- •Частина III. Геоїнформаційні технології просторового аналізу і моделювання
- •7.2. Картометричні операції
- •7.3. Операції вибору
- •7.3.1. Запити за місцем розташування
- •7.3.2. Запити по атрибутах
- •7.4. Рекласифікація
- •7.5. Картографічна алгебра
- •7.5.1. Локальні операції
- •Арифметичні оператори
- •Оператори порівняння
- •Логічні оператори
- •Алгебраїчні операції
- •Тригонометричні операції
- •7.5.2. Операції сусідства
- •Операції в ковзному (або змінному) вікні
- •Дистанційні операції
- •Аналіз видимості
- •7.5.3. Зональні операції
- •7.5.4. Глобальні операції
- •7.6. Статистичний аналіз
- •7.7. Просторовий аналіз
- •7.7.1. Побудова буферів
- •7.7.2. Аналіз географічного збігу і включення
- •7.7.3. Аналіз близькості
- •7.7.4. Зонування території за допомогою полігонів Тиссена – Вороного
- •7.8. Оверлейний аналіз
- •7.9. Аналіз рельєфу
- •7.9.1. Цифрові моделі рельєфу та їх побудова
- •7.9.2. Аналіз рельєфу з використанням цифрових моделей рельєфу
- •7.9.3. Аналіз гідрографічної мережі
- •7.9.4. Пакет Рельєф-процесор
- •7.10. Мережний аналіз
- •7.10.1 Географічні мережі
- •7.10.2. Мережний аналіз
- •Питання і завдання для самоперевірки
7.3.2. Запити по атрибутах
Побудова запиту по атрибутах, що зберігаються в записах реляційної бази даних, виконується з використанням спеціальних мов програмування – універсальних (SQL, мова структурованих запитів) чи внутрішніх мов запитів програмного ГІС-пакета. Зазвичай запит являє собою вираження, написане в спеціальному редакторі чи рядку побудови запиту; текст запиту може бути збережений для повторного використання. У запиті використовуються імена полів атрибутивної бази даних, оператори і функції.
Дані, за якими виробляється пошук, визначаються ім’ям файлу картографічної бази даних і ім’ям поля в цій базі даних; як правило, пропонується список імен доступних полів.
Для обробки даних використовуються такі оператори:
арифметичні оператори(додавання,віднімання, множення, ділення, піднесення до ступеня);
оператори порівняння(дорівнює, не дорівнює, більше, менше, менше чи дорівнює, більше чи дорівнює);
оператори пріоритету(дужки, допускається вкладеність дужок, спочатку виконуються дії у внутрішніх дужках);
логічні (булівські)операторидля зв’язування частин складних запитів (логічне “і” (and) – повинні виконуватися обидві умови, зв’язані цим оператором; логічне “або” (or) – може бути виконана одна з умов, зв’язаних цим оператором; логічне “ні” (not) – жодна зі зв’язаних умов не повинна бути виконана та ін.);
оператор пошуку текстових рядків за заданою маскою пошуку(може бути визначена довжина слова чи фрагмента слова, порядок проходження визначених символів у будь-якому місці слова чи речення; у вибірку попадають усі записи, у яких є зазначене слово, буквосполучення чи символ);
просторові оператори(аналогічно до запитів за місцем розміщення можуть використовуватися оператори пошуку включень і перетинань просторових об’єктів).
У процесі обробки даних у деяких ГІС-пакетах доступні додаткові функції, наприклад:
функції перетворення форматів даних(перетворення числових форматів, перетворення числових даних у символьні, округлення чисел, перетворення дат у числа чи символьні рядки та ін.);
математичні функції(обчислення квадратного кореня, експоненти, натурального логарифма, абсолютних, мінімальних і максимальних значень);
функції обробки календарних дат(обчислення кількості днів між зазначеними датами, обчислення дня від зазначеної дати, визначення року, місяця, дня тижня зазначеної дати);
функції обробки просторових об’єктів(обчислення довжин і периметрів полігонів, обчислення довжин ліній, обчислення відстаней між зазначеними точками, визначення координат окремих точок і центроїдів полігонів).
При побудові текстів запитів мовою SQL для користувача доступні оператори і функції однієї з версій цієї мови роботи із СКБД. Тут можливий пошук у двох і більше таблицях одночасно, зв’язування полів різних таблиць. За допомогою SQL-запитів можливе здійснення пошуку у віддалених базах даних, що зберігають дані в різних файлових форматах, одержання вибірки, побудованої за заданою умовою, і збереження отриманої інформації у внутрішньому форматі конкретного ГІС-пакета.