Metodichki_3_kurs / Оподаткування в Україні Навчальний посібник Колектив авторів / 3 / 5,6,7

ОРГАНИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Рис. 6.1. Перелік органів, що здійснюють державне управління охороною праці

Кабінет Міністрів України:

-забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

-затверджує національну програму щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці й виробничого середовища;

-визначає функції міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та нагляду за охороною праці;

-визначає порядок створення й використання державного, галузевих і регіональних фондів охорони праці.

Для розробки і реалізації цілісної системи державного управління охороною праці при Кабінеті Міністрів України створюється Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює Віце-прем'єр-міністр України

Державний комітет України по нагляду за охороною праці:

-здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику в цій галузі;

-розробляє за участю міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади та профспілок національну програму поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища й контролює її виконання;

476

-координує роботу міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, місцевої державної адміністрації та об'єднань підприємств у галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

-опрацьовує і переглядає спільно з органами праці, статистики

йохорони здоров'я систему показників обліку умов і безпеки праці;

-бере участь у міжнародному співробітництві з питань охорони праці, вивчає, узагальнює і поширює світовий досвід у цій галузі, організує виконання міжнародних договорів і угод з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

-одержує безплатно від міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, місцевої державної адміністрації та підприємств інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань.

Рішення Державного комітету України по нагляду за охороною праці з питань охорони праці, що належать до його компетенції, є обов'язковими для виконання всіма міністерствами, іншими центральними органами державної виконавчої влади, місцевою державною адміністрацією, місцевими Радами народних депутатів та підприємствами

Міністерство праці України:

-здійснює державну експертизу умов праці;

-визначає порядок та здійснює контроль за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативним актам про охорону праці;

-бере участь у розробці нормативних актів про охорону праці.

-Інші міністерства та центральні органи державної виконавчої влади:

-проводять єдину науково-технічну політику в галузі охорони праці;

-розробляють і реалізують комплексні заходи щодо поліпшення безпеки, гігієни праці і виробничого середовища в галузі;

-здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств галузі з охорони праці;

-укладають з відповідними галузевими профспілками угоди з питань поліпшення умов і безпеки праці;

-фінансують опрацювання і перегляд нормативних актів про охорону праці;

477

-організовують в установленому порядку навчання і перевірку знань, правил та норм охорони праці керівними працівниками і спеціалістами галузі;

-створюють по мірі необхідності професійні воєнізовані аварійно-рятувальні формування, що діють відповідно до типового положення, затверджуваного Державним комітетом України по нагляду за охороною праці;

-здійснюють внутрішньовідомчий контроль за станом охорони праці.

Для координації, удосконалення роботи по охороні праці і контролю за цією роботою в центральному апараті міністерств та інших центральних органах державної виконавчої влади створюються служби охорони праці

Місцеві державні адміністрації і Ради народних депутатів у межах відповідної території:

-забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

-за участю профспілок формують програми заходів з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення;

-по мірі необхідності організовують регіональні аварійно- рятува-льні формування;

-здійснюють контроль за додержанням нормативних актів про охорону праці;

-створюють, по мірі необхідності, фонди охорони праці.

Для виконання названих функцій місцеві органи влади створюють відповідні структурні підрозділи

Професійні спілки здійснюють контроль за додержанням власниками законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належного виробничого побуту для працівників і забезпеченням їх засобами колективного та індивідуального захисту.

Професійні спілки мають право постійно перевіряти стан умов і безпеки праці на виробництві, виконання відповідних програм і зобов'язань колективних договорів (угод), вносити власникам, державним органам управління подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь

478

ПРИНЦИПИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ПРАЦІ

пріоритет життя і здоров'я працівників відносно результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності

власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці

комплексне вирішення завдань з охорони праці на основі національних програм з цих питань та з урахуванням інших напрямів

економічної і соціальної політики, досягнень у галузі науки і техніки та охорони навколишнього середовища

соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам,

які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань

встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності і видів їх діяльності

використання економічних методів управління охороною праці,

проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню

безпечних і нешкідливих умов праці, участі держави у фінансуванні

заходів щодо охорони праці

здійснення навчання населення, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці

забезпечення координації діяльності державних органів, установ, організацій та об'єднань громадян, які вирішують різні проблеми з охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між власниками та працівниками (їх

представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття

рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях

міжнародне співробітництво в галузі охорони праці, використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і

підвищення безпеки праці

Рис. 6.2. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці

479

Кошти галузевих і державного фондів охорони праці

витрачаються на здійснення галузевих і національних програм з питань охорони праці, науково-дослідних і проектноконструкторських робіт, що виконуються в межах цих програм, на сприяння становленню й розвитку спеціалізованих підприємств та виробництв, творчих колективів, науково-технічних центрів, експертних груп, на заохочення трудових колективів і окремих осіб, які плідно працюють над вирішенням проблем охорони праці

До державного, регіональних та галузевих фондів охорони праці надсилаються поряд із коштами державного чи місцевих бюджетів, відрахуваннями підприємств та іншими надходженнями кошти, одержані від застосування органами державного нагляду штрафних санкцій до власників згідно з чинним законодавством, а також кошти від стягнення цими органами штрафу з працівників, винних у порушенні вимог щодо охорони праці. Працівники, на яких накладено штраф, вносять його в касу підприємства за місцем роботи

Кошти фондів охорони праці не підлягають оподаткуванню. Витрати на охорону праці, що передбачаються в державному і

місцевих бюджетах, виділяються окремим рядком

За порушення нормативних актів про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища підприємства, організації, установи можуть притягатись органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу.

Максимальний розмір штрафу не може перевищувати двох процентів місячного фонду заробітної плати підприємства, організації, установи.

Штрафи накладаються керівниками Державного комітету України по нагляду за охороною праці та його місцевих органів.

Підприємство сплачує штраф за кожний нещасний випадок та випадок професійного захворювання, що сталися на виробництві з його вини. Якщо встановлено факт приховання нещасного випадку, власник сплачує штраф у десятикратному розмірі.

Конкретні розміри і порядок накладання штрафів визначаються законодавством.

Власник має право оскаржити в місячний строк рішення щодо стягнення штрафу в судовому порядку.

Несплата штрафу протягом місяця після остаточного вирішення спору призводить до нарахування на суму штрафу пені в розмірі двох відсотків за кожен день прострочення

480

Ключові терміни та поняття

Цільові фонди економічного призначення, конверсія, інновація, охорона праці, галузеві фонди, державні фонди

Питання до самоконтролю знань

1.Розкрийте особливості функціонування Фонду України сприяння конверсії.

2.Чи достатньо обґрунтовані створення та дія окремих цільових фондів, зокрема, інноваційного фонду?

3.Укажіть причини створення визначених цільових фондів в Україні.

Навчальні завдання

1.Складіть перелік державних цільових фондів, що діяли та діють на території України.

2.Дайте класифікацію таким фондам за різними ознаками.

3.Доведіть доцільність упровадження кожного з фондів.

4.Визначте державні цільові фонди, які можна назвати децентралізованими. У чому полягають особливості їх функціонування?

5.На основі узагальненої інформації про особливості створення та функціонування державних фондів фінансових ресурсів цільового призначення та відповідно до стану економіки України створіть «віртуальний» цільовий фонд. Визначте законодавчі документи, які б могли регламентувати його дію, контролюючі органи; визначте джерела формування ресурсів такого фонду та напрями використання коштів.

Тестові завдання

1.За часів незалежності в Україні діяли державні цільові фонди:

а) фонд сприяння конверсії; б) державний інвестиційний фонд;

в) державний інноваційний фонд; г) фонд боротьби з корупцією.

2.Фонд сприяння конверсії було створено з метою:

а) проведення науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт, пов'язаних із розробкою нових наукових зразків цивільної продукції;

б) компенсації збитків державних підприємств; в) знищення об’єктів охоронного комплексу;

г) здійснення заходів щодо соціального захисту працівників, зайнятих розробкою та виробництвом військової техніки й озброєнь.

481

3.Державний інноваційний фонд України було створено з метою:

а) заборони інновацій; б) сприяння розвитку державного сектору економіки;

в) фінансування заходів щодо забезпечення розвитку й використання досягнень науки і техніки;

г) фінансування заходів щодо підтримки місцевих органів влади.

4.Фонди охорони праці створюються:

а) на підприємствах; б) у галузях; в) на державному рівні;

г) на рівні місцевого самоврядування.

5.Кошти галузевих і державного фондів охорони праці витрачаються на:

а) фінансування дефіциту державного бюджету; б) заохочення трудових колективів і окремих осіб, які плідно

працюють над вирішенням проблем охорони праці; в) сприяння становленню і розвитку спеціалізованих підприємств та

виробництв, творчих колективів, науково-технічних центрів, експертних груп;

г) фінансування дефіциту місцевих бюджетів.

6.Яку роль відіграють професійні спілки у діяльності державного фонду охорони праці:

а) виступають організаторами цього фонду; б) вносять власникам, державним органам управління подання з

питань охорони праці та одержують від них аргументовану відповідь; в) здійснюють управління фондом; г) не мають відношення до цього фонду.

7.До органів управління у сфері охорони праці відносяться:

а) Верховна Рада України; б) Державний комітет України по нагляду за охороною праці; в) Кабінет міністрів України; г) професійні спілки.

482

ТЕМА 7. ПОЗАБЮДЖЕТНІ ФОНДИ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

7.1.Повноваження місцевих органів влади щодо створення та використання спеціальних фондів фінансових ресурсів.

7.2.Спеціальні фонди фінансових ресурсів місцевих органів влади.

Методичні рекомендації

Правовою основою підготовки вказаного питання є Бюджетний Кодекс України та відповідні рішення місцевих органів влади про створення спеціальних фондів у складі місцевих бюджетів.

Для виконання тимчасових завдань місцеві органи влади можуть створювати спеціальні фонди у межах своїх бюджетів. Такі фонди не враховуються при обчисленні міжбюджетних трансфертів та використовуються тільки на цілі, передбачені відповідним рішенням місцевих органів влади.

Для залучення коштів місцевими органами влади можуть бути використані будь-які джерела, що не заборонені чинним законодавством.

Під час опрацювання питання слід звернутися до статистичних даних у Дніпропетровській області або іншому регіону. Слід також звернути увагу на можливість подвійного оподаткування, зростання тиску на окремих суб’єктів господарювання, тобто на інший бік акумуляції коштів до спеціальних фондів місцевих органів влади в Україні.

7.1. Повноваження місцевих органів влади щодо створення та використання спеціальних фондів фінансових ресурсів

До прийняття Бюджетного кодексу органи місцевого самоврядування всіх рівнів формували позабюджетні фонди.

Такі фонди формувалися за рахунок:

-додаткових заходів і зекономлених коштів, одержаних за рахунок здійснення організованих ними заходів для вирішення економічних і соціальних проблем;

-доходів від продажу об'єктів міської, районної комунальної власності, від продажу населенню квартир і будинків, що належать до комунальної власності;

-доходів від цінних паперів, що придбані за рахунок міських і районних позабюджетних фондів;

-добровільних внесків і пожертвувань громадян, підприємств, об'єднань, організацій та установ;

-доходів від місцевих позик і місцевих грошово-речових лотерей;

-штрафів, що стягуються за одержання підприємствами, об'єднаннями, організаціями й установами необґрунтованого доходу у зв'язку із завищенням цін, тарифів на продукцію, роботи,

483

послуги;

-штрафів, що можуть установлюватися місцевими радами для фізичних і юридичних осіб;

-доходів від реалізації безгосподарного і конфіскованого майна;

-плати за реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності;

-платежів та штрафів за забруднення навколишнього природного середовища, нераціональне використання природних ресурсів, розміщення відходів та інших платежів за порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, санітарних норм і правил, що визначаються відповідно до нормативів, затверджених місцевими радами;

-орендної плати за землю;

-коштів соціального розвитку підприємств, об'єднань, організацій та установ, що виділяються на соціальний розвиток тих житлових районів, де проживає відповідна кількість їхніх працівників;

-інших зборів, платежів і штрафів, що вводилися і призначалися міською і районними радами

Відповідно до ст. 13 Бюджетного кодексу України, місцеві бюджети складаються із загального і спеціального фондів

Загальний фонд бюджету включає:

1)усі доходи бюджету, окрім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду;

2)усі видатки бюджету за рахунок надходжень до загального фонду бюджету;

3)фінансування загального фонду бюджету

Спеціальний фонд бюджету включає:

1)бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень;

2)гранти або дарунки (у вартісному обрахунку), одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну ціль;

3)різницю між доходами і видатками спеціального фонду бюджету

Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди визначається законом про Державний бюджет України. Джерела формування спеціального фонду визначаються виключно законами України

484

7.2. Спеціальні фонди фінансових ресурсів місцевих органів влади

Підставою для рішення відповідної ради про створення спеціального фонду у складі місцевого бюджету може бути виключно закон про Державний бюджет України

Передача коштів між загальним і спеціальним фондами бюджету дозволяється тільки в межах бюджетних призначень шляхом внесення змін до закону про Державний бюджет України чи рішення відповідної ради.

Платежі за рахунок спеціального фонду здійснюються в межах коштів, що надійшли до цього фонду за відповідною метою

Створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не допускається.

Витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, що дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду згідно з законодавством, якщо законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.

Спеціальним фондом можуть прийматися з дефіцитом виключно бюджет Автономної Республіки Крим та міські бюджети в частині дефіциту бюджету розвитку, що покривається за рахунок запозичень

З точки зору цільового призначення місцевих фінансів слід також виділити бюджет розвитку місцевих бюджетів. Бюджет розвитку місцевих бюджетів є складовою частиною спеціального фонду місцевих бюджетів

Надходження до бюджету розвитку місцевих бюджетів включають:

1)кошти від відчуження майна, що знаходиться в комунальній власності, у тому числі від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення;

2)надходження дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади;

3)кошти від повернення позик, що надавалися з відповідного бюджету до набрання чинності цим Кодексом, а також відсотки, сплачені за користування ними;

4)кошти, що передаються з іншої частини місцевого бюджету за рішенням відповідної ради;

5)запозичення, здійснені у порядку, визначеному законами України;

6)субвенції з інших бюджетів на виконання інвестиційних проектів

485