відображення яке грунтуеться на закріпленні, зберіганні та відтворюванні минулого досвіду.

34. Фізіологічною основою пам'яті є сліди раніше колишніх нервових процесів, зберігалися корі завдяки пластичності нервової системи: будь викликаний зовнішнім роздратуванням нервовий процес, будь то збудження або гальмування, не проходить для нервової тканини безслідно, але залишає в ній як би «слід» у вигляді певних функціональних змін, які полегшують перебіг відповідних нервових процесів при їх повторенні, а також їх повторне виникнення за відсутності викликав їх подразника. 35. Типи пам*яті. Существует четыре, так называемых «чистых» типа памяти: слуховая, зрительная, тактильная (память тела) и эмоциональная.

36. Види пам*яті.

По хар-ру психической деятел-ти:

-двигательная

-образная

-эмоциональная

-словесно логическая

-эдитическая

По хар-ру цели дятел-ти:

-непроизвольная

-произвольная

По продолжительности:

-коротковременная

-иконическая

-оперативная

-долговременная

37. За тривалістю збереження інформації: довгострокова та короткостроко­ва.

38.В зависимости от целей деятельности память делят на непроизвольную и произвольную.

39. . Различают два рода ассоциа­ций: простые и сложные.

40. Непроизвольное запоминание — это запоминание материала без постановки цели запомнить и без специальных, направленных на это усилий. Предметы яркие, красочные, новые, необычные, привлекая к себе внимание ребенка, могут непроизвольно запечатляться в его мозгу.

41. . Усі прийоми довільного запам'ятовування можна розподілити на дві групи:

1) виявлення внутрішніх зв'язків у самому матеріалі, що запам'ятовується, (розуміння);

2) привнесення ззовні штучних зв'язків у запам'ятовуваний матеріал (власне мнемотехнічні прийоми).

42. Щоб процес запам'ятовування відбувався найпродуктивніше, потрібно дотримуватися певних правил. Правило перше - намагайтеся ставитися до предмета, який запам'ятовуєте, з цікавістю. Правило друге - навчіться зосереджувати увагу на предметі, який вивчаєте. Намагайтеся зрозуміти матеріал, осмислити його.

43. Мова й мовлення є одним із засобів мислення, розуміння. Роль мови велика

навіть щодо осмислення й інтерпретації наочно даних об'єктів, коли

результати роботи відчуттів та сприймання перекодовуються в мовні знаки.

44. Образність мови. Не можна розмовляти з аудиторією тільки мовою абстрактних понять, узагальнень, законів, висновків, мовою цифр. Оратор має зацікавити, захопити слухачів ідеями, які він розкриває. Зобразити яскраву, образну картину перед слухачами — залишити вражаючий відбиток у їх свідо-мості, схвилювати їх

45. Спілкування між людьми відбувається за допомогою мови. Без мови взагалі не може існувати людське суспільство. 46. Види мови (за Виготському): 1) Зовнішня (вербальна і невербальна) 2) Егоцентрична (письмова і усна) 3) Внутрішня (монологічна і діалогічна) Види мови (за Піаже): 1) Аутична (аналог внутрішнього мовлення) 2) Егоцентрична 3) Зовнішня

47. . Зовнішня мова - система використовуваних людиною звукових сигналів, письмових знаків та символів для передачі інформації, процес матеріалізації думки.

48.

5