2. Рекомендації щодо використання конспектів-схем та опорних конспектів лекцій

Сучасна дидактика і психологія підтверджують, що краще запам'ятовується матеріал невеличкий за обсягом. Мова йде, звичайно, не про зниження теоретичного рівня базових знань, а про структуризацію, систематизацію й упорядкування знань з навчальної дисципліни. Такою допоміжною формою навчання може бути конспект-схема як форма подання базової, опорної інформації під час лекції.

Використання конспектів-схем лекцій – ефективна форма наочності в навчанні. Конспект-схема дає цілісне уявлення матеріалу, наочну основу сприйняття, а також є наочним засобом його пояснення.

Конспекти-схеми готують студентів до аналізу і синтезу, класифікації й узагальнення, підходу до розуміння структури об'єкта, організовують початок самостійної роботи студентів.

Конспект-схема як форма цілеспрямованого підбору матеріалу орієнтує на те, які положення і факти мають принципове значення, які цифри і формули необхідно запам'ятати, де їх можна застосовувати на практиці і т.п. Пояснення сутності досліджуваних явищ, доповнене конспектом-схемою, скорочує час на передачу всього обсягу інформації.

Структурування матеріалу в схемі розвиває не тільки розумову діяльність студентів, а й сприяє теоретичному і методичному росту самого викладача.

При розробці конспектів-схем з навчальної дисципліни доцільно:

1. Визначити об'єм матеріалу, що повинен бути включений у конспект-схему.

2. Чітко усвідомити зв'язок даного матеріалу з попереднім і наступним розділами курсу.

3. Весь матеріал, що підлягає схематичному аналізу, розподілити на основні частини.

4. Продумати логічний зв'язок між цими частинами (блоками), а також варіанти їхнього графічного зображення.

5. Детально продумати кожний фрагмент конспекту-схеми.

6. Виділити опорні слова, формули, факти, показати їхній взаємозв'язок.

7. Продумати символіку і форму зображення.

8. Накреслити перший варіант схеми.

9. Остаточно доробити конспект- схему й обговорити з колегами.

10. Провести апробацію конспекту-схеми в студентській аудиторії.

Розробка конспекту-схеми – процес трудомісткий. Складність полягає як у доборі інформації, так і форми її зображення. При складанні схеми варто звертати увагу на значущість інформації, виділення моментів, які потрібно зрозуміти, запам'ятати, за допомогою яких можна знайти додаткову інформацію і визначити, де вона буде використана. При цьому кодування в схемі повинно нести не тільки інформативну, але і психологічну навантаженність.

Вимоги, що пред’являються до конспектів-схем: інформативність і науковість, відповідність формі та засобу представлення інформації, відокремлення головного, продумана дозованість інформації, естетичність.

При перевірці знань по деяких темах студентам спочатку можна дозволити користуватися конспектом-схемою, надати завдання, розкрити зміст окремого блоку конспекту, навести змістовний приклад і т.п. Але конспект-схему не можна перетворювати в шпаргалку, хоча на першій стадії засвоєння або при повторенні матеріалу схема може бути корисна. Варто уникати одноманітності в методиці користування схемами і диференціювати навчальні завдання за зростаючою складністю.

Засобом візуального супроводження аудиторних занять є також опорний конспект. Опорний конспект – це робочий зошит (навчальний посібник), який може мати таку структуру: саме опорний конспект лекцій і мінілексикон.

Кожна нова тема опорного конспекту відкривається початковим блоком, де наведено найменування теми лекції та її тезисне викладення, яке повністю розкривається лише під час самої лекції. Крім того, у початковому блоці наведено список навчальної літератури, яка підлягає вивченню. Бажано з першого заняття забезпечити кожного студента набором опорних конспектів з курсу. Можна використовувати їх і як засіб контролю знань студентів на початку наступної лекції або на семінарському занятті, коли студентам пропонується написати опорний конспект попереднього заняття по пам’яті.

На допомогу студентам в опорному конспекті лекцій може міститися мінілексикон з коротким переліком основних понять і термінів з дисципліни. Для тлумачення цих понять і термінів використовують різну літературу: нормативну, довідкову, методичну та навчальну. Крім цього, в мінілексикон уміщують основоположні питання курсу для загальної орієнтації під час вивчення навчального матеріалу.

Технологія навчання за допомогою опорних конспектів за умови систематичних занять з боку студентів сприяє розумінню та ефективному опануванню основних положень навчального курсу.