2. Виявлення всіх зацікавлених у вирішенні спору осіб і рішення питання про залучення або допущення їх у тій або іншій ролі до участі в процесі.

Як правило, це питання повинне бути з'ясоване суддею при прийнятті заяви. Однак іноді суддя знову повертається до нього і після прийняття справи і вносить необхідні уточнення з урахуванням усіх матеріалів, що надійшли до цього моменту в його розпорядження. Так, суддя повинен перевірити:

— чи належні сторони беруть участь у справі;

— наявність співучасті в справі (обов'язкового і факультативного);

— залучення третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору;

— повідомлення потенційних третіх осіб, що заявляють самостійні вимоги на предмет спору;

— у випадку виникнення процесуального правонаступництва суддя вирішує дане питання.

3. Ухвали й уточнення предмета доведення, виявлення і витребування потрібних для вирішення справи доказів.

Щоб виконати цю задачу, суддя шляхом вивчення підметів застосування правових норм, ознайомлення з позовними матеріалами, опитування позивача, відповідача, третіх осіб про обставини справи виявляє докази, що необхідні для вирішення справи, і вживає заходів до їх збирання. Останнє здійснюється особами, що беруть участь у справі, під керівництвом судді, а також особисто самим суддею. З цією метою особам, що беруть участь у справі, він пропонує представити наявні в них докази до дня розгляду справи; зажадає від підприємств, установ, організацій, їхніх об'єднань або громадян письмові і речовинні докази або видає особам, що беруть участь у справі, запити на одержання доказів для пред'явлення в суд; вирішує з урахуванням думки осіб, що беруть участь у справі, питання про провадження експертизи і т. д.

Якщо дії по збиранню доказів необхідно зробити в іншому населеному пункті, суддя дає відповідні доручення судові по місцю, де ці дії повинні бути зроблені.

У порядку підготовки справи суддя може запропонувати сторонам зробити вивірку взаємних розрахунків. Необхідність вивірки розрахунків звичайно виникає в тих випадках, коли в документах, представлених сторонами, маються різні дані, а розрахунки між сторонами настільки заплутані, що без їхньої вивірки спор вирішити неможливо. Результати вивірки розрахунків фіксуються в спільно складеному акті, що повинний бути підписаний представниками сторін. Цей акт підлягає дослідженню й оцінці поряд з іншими доказами. Вивірка розрахунків може провадитися як шляхом обміну документами, що підлягають перевірці, без виїзду представників однієї сторони до інший, так і представниками сторін, що прибули для участі в розгляді справи.

У разі потреби суддею приймаються заходи для забезпечення доказів. Коло доказів, що можуть бути забезпечені, не обмежений. У заяві про забезпечення доказів повинне бути зазначено: 1) доказ, про забезпечення якого просить особа; 2) обставини, що можуть бути підтверджені даним доказом; 3) причини, що спонукали особу звернутися з заявою про забезпечення доказів.

Суддя відмовляє в прийнятті або витребуванні доказів, якщо вони не відносяться до справи і не мають значення для встановлення шуканих у справі фактів. У цьому виражається правило відносності доказів.

Також він повинний надійти у тому випадку, коли будуть представлені докази, що узагалі не можуть використовуватися в господарському процесі або, відповідно до закону, не можуть служити засобами доведення тих обставин, у підтвердження яких вони представлені (правило допустимості доказів).