Тема 10. Гносеологія

Сутність та структура пізнавального процесу. Єдність чуттєвого та раціонального, логіки та інтуїції у пізнанні. Об’єкти і суб’єкти пізнання. Об’єкт-суб’єктивна і суб’єкт-суб’єктивна пізнавальна ситуація. Творчість та інтуїція у пізнанні. Пізнання і знання. Практика як специфічно людський спосіб освоєння світу.

Поняття практики. Форми і рівні практичної діяльності. Функції практики. Діяльність – центральний пункт зв’язку людини і дійсності.

Філософська концепція творчості. Синтезуюча природа творчості. Форми творчого синтезу.

Поняття методу. Методологія як система методів. Загальний характер філософських методів. Сучасні методи пізнання. Логіка наукового дослідження та її етапи (проблема, факт, гіпотеза, теорія, ідея, вищі щаблі систематизації пізнавального процесу). Проблема істини у філософії. Істина об’єктивна, суб’єктивна, абсолютна і відносна. Сутність соціального та економічного пізнання, їх взаємозв’язок.

Тема 11. Антропологія

Сучасні концепції про походження людини. Людина як суб’єкт предметно-практичної діяльності. Цілепокладання як спосіб людської життєдіяльності.

Буття людини. Єдність біологічного і соціального в людині. Людське буття як практично-духовний горизонт світу.

Цінності як ядро світоглядної проблематики. Структура цінностей. Людина в системі цінностей. Компоненти ціннісного вибору: переживання, потреби, емоції, віра, воля, ідеал. Проблема втілення ідеалу.

Філософська проблема взаємовідношення душі і тіла людини. Поняття про духовну досконалість. Цінності і їх роль у житті суспільства. Вищі духовні цінності людського буття.

Тема 12. Соціальна філософія

Основні підходи до розуміння суспільства (М. Вебер, Т. Парсонс, К. Маркс). Форми організації суспільного буття. Соціум як історичний процес. Предметність, діяльність і спілкування – форми існування соціуму. Соціальна спільність. Соціальна група. Суспільство і природа як підсистема об’єктивної реальності. Єдність природи і суспільства. Суспільство як самоорганізуюча і саморозвиваюча система.

Філософія історії: предмет і напрямки. Єдність і багатоманітність історії. Суспільно-економічна формація. Цивілізація – історія поняття. Історичний процес як множина цивілізацій. Монадологічне розуміння цивілізацій.

Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку. Інтереси – спонукальна сила до дії. Народ – творець історії. Особистість в історії. Роль науки у розвитку техніки та суспільства. Філософія техніки. Необхідність змін технологічного світогляду. Соціально-етнічні спільності людей та тенденції їхнього розвитку. Діалектика розвитку процесів етносуспільного буття. Діалектика цілісності і суперечливості сучасного світу. Гуманістична міра прогресу і його незворотність.

Поняття прогресу і регресу. Вплив матеріально-технічної бази на розвиток суспільства. Поняття суспільного виробництва. Взаємодія продуктивних сил і виробничих відносин як рушійна сила розвитку суспільства. Людина як головна продуктивна сила суспільства. Протиріччя між продуктивними силами і виробничими відносинами, їх наслідки та методи розв’язання. НТР та його соціальні наслідки. Глобальні проблеми сучасності як наслідки НТР. Глобальні проблеми і соціальний прогрес. Глобальна загроза. Людство на шляху до нової цивілізації. Ідеї В. Вернадського про ноосферу.

Модуль ІІ

Індивідуальне науково-дослідне завдання

2. Методичні рекомендації до самостійної роботи

Модуль І. Філософія

Змістовий модуль І. Філософія