Рецептивні види мовлення Аудіювання

Для становлення комунікативної іншомовної компетенції в аудіюванні поряд із комунікативними вправами слід давати спеціальні вправи, спрямовані на розвиток фонематичного слуху, навичок імовірнісного прогнозування, смислового здогаду.

У кінці курсу навчання студенти повинні вміти:

- розуміти на слух: фрази і вирази, пов’язані з особистою інформацією, відвідуванням магазину, місцевою географією, роботою, навчанням, за умови, що аудіотекст звучить ясно й повільно;

- прості інструкції (наприклад, відносно того, як дістатися з пункту А до пункту Б);

- розуміти сутність коротких, ясних, простих повідомлень та об’яв;

- розуміти ясну, стандартну мову її носія, якщо він/вона говорить на знайому тему і є можливість попросити його/її повторити або переформулювати висловлювання;

- розуміти тему розмови між носіями іноземної мови, за умови, що аудіотекст звучить ясно й повільно;

- розуміти у цілому зміни у темі офіціальної професійно-спрямованої дискусії, за умови, що ця дискусія ведеться ясно й повільно;

- найважливішу інформацію у фонозапису, що стосується прогнозованих повсякденних питань, за умови, що аудіотекст звучить ясно й повільно.

Читання

На початку курсу слід приділити увагу навичкам техніки читання, а також навичкам розпізнавання у друкованому тексті тих граматичних явищ, що вивчаються. Велику роль у формуванні комунікативної компетенції, пов’язаної з читанням, відіграють навички імовірнісного прогнозування, смислового здогаду, розвиток так званої іншомовної інтуїції. Серед комунікативних вправ треба також відзначити важливість завдань, спрямованих на розуміння головної ідеї, основних фактів прочитаного тощо.

Упродовж курсу навчання необхідно приділяти увагу різним видам читання – вивчаючого, ознайомлювального, пошукового та переглядового, - а також навичкам письмового перекладу тексту - як найбільш точній формі контролю розуміння прочитаного. При формуванні навичок вивчаючого читання великого значення набувають навички роботи із словником.

Обсяг інформативного читання має становити приблизно 5 000 др. зн. у І семестрі, збільшуючись на 5 000 др. зн. з кожним семестром (до 10 000, 15 000, 20 000, 25 000, 30 000 др. зн. у ІІ – VI семестрах відповідно).

Наприкінці курсу навчання студенти повинні:

• володіти технікою читання;

• розуміти прості тексти, що стосуються знайомих питань і написані мовою повсякденного або професійно спрямованого спілкування;

• розуміти тему, основні факти й найважливіші деталі прочитаного;

• уміти використовувати уявлення про загальний зміст тексту для здогадки про значення незнайомих слів із контексту;

• знаходити певну інформацію у друкованих матеріалах;

• уміти знаходити в тексті ключові слова, фрази й речення;

• уміти анотувати прочитане;

• уміти реферувати прочитане;

• розуміти основні типи стандартних листів і факсів (запити, замовлення, листи-підтвердження тощо) на знайомі теми;

• розуміти короткі, прості особисті листи;

• уміти знаходити певну очікувану інформацію в простих повсякденних матеріалах, таких як реклама, проспекти, меню, довідки, розклади;

• розуміти об’яви та вивіски в публічних місцях.

Окрім текстового матеріалу підручників та посібників, студенти повинні вміти орієнтуватися в Internet-ресурсах, пов’язаних із тематикою курсу.