3.2. Порядок розгляду справи

Засідання господарського суду можна розділити на три частини: 1) підготовчу, 2) розгляд спору по-суті (дослідження й оцінка доказів) і 3) ухвалення рішення в справі.

Підготовча частина судового розгляду являє собою систему процесуальних дій, спрямованих на те, щоб виявити можливість розгляду справи по-суті.

У даної, допоміжної стосовно розгляду справи по-суті, частині судового засідання необхідно виділяти дві відносно самостійні процесуальні задачі:

1) з'ясування наявності або відсутності умов, необхідних для забезпечення правильного вирішення справи в даному судовому засіданні. Саме на це безпосередньо спрямовано вимоги закону, що передбачають здійснення процесуальних дій: по перевірці явки учасників процесу і вирішенні питання про розгляд справи при неявці кого-небудь з них; по з'ясуванню наявності згоди на розгляд справи суддею одноосібно; з вирішення питання про відводи; про відкладення розгляду справи і правилах такого відкладення;

2) створення необхідних умов для всебічного, повного й об'єктивного дослідження доказів у справі в даному судовому засіданні, для здійснення судочинства на підставі змагальності і рівноправності сторін. На це насамперед спрямовано вимоги закону, що регламентують процесуальні дії: по роз'ясненню учасникам розгляду справи їхніх процесуальних прав і обов'язків; з вирішення судом заяв і клопотань осіб, що беруть участь у справі.

Невиконання кожної з цих задач може привести до порушення прав і законних інтересів суб'єктів процесу, уплинути на результат вирішення справи, відстрочити винесення законного й обґрунтованого рішення. Сказане означає, що виконання названих задач необхідно для забезпечення правильного і своєчасного вирішення справи. Саме в цьому укладається мета всієї сукупності процесуальних норм і суть сформульованих у них вимог, що встановлюють права й обов'язки учасників розгляду і вирішення справи в підготовчій частині судового засідання.

Можна виділити процесуальні дії, що припустимі в підготовчій частині судового розгляду:

1. головуючий відкриває судове засідання і повідомляє, яке справа підлягає розглядові;

2. суд (суддя) встановлює осіб що з'явилися;

3. перекладачеві, якщо він залучається до розгляду в справу, роз'ясняються його права; крім того, його попереджають про кримінальну відповідальність за свідомо неправильний переклад;

4. головуючий повідомляє склад суду, хто бере участь у розгляді як прокурора, експерта, перекладача, секретаря. Одночасно головуючий роз'ясняє особам, що беруть участь у справі, їхнє право заявляти відводи;

5. головуючий роз'ясняє особам, що беруть участь у справі, їхнім представникам права й обов'язки, їхнє право звернутися в третейський суд для вирішення справи;

6. суд вирішує заяви осіб, що беруть участь у справі;

7. при наявності підстав розглядається питання про відкладення розгляду справи;

8. експертові роз'ясняються його права й обов'язки; експерт попереджається про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.

Із сукупності послідовних дій, викладених вище, і складається підготовча частина судового розгляду. Якщо суд вважає, що справа може бути розглянуто, то переходить до наступної стадії — розгляду справи по-суті.

У стадії розгляду справи по-суті велике значення має дослідження фактичних обставин справи, перевірка й оцінка зібраних доказів.

Ця частина судового засідання, безсумнівно, є основною, оскільки саме тут за участю всіх суб'єктів процесу в умовах змагальності і рівноправності сторін досліджуються й аналізуються фактичні обставини справи. Помітно виділяється вона і по обсягу, а також характерові процесуальних дій, що роблять суд і інші учасники розгляду і вирішення справи. Найбільше наочно і повно виявляють свою дію в цій частині судового розгляду і всі принципи господарського судочинства.

При розгляді справи по-суті суд виконує три задачі:

1) ухвалює обсяг і межі дослідження обставин справи в судовому засіданні. Так, головуючий робить дії по з'ясуванню даних про те, у якому обсязі позивач підтримує свої вимоги, чи не бажає він скористатися своїм правом на зміну позову і чи визнає відповідач вимоги позивача;

2) виявлення наявності або відсутності підстав для припинення провадження в справі в стадії судового розгляду, зв'язаних з диспозитивними розпорядницькими діями суб'єктів спірних правовідносин. Наприклад, головуючий робить процесуальні дії по з'ясуванню, чи не має наміру позивач відмовитися від своїх вимог і чи не бажають сторони закінчити справу мировою угодою;

3) дослідження доказів у справі, що входить у структуру господарського процесуального доказування. У її структуру також включаються дії по визначенню предмета доведення, збиранню, представленню, оцінці доказів.

Усі названі елементи знаходяться в тісному взаємозв'язку і характеризуються внутрішньою єдністю, оскільки вся діяльність по судовому доведенню спрямована на досягнення однієї процесуальної цілі. Такою метою є правильне установлення фактичних обставин справи. Саме на це спрямовано всі процесуальні дії і правовідносини, що складаються при судовому доведенні в стадії підготовки справи до судового розгляду і при розгляді і вирішенні справи по-суті.

Розгляд справи по-суті може складатися з наступних послідовних процесуальних дій:

1. розгляд починається доповіддю головуючого. Потім головуючий запитує, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача, чи не бажають сторони закінчити справу мировою угодою;

2. суд установлює порядок дослідження доказів. Господарський процесуальний кодекс не містить норм, що регламентують порядок дослідження доказів. Тому при рішенні даного питання господарські суди керуються порядком, виробленим судовою практикою;

3. суд заслуховує пояснення осіб, що беруть участь у справі;

4. досліджуються письмові докази;

5. досліджуються речові докази;

6. досліджуються висновки експерта і т.д. Досліджувавши матеріали справи й оцінивши всі докази, господарський суд може зробити відповідний висновок по-суті спору. Якщо в підсумку дослідження й оцінки всіх матеріалів справи сторони прийдуть до згоди по суперечці, вона оформляється рішенням. В інших випадках рішення приймається судом з обліком установлених їм фактичних обставин справи.

Судове рішення з'являється привселюдно. Усі присутні в залі судового засідання вислухують рішення господарського суду стоячи.

Після оголошення рішення сторонам варто роз'яснити порядок оскарження рішення, хоча закон цього прямо не вимагає. На цьому судове засідання в справі закінчується.