План заняття

1. Загальна проблематики наукоцентричної філософії Нового часу.

2. Просвітництво – його цілі та внутрішні протиріччя.

3. Етапи розвитку та персоналії німецької класичної філософії

4. Марксизм як основа матеріалістичного сприйняття історії

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Протиріччя між емпіричною індукцією та раціоналістичною дедукцією - ось що визначає характер дискусії про пошук досконалого наукового методу у Новий час.

Просвітництво – як спроба через освіту не лише вдосконалити кожну окрему людину (освічена людина відмовиться в пороків), але й перебудувати державу. Поступовий перехід від лише намірів та прожектів – до все більш радикальних закликів, формування нової ідеології (сучасного атеїзму а також перехід від ідеалу розбудованої, освіченої монархії до ідеалу республіки).

Розвиток німецької класичної філософії потрібно розглянути як процес поступового становленні діалектики (як метода) що проходив у суто ідеалістичних онтологічних припущеннях. Протиріччя між системою та методом у Г. Гегеля – це вершина айсбергу, майже завершення процесу.

Марксизм потрібно розглядати з двох сторін: по-перше, висунуті К. Марксом и Ф. Енгельсом гіпотези були обумовлені рівнем сучасної їм науки, по-друге, ці гіпотези доводили свою часткову істинність декілька десятиріч.

Питання для обговорення

1. Питання досконалого методу пізнання, справжньої структури матерії та організації взаємодій держави та суспільства.

2. Мрія Вольтера, Руссо та інших про освічену людину та освічену монархію – протиріччя. Ідея республіки та атеїзму.

3. Від творчості І. Канта до Г. Гегеля – становлення діалектики.

4. Завершення німецької класичної філософії.

5. Етапи розвитку суспільства у марксизмі.

6. Прогнози К. Маркса и Ф. Енгельса – у чому виправдалися, у чому ні, та чому?

Бібліографічний список

Основна література: 3, 5, 6, 8, 9, 13.

Додаткова література: 15, 16, 23, 25, 36, 53

Семінарське заняття № 4

Тема 7. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні

Тема 8. Сучасна світова філософія

Мета заняття: поглибити, узагальнити та систематизувати знання студентів про:

• основні напрямки світової філософської думки у XIX-XX ст.;

• сучасна криза філософії та постмодернізм як її прояв;

• становлення української філософської думки;

• основні протиріччя та конфлікти у напрямах української філософської думки.

План заняття

1. Позитивізм – перша та друга хвилі.

2. Неопозитивізм.

3. Екзистенціалізм.

4. Фрейдизм.

5. Структуралізм.

6. Неотомізм.

7. Постмодернізм.

8. Українська філософська думка XVI-XVIII ст.

9. Українська філософська думка XIX ст.

10. Передумови сучасного стану української філософської думки.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Позитивізм – розглянути особливості першої хвилі як типові, що потім можливе виявити у наступних хвилях. Розглянути, чому позитивізм не спроможне виконувати роль філософського знання при створенні нової наукової дисципліни.

Розглянути історичні передумови виникненні екзистенціалізму – світова війна та «атомізація» кожної окремої людини. Розглянути дві гілки екзистенціалізму – релігійну та атеїстичну, протиріччя між ними.

Розглянути основні поняття з доктрини З. Фрейда – «підсвідоме», «ерос та танатос», «заміщення» и т.і. Пояснити обмеженість цієї доктрини через то, що практично будь-якой результат огляду або співбесіди можливе трактувати як того забажає психіатр.

Переваги та недоліки структуралізму можливо пояснити на прикладі аналізу книги М. Фуко «Історія божевілля у класичну епоху».

Розглянути передумови та основні риси постмодернізму – плюралістична теорія істини, постійне зміна у значенні термінів. Пояснити, чому постмодернізм обмежений у створенні нових ідей, картин світу.

Розглянути становлення української філософської думки у контексті національно-визвольного руху.

Філософія Г. Сковороди – концепція двох натур, трьох світів, та сродної праці.

Українська філософська думка XIX ст. як поступово загострення протиріч соціалістичних та націоналістичних ідей.

Розглянути сучасний стан філософії України – через вивчення тих радянських інститутів та вчених, яки заклали підвалини філософської дики України XXI ст.