Тема 5. Філософія Нового часу та доби Просвітництва

Суспільно-економічні передумови виникнення філософії Нового часу. Характерні риси епохи Нового часу. Філософія Нового часу.

Проблема методу в філософії (Бекон, Декарт). Проблема субстанції у філософії ХVІІ ст. (Спіноза, Лейбніц).

Філософія епохи Просвітництва ХVІІІ ст., її характерні риси (Монтеск’є, Вольтер, Руссо, Ламетрі, Дідро, Гольбах).

Тема 6. Німецька класична філософія та марксизм

Німецька класична філософія – значний етап у розвитку світової філософії. І. Кант – основоположник німецької класичної філософії. Значення філософії І. Канта. Філософія Г. Гегеля – вище досягнення німецької класичної філософії. Антропологічний, метафізичний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

Німецька класична філософія – теоретичний фундамент марксизму. Особливості філософії марксизму.

Тема 7. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні

Джерела української філософської думки. Основні риси філософських поглядів у Київській Русі (Х-ХІІ ст.).

Філософія періоду Відродження (ХVІ-ХVІІ ст.). Філософія в Києво-Могилянській академії.

Г. Сковорода – родоначальник української класичної філософії. Філософські ідеї в Україні в ХІХ-ХХ ст. Значення Кирило-Мефодіївського братства у розвитку філософських ідей (М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко). Філософія серця П.Д. Юркевича. Лейтмотив творчості видатних українських письменників та філософів М. Драгоманова, Л. Українки, І. Франка, М. Грушевського.

Новітня українська філософія, її характерні риси. Екзистенціально-романтична філософська хвиля початку ХХ ст. Культурно-філософський підйом 20-х років і «розстріляне відродження». Філософія українських «шестидесятників» і «друге відродження». Мислителі української діаспори.

Тема 8. Сучасна світова філософія

Некласична філософія кінця ХІХ – початку ХХ ст., її основні напрямки. Ірраціоналістичні вчення німецьких філософів Артура Шопенгауера та Фрідріха Ніцше.

Прагматизм як суб’єктивно-ідеалістичний напрямок у філософії (Ч. Сандерс, В. Джемс, Д. Д’юі).

Екзистенціальна філософія (С. К’єркегор, М. Хайдеггер, К. Ясперс, А. Камю, Ж.-П. Сартр).

Психоаналіз і неофрейдизм (З. Фройд, К. Юнг, Е. Фромм).

Еволюція релігійної філософії ХХ ст. (Е. Жильсон, Ж. Марітен, К. Ранер).

Тема 9. Онтологія

Світ як єдність об’єктивної дійсності і людських сутнісних сил. Філософський зміст категорії «буття». Категорії як структури буття. Єдність матерії, руху, простору, часу. Проблема взаємовідношення буття і духу.

Виникнення і природа свідомості. Структура свідомості. Свідомість і самосвідомість. Проблема свідомості в історії філософії. Співвідношення біологічного і соціального у походженні свідомості. Відображення як всезагальна властивість матерії. Становлення технічного відображення. Відображення та інформація. Проблема діалогу людини і комп’ютерних систем. Проблема ідеального. Свідомість, практика, досвід, пізнання.

Діалектика в історико-філософському аспекті. Поняття закону. Закони діалектики: взаємного переходу кількісних змін у якісні, єдності та боротьби протилежностей, заперечення заперечення. Принципи і категорії діалектики. Діалектична суперечність як джерело розвитку. Основні положення діалектики. Альтернативи діалектики.