23

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

ФАКУЛЬТЕТ ЗАОЧНОГО НАВЧАННЯ ЦИВІЛЬНИХ ОСІБ ННІ ПОЗН

Кафедра загальноправових дисциплін

лекція

з дисципліни «конституційне право зарубіжних країн»

Тема № 2. ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА конституційного ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

(2 години)

Для заочного навчання цивільних осіб ННІ ПОЗН

Дніпропетровськ – 2015

Лекцію підготувала Наливайко Л.Р. – завідувач кафедри загальноправових дисциплін юридичного факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор

РЕЦЕНЗЕНТИ:

Єрмоленко Д. О., проректор з науково-педагогічної роботи та допрофесійної підготовки, професор кафедри теорії та історії держави і права Класичного приватного університету, доктор юридичних наук, доцент

Максакова Р. М., завідувач кафедри конституційного, адміністративного та трудового права Інституту управління та права Запорізького національного технічного університету, доктор юридичних наук, доцент

Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри загальноправових дисциплін юридичного факультету

“28” серпня 2015р., протокол

№ 2

План лекції:

1. Конституція – головне джерело конституційного права зарубіжних країн……………………………………………………………………………….7

2. Інші джерела конституційного права………………………………………16

3. Процес конституціоналізму та його основні періоди…………………..…22

Рекомендована Література:

1. Конституции Европейских государств. – Ереван: МХИТАР ГОШ, 1998.

2. Конституции зарубежных государств. – М.: БЕК, 1999.

3. Конституции стран-членов СНГ. – Ереван: МХИТАР ГОШ, 1997.

4. Конституції нових держав Європи та Азії / Упоряд. С. Головатий. – К.: Вид-во “Право”, 1996.

5. Конституції нових держав Європи та Азії / За ред. В.М.Шаповал. – К., 1996.

6. Новые конституции стран СНГ и Балтии. – М.: Манускрипт, Юрайт, 1998. – 664 с.

7. Конституции государств Европы: В 3 – х т. / Под общей редакцией и со вступительной статьей директора Института законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве Российской Федерации Л.А. Окунькова. – М.: Издательство НОРМА, 2001.

8. Автономов А. С. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: учеб. – М.: ТК Велби, Изд – во Проспект, 2007. – 560 с.

9. Георгіца А.З. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. – Тернопіль: «Астон», 2003.

10. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. Учебник. В 4- х томах. / Под ред. Б.А.Страшун. – М.: БЕК, 1998.

11. Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежных стран. – М.: Юрист, 2000.

12. Конституционное право зарубежных стран: Учебник для вузов Под общ. ред. чл.-корр. РАН, проф. М.В. Баглая, д.ю.н., профессора Ю.И. Лейбо и д.ю.н., проф. Л.М. Энтина. – 2-е изд., перераб. – М.: Норма, 2005. – 1056 с.

13. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн. Академічний курс: підручник / В.М. Шаповал. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 480 с.

Мета лекції:

Розкрити суть Конституції як головного джерела державного права зарубіжних країн, інші джерела конституційного права, процес конституціоналізму та його основні періоди.

ВСТУП

У реальному житті норми будь-якої галузі права, включаючи конституційне, повинні мати зовнішній вираз. Вітчизняна і зарубіжна юридична література цей "зовнішній вираз права" в одних випадках називають формою або формами права, в інших – джерелами, а в третіх – їх іменують одночасно і формами, і джерелами права.

Визначаючи своє ставлення, автор у даній лекції розгляне поняття форма права, як синонім поняття джерела права. При цьому слід звернути увагу на такі моменти. По-перше, ще Г.Ф. Шершеневич, визнаючи той факт, що "різні форми", в яких виражається право, з давніх-давен мали назву "джерел права", але вважав останній термін "малопридатним, зважаючи на його багатоздатність", а тому пропонував замінити іншим виразом "форма права", під яким розумів різні види права, які відрізнялися за способом вироблення змісту норм. По-друге, поняття форма містить понад 20 різних смислових значень і відтінків, які ставлять під сумнів використання терміну форма права замість терміна джерело права.

Дана тема є актуальною, так як при вивченні джерел конституційного (державного) права необхідно на досвіді деяких зарубіжних країн уяснити відмінність між конституційними, органічними і звичайними законами; зрозуміти специфіку джерел в країнах з частково писаними або “змішаними” конституціями; порівняти систему джерел конституційного права України з джерелами державного права зарубіжних країн.