26

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

ФАКУЛЬТЕТ ЗАОЧНОГО НАВЧАННЯ ЦИВІЛЬНИХ ОСІБ ННІ ПОЗН

Кафедра загальноправових дисциплін

лекція

з дисципліни «конституційне право зарубіжних країн»

Тема № 12. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС СУДОВИХ ТА ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

(4 години)

Для заочного навчання цивільних осіб ННІ ПОЗН

Дніпропетровськ – 2015

Лекцію підготувала Наливайко Л.Р. – завідувач кафедри загальноправових дисциплін юридичного факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор

РЕЦЕНЗЕНТИ:

Єрмоленко Д. О., проректор з науково-педагогічної роботи та допрофесійної підготовки, професор кафедри теорії та історії держави і права Класичного приватного університету, доктор юридичних наук, доцент

Максакова Р. М., завідувач кафедри конституційного, адміністративного та трудового права Інституту управління та права Запорізького національного технічного університету, доктор юридичних наук, доцент

Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри загальноправових дисциплін юридичного факультету

“28” серпня 2015 р., протокол

№ 2

План лекції:

1. Поняття судової влади та судової системи………………………………….7

2. Конституційно-правове регулювання судової влади в зарубіжних країнах………………………………………………………………………………12

3. Конституційні принципи правосуддя. Статус суддів……………………..19

Рекомендована Література:

1. Конституции Европейских государств. – Ереван: МХИТАР ГОШ, 1998.

2. Конституции зарубежных государств. – М.: БЕК, 1999.

3. Конституции стран-членов СНГ. – Ереван: МХИТАР ГОШ, 1997.

4. Конституції нових держав Європи та Азії / Упоряд. С. Головатий. – К.: Вид-во “Право”, 1996.

5. Конституції нових держав Європи та Азії / За ред. В.М.Шаповал. – К., 1996.

6. Новые конституции стран СНГ и Балтии. – М.: Манускрипт, Юрайт, 1998. – 664 с.

7. Конституции государств Европы: В 3 – х т. / Под общей редакцией и со вступительной статьей директора Института законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве Российской Федерации Л.А. Окунькова. – М.: Издательство НОРМА, 2001.

8. Автономов А. С. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: учеб. – М.: ТК Велби, Изд – во Проспект, 2007. – 560 с.

9. Георгіца А.З. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. – Тернопіль: «Астон», 2003.

10. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. Учебник. В 4- х томах. / Под ред. Б.А.Страшун. – М.: БЕК, 1998.

11. Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежных стран. – М.: Юрист, 2000.

12. Конституционное право зарубежных стран: Учебник для вузов Под общ. ред. чл.-корр. РАН, проф. М.В. Баглая, д.ю.н., профессора Ю.И. Лейбо и д.ю.н., проф. Л.М. Энтина. – 2-е изд., перераб. – М.: Норма, 2005. – 1056 с.

13. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн. Академічний курс: підручник / В.М. Шаповал. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 480 с.

Мета лекції:

Виділити основні принципи організації і діяльності судової системи в зарубіжних країнах, висвітити основні напрямки діяльності судової влади; правовий статус суддів, охарактеризувати органи конституційного правосуддя (контролю) в зарубіжних країнах, ознайомитись з діяльністю поліції – ключовою силою правоохоронних органів.

ВСТУП

Суди стали державними установами у далекому минулому, а саме тоді, коли людство відмовилося від самосуду. Та історично відокремлення судової влади у самостійну сферу державного регулювання сталося у XVIII ст. Спочатку у правовій доктрині (зокрема, в теорії розподілу влад, обґрунтованій Дж. Локком і Ш.Монтеск'є), а потім і в конституційних актах (починаючи з Конституції США 1787 р.) суди звільняються від злиття з органами виконавчої влади. З того часу стає правомірним використання поняття судової влади.

Судову владу часто називають "третьою владою", оскільки в конституційних текстах і доктрині при перерахуванні гілок влади, що складають систему поділу влади, вона, звичайно, випливає за законодавчою і виконавчою. Проте це жодною мірою не применшує ні її значимості, ні чітко окресленої самостійності стосовно інших гілок влади. Більш того, у залежності від форми правління взаємозалежність законодавчої і виконавчої влади може бути більшою (парламентська форма правління) або меншою (президентська республіка). Судова ж влада при будь-якій із названих форм правління однаково відмежована від інших гілок влади, що, зрозуміло, не виключає її взаємозв'язку з ними.

Дана тема є актуальною, потребує всебічного вивчення, бо ж саме судові та правоохоронні органи в зарубіжних країнах забезпечують панування права, вираженого в різноманітних нормативно-правових актах, вводять державне насильство в цивілізовані рамки, гарантуючи захист законослухняних громадян від свавілля з боку держави.