1. Поняття доказування в господарському процесі. Поняття і види судових доказів.

Теорія судового доказування в господарському судочинстві спеціально не розроблялася. Але основні положення теорії судового доказування, розробленої спеціалістами в галузі загальної теорії права, цивільного і кримінального процесів, можна застосувати і до сфери господарського судочинства, тому що вони відображують принципові аспекти, які пов’язані з діяльністю судів по встановленню фактичних обставин, які мають значення для вірного вирішення справи.

Судове доказування охоплює процесуальну діяльність усіх суб’єктів процесу, незважаючи на те, що їх функції в доказуванні різні. Крім того, вірна оцінка фактів і рішення по справі є результатом процесуальної діяльності не тільки суду, але й інших осіб, які приймають участь у справі. Інший підхід веде до недооцінювання ролі осіб, які приймають участь у справі, у процесі формування у суддів вірних висновків про правову кваліфікацію фактів і по суті справи. Встановлення дійсних фактичних обставин справи – це обов’язок суду, виконанню якого сприяє активна діяльність усіх інших суб’єктів доказування. Отже, судове доказування є різновидом пізнання, яке включає діяльність суду, осіб які беруть участь у справі, представників.

В судовому доказуванні органічно сполучуються дві рівноцінні сторони – розумова і практична. Розумова (логічна) сторона доказування підпорядкована законам логічного мислення, практична (процесуальна) діяльність, тобто процесуальні дії по доказуванню, підпорядковані приписам правових норм і засновані на них. Норми права передбачають здійснення таких процесуальних дій, які створюють найкращі умови для того, щоб процес мислення був істинним. У свою чергу, законодавство не може суперечити законам і правилам пізнання і логіки.

Господарське процесуальне доказування – це розумова і процесуальна діяльність суду і інших учасників господарського процесу, спрямована на встановлення істини по конкретній справі і вирішення спору між сторонами.

Структура господарського процесуального доказування складається з наступних елементів: суб’єкти, об’єкти і склад діяльності. Зміст діяльності складається з способів і стадій.

Суб’єктами судового доказування – в господарському процесі є суд, особи, які беруть участь у справі, і інші учасники процесу, які мають матеріально-правову і процесуально-правову зацікавленість у вирішенні справи і які у відповідності з своїми процесуальними правами і обов’язками здійснюють дії, які мають значення для вирішення господарської справи.

Доказова діяльність кожного з суб’єктів доказування має значну специфіку, яка відображує відмінності у характері їх зацікавленності в вирішенні справи, цілях участі у процесі, й виконуваних процесуальних функціях, процесуальному положенні.

Головний суб’єкт доказування в господарському процесі - суд першої інстанції. Суд вирішує усі питання, які виникають у ході судового доказування, безпосередньо досліджує докази, подані іншими суб’єктами, перевіряє правдивість даних, наданих у якості доказів, і в результаті їх оцінки встановлює фактичні обставини, які мають значення для вірного вирішення справи.

Усі інші суб’єкти доказування повинні доказати в судовому засіданні ті факти, на які вони посилаються, відстоюючи свої або доручені їх захисту інтереси.

Об’єктами доказування - є обставини, які підлягають встановленню для вирішення господарської справи або здійснення окремої процесуальної дії.

Об’єкт доказування по справі в цілому є предметом доказування. Як правило, нормативним джерелом визначення предмету доказування є норми матеріального права.

Предмет доказування визначається судом. Особи, які беруть участь у справі, виконуючи покладений на них обов’язок доказування, у сукупності доказують обставини, включені в предмет доказування.

Важливим аспектом доказування є його здійснення в процесуальній формі, властивій усьому господарському судочинству.

Риси процесуальної форми доказування:

1. законодавча урегульованості процесу доказування;

2. послідовність дій по доказуванню, і їх зміст докладно регламентується нормами права;

3. універсальність процесуальної форми доказування;

4. імперативність процесуальної форми доказування;

5. підпорядкованість доказування принципам господарського процесу.

Науковий і практичний інтерес представляє визначення стадій судового процесуального доказування. Стадії судового доказування можна сгрупувати згідно стадіям господарського процесу:

1. доказування при підготовці справи;

2. дослідження доказів в суді;

3. кінцевий висновок для винесення рішення по справі, укладення мирової угоди, відмова від позову, визнання позову.