Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

МД_gorn

.pdf
Скачиваний:
7
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
6.04 Mб
Скачать

21

гіпсометричні плани;

подовжні профілі рейкових шляхів в відкотних гірничих виробках;

плани приствольних гірничих виробок;

плани очисних виробок;

вертикальні розрізи вхрест простягання;

суміщений план гірничих виробок;

схема розкриття та інші маркшейдерські графічні документи.

2.2.Рішення гірничо-геометричних задач

Рішення задач проводиться по копіям з планів гірничих робіт, приведених на рис 2.1-

2.5.

Задача 1

Користуючись копією з плану гірничих робіт пласту l3 (рис. 2.1-2.5), визначити наступні дані по 6-й лаві за i-й місяць 2010 року: середню довжину очисного забою lн ,

посування лави за місяць dср , видобуток вугілля з лави за місяць Q.

При рішенні задачі необхідно врахувати наступне:

план гірничих виробок складений в проекції на горизонтальну площину, тому похилі виробки зображуються з перекрученням, розмір якого пропорційна косинусу кута нахилу;

гірничі виробки нанесені у вказаному на плані чисельному масштабі, знаменник якого показує кратність зменшення горизонтальних відстаней при перенесенні їх з натури на план.

Хід рішення задачі:

По копії з плану гірничих робіт вимірюють довжину проекції лінії забою l1 та l2

відповідно на початок і кінець місяця (рис. 2.6). Обчислюють середню довжину лави l0 в

проекції на горизонтальну площину:

l0

 

l1

l2

.

 

2

 

 

 

 

Наприклад, довжина проекції лінії забою:l1 = 34 мм і l2 = 34 мм

З урахуванням масштабу копії плану (масштаб плану гірничих виробок 1:5000): l1 =

170 м і l2 = 170 м.

l0 170 170 170 м. 2

2. Поблизу дільниці, що розглядається, читаємо по копії кут падіння і по середньому значенню їх в даному місяці обчислюють довжину забою в площині пласта.

Кут падіння =220.

l

н

 

l0

;

l

н

 

170

183м.

 

 

cos

 

 

cos220

 

3. У характерних 2 – 3 точках вимірюють посування лави d по нормалі до лінії забою і обчислюють середнє значення його за місяць

dср di

n

де n – кількість точок виміру.

22

 

 

2010

2010

 

 

Рис. 2.1 - Копія з плану гірничих виробок пласту l1 М 1:5000 (для варіантів 00-09)

2010

Кл. ств. 185,7 -199,6

23

2010

Рис. 2.2 - Копія з плану гірничих виробок пласту l3 М 1:5000 (для варіантів 10-19)

24

2010 2009

Рис. 2.3 - Копія з плану гірничих виробок пласту l1 М 1:5000 (для варіантів 20-29)

25

2010

Рис. 2.4 - Копія з плану гірничих виробок пласту l1 М 1:5000 (для варіантів 30-39)

26

2010

Рис. 2.5 - Копія з плану гірничих виробок пласту l1 М 1:5000 (для варіантів 40-49)

27

а)

2010

22°

 

 

2

1

 

l

l

 

 

б)

d1

вент. штр.

22°

 

d2

2010

I

 

III

l1

II

 

l2

відк. штр.

d3

Рис. 2.6 – Методичні вказівки до рішення задачі №1 по копіям з планів гірничих виробок

Наприклад, посування лави d1 13 мм, d2 12 мм, d3 11 мм.

З урахуванням масштабу копії плану d1 65 м, d2 60 м, d3 55 м.

dср 65 60 55 60м. 3

4. Поблизу дільниці, що розглядається, читають потужності пласта, що виймаються за місяць, m і по середньому значенню їх в даному місяці, підраховують видобуток вугілля з лави

Q lн d m ,

де – щільність вугілля в ціликах (для усіх варіантів = 1,35 т/м3). Геологічна потужність m mвуг.пач. mпор.пач. , м. Наприклад,

 

 

0,95

 

 

 

 

0,04

 

m=0,95+0,04+0,90=1,89 м

 

0,90

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Видобуток вугілля для нашого прикладу дорівнює,

28

Q 183 60 1,14 1,35 16898т.

Задача 2.

Для умов, розглянутих в першій задачі, визначити відстань доставки вугілля від вантажного пункту лави до центрального опрокида у скипового ствола.

Рішення задачі виконується в наступній послідовності:

1.По копії визначають шлях транспортування вугілля від середнього положення вантажного пункту лави в місяці, що розглядається, до опрокиду в точці А.

2.Вимірюють лінійкою відстань транспортування вугілля по кожній виробці і визначають загальну відстань транспортування з урахуванням масштабу копії з плану гірничих виробок та куту нахилу виробок.

Вимірювання потрібно проводити послідовно по напрямі транспортування вугілля, при цьому кінець доставки по попередній виробці приймається за початок доставки вугілля по наступній виробці.

Результати вимірювань і обчислень по визначенню протяжності транспортування вугілля рекомендується внести в таблицю 2.2, в якій наведено приклад її заповнення.

Таблиця 2.2 – Відстань транспортування вугілля від лави до центрального опрокиду в точці А

Номер

Виробки, по яким транспортують вугілля

Відстань

транспортування l, м

 

 

1

6-й відкатний штрек

220

 

 

 

2

Бремсберг № 1 "канат. однокан."

260/cos220=280

 

 

 

3

Корінний відкатний штрек

190

 

 

 

4

Виробки околоствольного двору

140

 

 

 

Всього, загальна відстань транспортування вугілля, м

830

 

 

 

Задача 3

Для поліпшення транспорту вугілля намічається пройти ходок від центрального опрокида біля скипового ствола від пункту А до пункту Bі на транспортній виробці лави № 6 (рис. 2.1-2.5).

Необхідно визначити довжину, кут нахилу і дирекційний кут ходка, що проектується.

Вказівки до рішення задачі.

Довжина і кут нахилу ходка можуть бути визначені графічно або аналітично. Графічний спосіб. У першому випадку визначають висотні відмітки точок А і Ві по

найближчих написах у відповідних виробок, будують вертикальний розріз по лінії АВі і вимірюють похилу довжину і кут падіння ходка .

Дирекційний кут ходка визначається графічно. У точці А проводять лінію, паралельною північному напряму координатної сітки транспортиром, вимірюють кут по ходу годинникової стрілки від північного напрямку до осі ходка (дирекційний кут може мати значення від 0° до 360°).

Дирекційний кут ходка =910.

Наприклад, висотні відмітки точок А і Ві складають: ZА = -433,2 м

29

ZВі = -349,0 м

Довжина проекції ходка на горизонтальнуплощину, що вимірюється по копії : l0 = 45 мм, згідно з масштабом 1:5000 l0 = 225 м.

ZA

lн

Bi

A

l0

Рис. 2.7 – Графічне рішення задачі №3

ZBi

Δz ABi

Аналітичний спосіб:

Висотні відмітки точок А і Ві : ZА = -433,2 м

ZВі = -349,0 м

Довжина проекції ходка на горизонтальнуплощину, що вимірюється по копії : l0 = 45 мм, згідно з масштабом 1:5000 l0 = 225 м.

Цікавлячі параметри обчислюють по формулах: Перевищення між точками: z ZВ ZА

Кут падіння пласту: tg z

 

 

 

 

l0

Довжина ходка: l

н

 

l0

.

 

 

 

cos

де zАВі – перевищення між кінцем і початком ходка;

ZA, Z– висотні відмітки пунктів, що визначаються по копії;

l0 – довжина проекції ходка на горизонтальнуплощину, що вимірюється по копії. ZВ = -349,0 м – визначається методом лінійного інтерполювання між точками висотні

відмітки яких відомі. Наприклад між точками з відмітками -350,6 м і -348,3 м.

Таким чином, перевищення між точками: z ZВ ZА = -349,0-(-433,2)=84,2 м Кут падіння пласту:

tg z 84,2 0,374 l0 225

20030

Довжина ходка: l

н

 

l0

 

225

 

240м.

 

cos200

 

 

 

cos

30

Задача 4.

У точці Dі шахтного поля намічається буріння технічної свердловини великого діаметра.

30

Необхідно, користуючись копією з плану гірничих виробок, визначити висотну відмітку ZDi і глибину точки HDi перетину свердловини з вугільним пластом або виробленим простором.

При рішенні задачі висотну відмітку земної поверхні в точці Dі прийняти рівній відмітці устя скипового ствола НА.

Вказівки до рішення задачі.

При графічному рішенні задачі висотна відмітка точки D2 перетину свердловини з пластом ZD визначається на розрізі вхрест простягання по лінії, що проходить через точки Dі, Е і F. Точки Е і F розташовуються в гірничих виробках в місцях, відмітки яких відомі або легко визначаються. Якщо розріз добудувати до земної поверхні, то можна виміряти і глибину точки перетину (рис. 2.8).

Наприклад, висотна відмітка ZЕ =-432,2 м.

Висотна відмітка ZF = -350,2 м Ця відмітка визначається методом лінійного інтерполювання між точками висотні відмітки яких відомі. У варіанті точки з відмітками –- 350,6 м та -348,3 м (см. пояснення до задачі №3).

Висотна відмітка земної поверхні в точціDі: ZП=190,7 м.

Виміряні за планом горизонтальні відстані між точками:

lEF 30 мм; lEDі 60 мм.

а)

ZDi

ZE

Di

ZF

EDi

EF

Δz

Δz

lEDi

lEF

Zп б)

рівень моря

ZD

Di

Рис. 2.8 - Графічне рішення задачі №4

При аналітичному рішенні задачі висотна відмітка пласта в точці D2 визначається методом інтерполювання відміток між точками Е і F. Для цього складають пропорцію.

lEF zEF

lEDi zEDi