текстовая часть / 9ч. Науково дослідницька

9 частина науково-дослідницька.Стан та розвиток

електротехнічного обладнання

Для сучасних автотранспортних підприємств (АТП) і станцій технічного обслуговування автомобілів (СТОА) промисловістю випускається велика номенклатура технологічного обладнання, що розрізняються як за конструктивним пристроєм, так і за принципом дії. Сумарна кількість моделей технологічного обладнання різного призначення, що використовується на кожному з автопідприємств країни, становить від декількох десятків до декількох сотень найменувань. Однак, при уважному розгляді всього спектру технологічного обладнання, яким оснащується сучасне авто підприємство, можна виділити дві великі його групи .

До першої належить спеціалізоване технологічне обладнання, яке використовується безпосередньо в технологічних процесах, застосовуваних в автопідприємствах з метою підтримки рухомого складу в технічно справному стані.

Технологічне обладнання, що входить в цю групу, можна поділити на

6 підгруп:

- Обладнання для виконання збирально-мийних робіт.

- Підйомно-оглядової і підйомно-транспортне обладнання.

- Обладнання для змащування, промивання і заправки автомобілів повітрям, маслами і робочими рідинами (мастильно-заправне обладнання).

- Обладнання, прилади, пристосування і інструмент для виконання монтажно-демонтажних, розбірно-складальних і ремонтних робіт.

- Контрольно-діагностичне обладнання.

- Шиномонтажні та шиноремонтні обладнання.

До другої групи відноситься устаткування загального призначення, що отримало широке застосування не тільки в автопідприємствах, а й на інших об'єктах народного господарства і що є за характером свого використання універсальним. Це обладнання можна поділити на дві підгрупи:

-Технологічне обладнання для виконання ковальських, зварювальних, мідницьких, акумуляторних, електроремонтних, радіотехнічних,деревообробних і інших робіт.

Обладнання, що використовується для експлуатації інженерних мереж і

споруд автопідприємства: систем опалення, вентиляції, водопостачання,

каналізації, електропостачання і т.д.

Гаражне обладнання повинно бути - малогабаритним, зручним у

обслуговуванні, з невисокою енергоємністю: повинно забезпечувати надійне

кріплення ремонтованих вузлів і агрегатів при одночасному хорошому доступі

до них з можливістю повороту при ремонті в різних площинах і т.д.

Стенди перевірки приладів електрообладнання належать до діагностичного обладнання.

Діагностичне обладнання - це обладнання для перевірки технічного стану автомобіля і його вузлів. Технічний стан оцінюється:

- Рівнем безпеки руху

- Впливом автомобіля на навколишнє середовище

- Тягово-економічними характеристиками.

Сучасний розвиток обчислювальної техніки визначило бурхливе розвиток апаратно технічних засобів для вирішення задачі розробки комплексних автоматизованих систем діагностування електротехнічного обладнання. Однак комплексності недостатньо для створення сучасних автоматизованих систем, оскільки вона не забезпечує живучості та достатнього діапазону практичного використання, збільшується ризик, функціонування системи визначається її старінням ще під час розробки або ж відразу після введення системи в дослідну експлуатацію.

При створенні подібних автоматизованих систем вирішують такі завдання:

• вдосконалення форм і змісту діалогу з метою більш ефективного використання досвіду випробувача (оператора);

• підвищення якості реалізованих в автоматизованій системі математичних методів обробки інформації;

- поліпшення таких сервісних характеристик, як адаптація до рівня кваліфікації користувача, діагностики нештатних ситуацій, документування результатів.

Рішення перерахованих завдань піднімає автоматизацію діагностування-вання електротехнічного обладнання на якісно новий рівень. Подібні системи отримали назву інтелектуальні автоматизовані системи, основними їх особливостями є гнучкість і адаптивність. У загальних рисах поняття системи штучного інтелекту (ШІ) визначено як електронно-обчислювальна система, яка на основі своїх внутрішніх ресурсів може пристосуватися до виниклої ситуації, визначити взаємозв'язок між різними факторами, що характеризують цю ситуацію, їх місце в навколишньому цю систему середовищі, і на основі обробки заданої інформації виробити набір можливих альтернативних рішень. Системи ШІ будуються на основі подання і використання знань, при цьому, враховується весь попередній досвід побудови інтелектуальних адаптивних систем.

• Важливим елементом системи (ШІ) є підсистема експертної підтримки, яка призначена для використання накопиченого якісного досвіду, який формалізується і зберігається в знаннях про істоту предметної області. Розвиток систем, що оперують подібними знаннями, є об'єктивним закономірним процесом. Швидкий розвиток і використання експертних систем (ЕС) при організації (ШІ) викликаний, принаймні, трьома причинами :

-ЕС орієнтовані на вирішення широкого кола завдань в неформалізованих-них областях, тобто на додатки, які до недавнього часу вважалися мало доступними для обчислювальної техніки;

- ЕС призначені для роботи фахівців, які не мають навичок програмування, що дає можливість різко розширити сферу використання обчислювальної техніки;

- ЕС призначені для вирішення практичних завдань і при цьому дозволяють отримувати результати, порівнянні, а іноді і перевершують ті, які може отримати експерт-людина.

Всі існуючі інтелектуальні системи можна класифікувати за різними показниками:

- за рівнями розробки (демонстраційний прототип, дослідницький прототип, дослідна експлуатація, промисловий прототип, комерційна система);

- за типами (проблемна реального часу, проблемна тривалого времені, оболонки реального і оболонки тривалого часу);

- по способам представлення знань (правила-продукції, семантичні се-ти, фреймові структури, кількісні співвідношення, (змішані представ-лення);

- за методами пошуку рішень (в одному просторі, в ієрархічних про-просторі, в альтернативних просторах, в динамічних областях, використання декількох моделей);

- за способом реалізації апарату нечітких даних (математика коефіцієнтів впевненості, Байєсівський метод і т.д.);

- по типу машини логічного висновку (прямий висновок, зворотний висновок, комбінований висновок);

- по діалоговим можливостям і т.д.

Ділення ЕС по класах розв'язуваних завдань:

- інтерпретація: побудова описів і ситуацій по спостережуваних даними, відшукання узгоджених і коректних інтерпретацій поточних даних;

- прогноз: виведення ймовірних наслідків із заданих ситуацій;

- діагностика: укладення про порушення в системі виходячи зі спостережень;

- планування: розробка плану дій для досягнення поставленої мети;

- моніторинг: порівняння спостережень з критичними точками, безперервна інтерпретація сигналів і видача оповіщень при виникненні ситуацій, що вимагають втручання.

В даний час виділяють два покоління ЕС: прості і складні. Складні системи в свою чергу можна розділити на статичні, які отри-мали широке поширення в сьогоденні, і перспективні ЕС третього покоління - динамічні.

При вирішенні завдань в ЕС при автоматизації процесу випробування електро-технічного обладнання широко використовуються математичні методи обробки експериментальної інформації. Основною перевагою математичної обробки даних вимірювань є об'єктивність отриманої інформації, висока точність, а також можливість автоматизації процесу обробки результатів вимірювання, отриманих від пристрою збору даних. В якості диагностируемого параметра вибирається математичне сподівання, для оцінки якого необхідно вирішити два завдання:

1. Визначення інтервалу дискретизації вхідної інформації в ЕС при оцінці диагностируемого параметра у вигляді математичного очікування.

2. Вибір оцінки математичного сподівання адаптируемой до даних, кото-які отримані під час експерименту в умовах перешкод.

http://ea.donntu.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/14042/1/АВТОМАТИЗАЦИЯ%20ПРОЦЕССА%20ДИАГНОСТИРОВАНИЯ%20ЭЛЕКТРОТЕХНИЧЕСКОГО%20ОБОРУДОВАНИЯ.docx