Висновки з теми

Отже, можна підвести наступні підсумки:

1. Конституція – це головне джерело конституційного права в зарубіжних країнах, яка очолює ієрархічну, співпідлеглу систему джерел.

2. Класифікація конституцій в літературі традиційно здійснюється за допомогою таких критеріїв: форма конституції; термін дії; спосіб прийняття; порядок внесення змін і доповнень; встановлені конституцією форма правління, форма державного устрою і державно-політичний режим.

3. Форму права (закон, декрет, указ тощо) можна розглядати в якості юридичного джерела права, найбільш логічним і доцільним є, на наш погляд, їх використання як синонімів, як ідентичних термінів і понять. Як зазначає відомий російський теоретик права М.М. Марченко, саме в цьому "юридичному розумінні" форма права і джерело права застосовуються державознавцями і правознавцями, як тотожні поняття у всіх випадках, коли вони розглядаються у вигляді "способу виразу державної волі", "способу встановлення правових приписів" або "способу, яким правилу поведінки надається державною владою загальнообов'язкову силу".

4. Конституціоналізм – це теорія і практика конституційного будівництва і його основні етапи були приведені нами вище. основні етапи конституціоналізму.

5. Глибоке і всебічне розкриття сучасного розуміння поняття конституції неможливе без розгляду світового конституційного процесу, який же, звичайно, зумовлюється еволюцією суспільства і держави у новий та новітній часи. В цьому розвиткові виділяються чотири основні етапи. Перший охоплює період з кінця XVIII ст. до закінчення Першої світової війни; другий – період між двома світовими війнами; третій – період від закінчення Другої світової війни до кінця 80-х років; четвертий – сучасний етап, який розпочався на зламі 80-х-90-х рр. XX ст.

Методичні поради щодо підготовки даної теми

В ході лекції розглянуто лише частину з того значного кола питань, що необхідно буде опанувати майбутнім юристам при вивченні курсу.

Саме тому при підготовці до практичних занять з теми рекомендується звернутись не лише до базових підручників, а ще й до інших джерел, які можна знайти у бібліотеці університету або у книжковому фонді навчально-методичного кабінету кафедри загальноправових дисциплін.

В процесі вивчення теми лекції пропонується для кращого засвоєння навчального матеріалу ознайомитись з підручниками та посібниками з числа зазначених у списку літератури. При використанні джерел закордонних авторів необхідно опанувати навчальний матеріал, корегуючи його з урахуванням положень законодавства України.

Пропонується звернути особливу увагу на низку питань, що є дискусійними серед науковців, а тому іноді відзначаються суттєво відмінними один від одного поглядами вирішення теоретичної проблеми.