3. Вимоги до оформлення дипломної роботи

Загальні вимоги

У залежності від особливостей та змісту робота оформляється у вигляді тексту, ілюстрацій, таблиць або їх поєднання.

Робота оформляється на аркушах формату А4 (210x297 мм). Допускається використання аркушів формату АЗ (297x420 мм), якщо це необхідно.

Робота оформляється машинописним (на друкарській машинці), або машинним (за допомогою комп'ютера) способами на одній стороні аркуша білого паперу.

При машинному способі роботу виконують відповідно до вимог стандарту на виконання документів з використанням друкарських та графічних пристроїв ЕОМ.

Допускається включення в роботу сторінок, виконаних методом репрографії (ксерокопії).

При машинописному способі робота друкується через півтора інтервали, при машинному - з розрахунком не більш 40 рядків на сторінці при умові рівномірного заповнення її з висотою літер та цифр не менше 1,8 мм. Допускається виконання окремих частин роботи різними способами - машинописним та машинним.

Текст роботи друкується за наступними розмірами полів: верхнє та нижнє - не менше 20 мм, праве - не менше 10 мм, ліве – 23-30 мм..

При виконанні роботи необхідно дотримуватися рівномірної щільності, контрастності і чіткості зображень по всій роботі.

У роботі повинні бути чіткі не розпливчаті лінії, літери, цифри й інші знаки.

Окремі слова, формули, які вписують в надрукований текст, повинні бути написані чорним кольором, щільність вписаного тексту має бути максимально наближеною до щільності основного зображення.

Помилки, описки та графічні огріхи допускається виправляти підчисткою або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому місці чи між рядками виправленого зображення машинописним способом чи від руки. Виправлення повинні бути чорного кольору.

Робота повинна бути виконана так, щоб з неї можна було одержати копію необхідної якості способом репрографії.

Прізвища, назви установ, організацій, фірм і інші власні імена в роботі наводять мовою оригіналу. Припускається наводити особисті імена та назви організацій у перекладі на мову роботи з написанням (при першому згадуванні) оригінальної назви.

Скорочення слів та словосполучень у роботі допускається у відповідності до діючих стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

Структурні елементи "СПИСОК АВТОРІВ", "РЕФЕРАТ", "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ, ТЕРМІНІВ", "ПЕРЕДМОВА", "ВСТУП", "ВИСНОВКИ", "РЕКОМЕНДАЦІЇ", "ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ" не нумерують, а їх назви служать заголовками структурних елементів.

Розділи та підрозділи повинні мати заголовки. Пункти та підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки структурних елементів роботи і заголовки розділів слід розташовувати в середині рядка і друкувати прописними літерами без крапки в кінці і не підкреслювати.

Заголовки підрозділів, пунктів та підпунктів треба починати з абзацного відступу і друкувати строчними літерами, крім першої прописної, не підкреслювати і не ставити крапки в кінці.

Абзацний відступ повинен бути однаковим по всьому тексту роботи і дорівнювати п'яти знакам.

Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Відстань між заголовком і наступним або попереднім текстом повинна бути:

• при машинописному способі - не менше трьох інтервалів;

• при машинному способі - не менше двох рядків.

Відстань між основами рядків заголовка, а також між двома заголовками, приймається такою ж як і в тексті.

Не дозволяється розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту або підпункту, в нижній частині сторінки, якщо після нього слідує лише один рядок тексту (потрібно не менше двох рядків).

Оформлення тексту, ілюстрацій та таблиць при машинному способі виконання повинно відповідати викладеним вище вимогам з урахуванням можливостей комп'ютерної техніки.

Нумерація сторінок роботи

Сторінки роботи слід нумерувати арабськими цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації всього тексту роботи. Номер сторінки проставляється в правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Титульну сторінку, список авторів, завдання, анотацію, зміст, першу сторінку вступу включають у загальну нумерацію сторінок роботи, але номери на них не проставляють.

Ілюстрації та таблиці, що виконані на окремих аркушах, включають в загальну нумерацію сторінок роботи.

Нумерація розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів

Розділи, підрозділи, пункти та підпункти роботи слід нумерувати арабськими цифрами.

Розділи роботи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті роботи і позначатися арабськими цифрами з крапкою.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, розмежованих крапкою. Наприклад, 1.3. - третій підрозділ першого розділу.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу чи підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу і порядкового номера пункту, розмежованих крапкою. Наприклад, 1.3.6. - шостий пункт, третього підрозділу, першого розділу. Якщо текст поділяється лише на пункти, їх слід нумерувати, за виключенням додатків, порядковими номерами.

Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту та порядкового номера підпункту, розподілених крапкою. Наприклад, 1.2.4.3.- третій підпункт, четвертого пункту, другого підрозділу, першого розділу .

Якщо розділ чи підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, розділ чи підрозділ нумерують.

Ілюстрації

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розташовувати в роботі безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути посилання в роботі.

Якщо ілюстрації створені не автором роботи, необхідно дотримуватись існуючого законодавства про авторські права і вказувати джерело запозичення.

Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, що вміщені в роботі, повинні відповідати вимогам стандартів "Єдиної системи конторської документації та "Єдиної системи програмної документації".

Фотознімки, розміром менше А4, необхідно наклеювати на аркуш білого паперу формату А4.

Ілюстрації повинні мати номер та тематичну назву. Підпис під ілюстрацією починається словом "Рисунок". Наприклад, "Рисунок 3.1. – Динаміка правопорушень у сфері приватизації в Україні за 2000-2004р.р." (Це буде перший рисунок третього розділу)..

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами наскрізно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, що наведені в додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації і крапки. Наприклад, Рисунок 3.2. - другий рисунок третього розділу.

Якщо в роботі тільки одна ілюстрація, її нумерують згідно вище вказаним вимогам .

Якщо ілюстрація не вміщається на одній сторінці, її можна перенести на наступні сторінки, при цьому назву ілюстрації друкують на першій сторінці, пояснюючі дані (наприклад, масштаб)- на кожній сторінці, а під ними вказують номер рисунка та аркуша. Наприклад "Рисунок 3 аркуша 12".

Якщо ілюстрацією є графік, то координатну сітку слід робити так, щоб вона відповідала точності виміру величин і була б зручною для користування. Координатна сітка не повинна затіняти зображених на ній кривих (не рябіти в очах),

Назви величин, одиниць і других позначень не повинні виходити за межі графіка. Криві графіка слід нумерувати і розшифровувати в тексті.

Кількість цифр на шкалах координатних ліній повинна бути мінімальною. Це робиться як за рахунок похідних одиниць (1000 м=1 км, 10000 см =1 м ), так і за рахунок масштабуючих множників (10^п або 10^-п).

Ілюстрації за необхідності можуть бути переліченими у змісті з позначенням їх номерів, назв та номерів сторінок, на яких вони розташовані.

Таблиці

Цифровий матеріал для зручності користування ним краще подавати в таблиці.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті.

Таблиці треба нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за виключенням таблиць, що наведені в додатках. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці і розмежовується крапкою. Наприклад, Таблиця 2.1 - перша таблиця другого розділу. Допускається наскрізна нумерація таблиць для всієї роботи.

Якщо в роботі одна таблиця, її нумерують за правилами, вказаними вище.

Таблиця може мати назву, яку друкують строчними літерами (крім першої прописної) над таблицею. Назва повинна бути короткою і відображати зміст таблиці.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за розміри сторінки, таблицю поділяють на частини, розташовуючи одну частину над другою, або поряд, або переносять частину таблиці на наступну сторінку. При цьому в кожній частині таблиці повторюють її шапку і боковик. При поділі таблиці на частини допускається шапку та боковик замінити відповідно номерами граф та рядків.

При цьому нумерують арабськими цифрами графи або рядки першої частини таблиці (дивись у прикладі "нумерація граф"). Слово "Таблиця" вказується один раз зліва над першою частиною таблиці. Над другими частинами пишуть: "Продовження таблиці" з позначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці друкують, починаючи з прописних літер, а підзаголовки – зі строчних, якщо вони складають одне речення з заголовком.

Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з прописної літери. В кінці заголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки та підзаголовки граф указують в однині.

Таблиці можуть бути перелічені у змісті з позначенням номерів, назв (якщо вони є) та номерів сторінок, на яких вони розташовані.

Переліки

Переліки при необхідності можуть бути наведені всередині пунктів і підпунктів. Перед переліками ставлять двокрапку.

Кожна позиція переліку позначається строчною літерою українського алфавіту з круглою дужкою або без літери, а через дефіс (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліків слід використовувати арабські цифри з круглою дужкою (другий рівень деталізації).

Приклад:

За критерієм структури господарсько-правові норми поділяються на:

а) норми з традиційною структурою (гіпотеза, диспозиція і санкція);

б) норми з неповною структурою:

1. норми-заборони;

1. норми-принципи;

3) норми-визначення;

4) компетенцій ні норми;

5) техніко-економічні норми;

6) норми-рекомендації.

Переліки першого рівня деталізації друкують строчними літерами з абзацним відступом, другого рівня - з відступом праворуч відносно місця розташування першого рівня.

Примітки

Примітки використовують у роботі за необхідності пояснень змісту тексту, таблиці чи ілюстрації.

Примітки розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, до яких вони відносяться.

Одна примітка не нумерується. Слово "Примітка" друкують з прописної літери з абзацного відступу, не підкреслюють. Після слова "Примітка" ставлять крапку і з прописної літери в тому ж рядку дають текст примітки.

Наприклад:

Примітка. Термін "господарські спори" вперше був введений в законодавство України в ст. 1 Закону України „Про арбітражний суд” (ВВР України. – 1991. - №36.- Ст.. 469).

Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова "Примітки" ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу друкують текст примітки, наприклад:

Примітки:

1. Законодавство про оподаткування використовує новий термін, зміст якого частково співпадає з поняттям „негосподарські” та „некомерційні”.

2. Термін „корпорація” вживається в двох різних значеннях: 1) об’єднання підприємств; 2) акціонерна компанія (товариство).

Виноски

Пояснення до окремих даних, наведених в тексті чи таблицях, допускається оформляти виносками.

Виноски позначають надстрочними значками арабськими цифрами (в порядку номерів) з дужкою. Нумерація виносок окрема для кожної сторінки.

Знаки виносок ставлять безпосередньо після того слова, числа, символу, речення, до якого дається пояснення, і в кінці сторінки перед текстом пояснення. Текст виноски вміщують під таблицею або в кінці сторінки і відділяють від таблиці або тексту лінією, довжиною 30-40 мм, яка проводиться в лівій частині сторінки. Текст виносок починають з абзацного відступу і друкують при машинописному способі через один інтервал, при машинному — з мінімальним інтервалом між рядками.

Приклад.

Цитата в тексті: "Господарське законодавство СРСР постійно розвивалось та вдосконалювалось ¹⁾”

Такий вигляд має виноска:

¹⁾Половину томів 10-томного Зведення законів СРСР і Зведення законів УРСР складає господарське законодавство.

Формули та рівняння

Формули розташовуються безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Їх треба виділяти з тексту вільними рядками (вище і нижче кожної формули слід залишити не менше одного вільного рядка). У разі виконання роботи друкарським або рукописним способами символи формул повинні бути висотою не менше 2,5 мм. Застосування друкарських і рукописних символів у одній формулі не допускається.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формул, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі.

Пояснення значення кожного символу слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починається з абзацу словом "де" без двокрапки після нього.

Наприклад:

Розрахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємств, обчислюють за формулою:

П=Р-С-Н, (1.3.) чи ( 4 )

де П - прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства; Р - виручка від реалізації продукції за ринковими цінами; С - собівартість продукції у році ; Н - загальна сума податків та виплат з балансового прибутку підприємства.

Усі формули, якщо їх у роботі більше однієї, повинні нумеруватися наскрізною нумерацією арабськими цифрами, за винятком формул, які розміщені у додатках. Допускається нумерація формул у межах розділу. У цьому випадку номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули, які розділені крапкою (як показано вище для формули 1.3).

Формули, які записані одна за другою і не розділені текстом, розділяються комою.

Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках операцій, які виконуються, причому знак на початку наступного рядка повторюється. При перенесенні формули на знаку множення використовується знак "х".

Формули, які розташовані в додатках, повинні нумеруватися окремою нумерацією арабськими цифрами в межах кожного додатку. Наприклад, "Формула А.2".

Всі одиниці виміру подаються згідно з чинними правилами скорочення: рік (р.), гривня (грн..), тонна (т) тощо.

Посилання

Посилання у тексті дипломної роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, "...у роботах [1-5]...". Допускається наводити посилання на джерела у виносках. При цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера.

Наприклад:

Цитата у тексті: ".. .у загальному обсязі робочого часу юриста частка інформаційної роботи перевищує 70 % [5]'¹".

Відповідний запис у переліку посилань:

5. Луць А.В. Контракти у підприємницькій діяльності // Економіка і право. – 2001.- №4. - С.66-76.

Відповідне подання виноски:

__________________

¹⁾[5] Луць А.В. Контракти у підприємницькій діяльності // Економіка і право. – 2001.- №4. - С.66-76.

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки вказують їх номери. При посиланнях слід писати: "... в розділі 4..." , " ...дивись 2.1..." , "...по 3.3.4...", "...відповідно до 2.3.1.4...", "...на рис. 1.3...", або "...на рисунку 1.3...", "...у таблиці 3.2...", "...(див. табл.3.2.)...", "...за формулою (3.1)...", "...у рівняннях (1.23) -(1.27)...", "...у Додатку Б...".

Додатки

Додатки слід оформляти як продовження роботи або у вигляді окремої частини, розташовуючи додатки у порядку появи посилань на них в тексті роботи.

Якщо додатки оформляються на подальших сторінках роботи, кожен такий додаток повинен починатись з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі строчними літерами з першої прописної, симетрично до тексту сторінки.

Посередині рядка над заголовком строчними літерами з першої прописної повинно бути надруковано слово "Додаток " та прописна літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно літерами українського алфавіту, за винятком Ґ, Є, З, І, І, Й, О, Ч, Ь. Наприклад, "Додаток А", "Додаток Б" і т.д. Якщо додаток один, він позначається як додаток А.

Додатки повинні мати спільну з іншою частиною роботи нумерацію сторінок.

При необхідності текст додатка може бути поділений на розділи, підрозділи, пункти та підпункти, які слід нумерувати в межах кожного додатка у відповідності до вимог

При цьому, перед кожним номером проставляється позначення додатка (літера) та крапка. Наприклад, А.2- другий розділ Додатка А; Б. 3.1 - підрозділ 3.1 Додатка Б; Д. 3.1.2. - пункт 3.1.2 Додатка Д; Ж.1.1.3.1 - підпункт 1.1.3.1 Додатка Ж7.

Якщо в тексті додатка є ілюстрації, таблиці, формули чи рівняння, їх слід нумерувати в межах кожного додатка. Наприклад, рисунок В.З - третій рисунок Додатка В; таблиця К.2 - друга таблиця Додатка К; формула (Л.1) - перша формула Додатка Л.

Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують. Наприклад, рисунок А.1, таблиця В.1, формула (Г.1).

При посиланнях у тексті додатків на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати "...на рисунку А.2...", "... в таблиці Б.З..." або "...в табл. Б.З...", "...за формулою (В. 1)...", "...у рівнянні (Г.2)...".

Переліки, примітки та виноски в тексті додатків оформлюють та нумерують відповідно до викладених вище вимог до них.

Джерела, які цитують лише в додатках, повинні розглядатись незалежними від тих, що цитуються в основній частині роботи, і повинні бути переліченими в кінці кожного додатка в переліку посилань.

Форма цитування, правила складання переліку посилань та виносок повинні бути такими, як і в основній частині роботи. Перед номером цитати і відповідним номером в переліку посилань і виносок ставлять позначення додатка.

Якщо в роботі додатком є документ, що має самостійне значення, його копію вміщують в роботу без змін в оригіналі. Перед копією вміщують аркуш, на якому посередині друкують слово "ДОДАТОК" та його назву (якщо така є), праворуч зверху сторінки друкують її порядковий номер. Сторінки копії документа нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок роботи (не змінюючи власної нумерації сторінок документа).