![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1.Політична економіка як універсальна суспільно економічна наука
- •2.Основні фактори виробництва:поняття,зміст
- •3.Виробничи відносини:суть,система і структура
- •4.Власність як економічна категорія
- •5.Економічні закони і категорії:поняття,структура,система
- •6.Економічна система:функції,сутність,цілі
- •7.Товарне виробництво:умови,та причини виникнення
- •8.Товар і його властивості
- •9.Гроші:поняття і функції
- •10.Робоча сила як товар
- •11.Капітал:поняття і структура
- •12.Заробітна плата-сутність,види,функції
- •13.Безробіття-як прояв макроекономічної нестабільності
- •15.Підприємництво у ринковій економіці
- •16.Банки і їх функції в умовах ринку
- •17.Особливості підприємництва у сільському господарстві
- •18.Земельна рента:абсолютна й диференціальна.
- •19.Ринок:поняття,структура.Види ринків
- •20.Попит і пропозиція в умовах ринку
- •21.Конкуренція:сутнисть функції та форми конкуренції в умовах ринку
- •22.Економічне зростання його види та фактори
- •23.Економічні потреби суспільства їх суть і структура
- •24.Міжнародний рух капіталу
- •25.Сутність та форми державного регулювання економіки
- •26.Фінансовий капітал і його суть.Фінансово промислові групи.Фінансова олігархія
- •27.Сутність,риси світового господарства
- •28.Кругообіг капіталу. Основні форми стадії кругообігу промислового капіталу
- •29.Прибуток його сутність.Норма і маса прибутку та фактори що на їх впливають
- •30.Сутність національного доходу.
24.Міжнародний рух капіталу
Міжнаро́дний рух капіта́лу — однобічне переміщення за кордон певної вартості в товарній чи грошовій формі з метою отримання прибутку чи підприємницької вигоди. Основною причиною експорту (вивозу) капіталу за кордон є його відносний надлишок. Це знаходить прояв в насиченні внутрішнього ринку такою кількістю капіталу, коли його застосування на національному ринку не приносить прибутку, або веде до його зменшення. Пошук сфер прибуткового вкладення капіталу штовхає за межі національної економіки. В основі міжнародного руху капіталу лежать також процеси інтернаціоналізації виробництва, розвиток і поглиблення міжнародних економічних, політичних, культурних та інших відносин між країнами. Серед інших причин вивезення капіталу можна також виділити:-відмінності у витратах виробництва-бажання обійти тарифні і нетарифні обмеження;-бажання захистити свій капітал від інфляції;-непередбачуваність економічної і політичної ситуації в країні;-прагнення на довгий період забезпечити задоволення своїх економічних, політичних та інших інтересів на території тієї чи іншої країни. З іншого боку, завжди є країни, в яких відчувається дефіцит інвестиційних ресурсів, капіталу в грошовій формі. Також країни можуть прагнути залучити іноземні технології в національне виробництво, підвищити його науково-технічний і технологічний рівень, здійснити структурну перебудову в напрямі експортоорієнтованих та високотехнологічних галузей. Причиною ввезення капіталу може бути і намагання країн вирішити за допомогою іноземного капіталу проблеми зайнятості населення, особливо коли відчувається напруга на ринку праці.Особливо гостру потребу в додаткових ресурсах капіталу відчувають країни, що розвиваються, країни з перехідною економікою, країни, в яких відбуваються структурні перетворення. Як правило, в таких країнах нагромадження власного капіталу недостатні.
25.Сутність та форми державного регулювання економіки
Державне регулювання - комплекс форм і засобів централізованого впливу на розвиток економічних об'єктів і процесів з метою стабілізації та пристосування існуючої економічної системи до умов, що змінюються, зокрема пристосування економічних відносин і господарського механізму до законів та потреб розвитку продуктивних сил.Основними об'єктами державного регулювання є:
1) всі елементи економічної системи (продуктивні сили, техніко-економічні, організаційно-економічні та виробничі відносини і господарський механізм); 2) навколишнє середовище; 3) сфери, регіони та галузі народного господарства; 4) національний доход; 5) підприємства; 6) економічний цикл; 7) інфраструктура; 8) законодавство; 9) зайнятість; 10) грошовий обіг; 11) сукупний попит і сукупна пропозиція; 12) платіжний баланс; 13) ціни; 14) зовнішньоекономічні зв'язки. Форми регулювання. Основними формами державного регулювання економіки є пряме і опосередковане. Пряме регулювання здійснюється шляхом розширення державної власності (на засоби виробництва, частину національного доходу, фінансово-кредитні інститути та ін.), управління державними підприємствами, а також за допомогою законотворчої та адміністративної діяльності. Розширення державної власності на засоби виробництва відбувається шляхом будівництва нових державних об'єктів, націоналізації збиткових підприємств, купівлі акцій колективних капіталістичних підприємств та ін. Опосередковане регулювання здійснюється шляхом планування, прогнозування, фінансування, бюджетування, системи оподаткування, кредитування, грошової політики, політики прискореної амортизації, цінової політики, обліку і контролю. Розрізняють також короткотермінове та довготермінове державне регулювання. Короткотермінове регулювання передбачає комплекс антициклічних та антикризових заходів держави, зокрема зміни відсоткової ставки, надання державних субсидій та ін.Довготермінове регулювання здійснюється у формі економічного програмування або прогнозування розвитку народного господарства загалом або окремих сфер, регіонів, галузей. З цією метою формулюють конкретні цілі, визначають порядок їх досягнення, встановлюють відповідальність конкретних органів за їх виконання, виділяють необхідні кошти та визначають порядок фінансування, здійснюють поточний контроль за їх виконанням. При використанні такого способу державного регулювання економіки, як планування, його формами виступають індикативне (рекомендаційне, необов'язкове для виконання) і директивне (обов'язкове для виконання) планування.