Додаток е

Допустимі рівні звукового тиску та звуку згідно з ГОСТ 12.1.003-83*19, ДСН 3.3.6.037-99 та ДСанПіН 3.3.2.007-98

Види трудової діяльності, приміщення, робочі місця	Рівні звукового тиску в дБ в октавних смугах з середньогеометричними частотами, Гц									Рівні звуку та еквівалентні рівні звуку, дБА
	31,5	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
Творча діяльність, конструювання, програмування, викладання, навчання	86	71	61	54	49	45	42	40	38	50
Адміністративно-керівна діяльність, вимірювальні й аналітичні роботи в лабораторіях	93	79	70	63	58	55	52	50	49	60
Робота у залах обробки інформації на ЕОМ, робота оператора комп’ютерного набору	96	83	74	68	63	60	57	55	54	65
Процеси спостереження за виробничими циклами, робота у лабораторіях із шумним устаткуванням та шумними агрегатами ЕОМ	103	91	83	77	73	70	68	66	64	75
Виконання всіх видів робіт (за винятком попереднього) у виробничих приміщеннях	107	95	87	82	78	75	73	71	69	80

Додаток ж

Санітарні норми показників вібраційного навантаження при тривалості зміни 8 годин згідно з ГОСТ 12.1.012-90

Вид вібрації	Категорія вібрації	Напрямок дії	Нормативні, кореговані по частоті та еквівалентні кореговані значення
			віброприскорення		віброшвидкості
			м.с-2	дБ	м.с -1.10-2	дБ
Локальна	-	Xл , Y л , Z л	2,0	126	2,0	112
Загальна	1	Zз	0,56	115	1,1	107
		Yз , Xз	0,4	112	3,2	116
	2	Z з ,Yз , Xз	0,28	109	0,6	101
	3 тип “а”	Z з , Yз , Xз	0,1	100	0,2	92
	3 тип “в”	Z з , Yз , Xз	0,014	83	0,28	75

Примітка:

Загальна вібрація, категорія 1 – застосовується для транспортної вібрації, критерій оцінки «безпека».

Загальна вібрація, категорія 2 – застосовується для транспортно-технологічної вібрації, критерій оцінки «зниження продуктивності праці».

Загальна вібрація, категорія 3, тип «а» – застосовується для технологічної вібрації, котра впливає на операторів стаціонарних машин і обладнання або передається на робочі місця, які не мають джерел вібрації; критерій оцінки «зниження продуктивності праці».

Загальна вібрація 3, тип «в» – застосовується на робочих місцях робітників розумової праці та персоналу, що не займається фізичною працею; критерій оцінки «комфорт».

Додаток з Охорона праці під час користування офісною технікою

Робота на офісній техніці з погляду існування ризиків завдання шкоди здоров’ю користувачів.

Нормативно-правові акти, що регулюють питання охорони праці під час користування офісною технікою:

- Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 № 2694-ХІІ (в редакції від 26.11.02 № 229-ІV);

- Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР;

- Постанова КМУ від 17.11.97 № 1290 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці»;

- Наказ Комітету по нагляду за охороною праці України від 10.02.99 № 21 «Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин»;

НАКАЗИ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ:

- «Про затвердження Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпеки факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу» від 27.12.01 № 528;

- «Про затвердження порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» від 21.05.07 № 246;

- Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.98 № 7 «Про затвердження Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007-98»;

- Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 12.03.07 № 40/13/133-07 «Про вимоги до режиму праці та відпочинку при роботі з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ».

Персональний комп’ютер

До шкідливих випромінювань комп’ютера належать низькочастотні електромагнітні поля та іонізуюче (рентгенівське) випромінювання моніторів на електронно-променевих трубках.

Приміщення для роботи з ПЕОМ мають бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря чи витяжною вентиляцією.

Робота на ПЕОМ належить до зорово напружених. Це значить, що страждають передусім очі. Однією з причин швидкої зорової втомлюваності – низький рівень освітлювання робочого місця. Ще однією небезпекою є статичність пози.

Для того щоб зберегти здоров’я тих, хто працює на ПЕОМ для окремих груп користувачів при 8-годинному режим робочого дня встановлюються такі перерви:

для розробників програм – тривалістю 15 хв. через кожну годину роботи;

для операторів – 15 хв. через кожні дві години роботи;

для операторів комп’ютерного набору – 10 хв. через кожну годину роботи.

Якщо неможливо встановити вказані перерви, тривалість безперервної роботи з відеотерміналами не має перевищувати чотирьох годин. Обліковуючи робочий час працівників, які використовують ПЕОМ, слід ураховувати, що вказані перерви для внутрішньо змінного відпочинку є складовою робочого часу (а час обідньої перерви не входить до нього). Цей час при відрядні формі оплати праці закладається в норми виробітку (норми праці), які знижують з урахуванням того, що протягом зміни (робочого дня) працівник не працює безперервно, а має право на виділені йому час для внутрішньо змінного відпочинку та особистих потреб.

Усім офісним працівникам – користувачам ПЕОМ може надаватися щорічна додаткова (до чотирьох календарних днів) відпустка за особливий характер праці. Її конкретна тривалість указується у колективному договорі чи в трудовому договорі (контракті) з працівником залежно від часу його зайнятості в умовах особливого характеру праці.

Якщо заходи безпеки під час роботи на ПЕОМ регламентується нормативними документами, то стосовно решти офісного обладнання належної уваги немає, зокрема:

- лазерний принтер дуже впливає на якість повітря в приміщенні;

- матричний принтер є фактором підвищеного рівня шуму;

- копіювально-розмножувальні апарати допускається встановлювати у приміщеннях з пристроями місцевої витяжної вентиляції;

- користування телефонними і факсимільними апаратами потребує уваги через високу напругу, яка в телефонній лінії при вхідному дзвінку досягає 120 В змінного струму;

- використання мобільних телефонів є небезпечним через те, що вони є джерелом високочастотного електромагнітного випромінювання.

Отже деякий ризик у виробничому середовищі виникає, зокрема, через використання в роботі комп’ютерної та оргтехніки: персональних комп’ютерів, принтерів, копіювальних апаратів, стаціонарних і мобільних телефонів, факсів.

Аби запобігти несприятливим наслідкам для здоров'я, у приміщеннях, де застосовується комп'ютерна техніка, потрібно:

– провести інструментальний контроль – заміряти та оцінити виробничі фактори на робочих місцях і в приміщеннях (виконують спеціально акредитовані/атестовані лабораторії);т– нормалізувати стан фізичних факторів на підставі рекомендацій, розроблених за результатами інструментального контролю; – оцінити ергономічні параметри робочих місць, зокрема спеціальних меблів для користувачів ЕОМ;

– розробити та включити до посадових інструкцій доповнення, що враховують специфіку праці з використанням ЕОМ.

Працівники, які працюють з ЕОМ і ПЕОМ, підлягають обов'язковим медичним оглядам:

– попереднім – коли влаштовуються на роботу;

– періодичним – протягом трудової діяльності.

У Порядку проведення медоглядів працівників певних категорій, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 р. № 246, наведено перелік протипоказань, коли не дозволено працювати з ЕОМ. Тому лікар, який здійснює медогляд, у разі потреби зробить відповідний запис у картці пацієнта. Проте слід указати, що медогляди повинні проходити користувачі ПЕОМ з ВДТ, тобто моніторів з електропроменевими трубками. Для TFT-, плазмових та інших моніторів Міністерство охорони здоров'я України на цей час таку вимогу не встановило.

Перевіряючи виконання вимог охорони праці стосовно роботи на ЕОМ, ПЕОМ, передусім вивчають такі питання:

– проходження працівниками медогляду та наявність відповідних документів; – проведення вступного і первинного інструктажу, наявність відповідних програм; – інструктаж з електробезпеки;

– наявність і ознайомлення працівників з інструкціями з охорони праці; – відповідність ЕОМ вимогам безпеки (підтвердження відповідності (сертифікація) їх як засобів обчислювальної техніки);

– проведення атестації робочих місць;

– ознайомлення працівника з умовами праці, письмово засвідчене під час укладення трудового договору.

Принтер

Якщо заходи безпеки під час роботи на ПЕОМ регламентуються нормативними документами, то стосовно решти офісного обладнання належної уваги нема. Скажімо, щодо принтера, вся робота з яким зводиться до вмикання та вимикання, додавання паперу та вилучення відбитків. Проте принтер є складним електроприладом, тому, працюючи з ним, належить виконувати стандартні вимоги пожежо– та електробезпеки. Також існує загроза термоопіків, оскільки під час роботи окремі елементи можуть нагріватися до високої температури.

Використовуваний в лазерних принтерах тонер може подразнювати слизові оболонки й шкіру, містити канцерогенні речовини. При вдиханні цей порошок може призвести до нещасних випадків або спричинити захворювання. Тому слід обережно поводитися з відпрацьованими картриджами, не розбирати їх самостійно. Застосовуваний у лазерних принтерах лазерний промінь, невидимий людиною, попадаючи на сітківку ока, може завдати непоправної шкоди зору.

Працюючі лазерні принтери дуже впливають на якість повітря в приміщенні – підвищується вміст озону, оксидів азоту і вуглецю. Також можливе виділення таких шкідливих речовин, як трихлоретан, ізооктан, толуол, бензол, ксилол, газоподібні з'єднання кадмію та селену. Отже, слід подбати про вентиляцію чи регулярно провітрювати та робити вологе прибирання приміщення.

Шкідливим фактором є шум від працюючого матричного принтера. Рівень шуму від нього можна порівняти з максимально допустимим на робочих місцях, обладнаних ПЕОМ.

Копіювальний апарат

Класичний копіювальний апарат відрізняється від нині поширеного копіру на основі лазерного принтера способом формування зображення на світлочутливому барабані – замість лазера застосовується високовольтне коронорування. Внаслідок цього відбувається вища концентрація озону та оксиду азоту в повітрі. Решта шкідливих факторів аналогічна, як під час роботи з лазерним принтером. Отже, такими самими мають бути й правила безпеки. Апарати копіювально-розмножувальної техніки настільного типу, а також одиночні стаціонарні копіювально-розмножувальні апарати, що експлуатуються періодично, допускається встановлювати в приміщеннях, де проводяться інші види робіт. Приміщення оснащують пристроями місцевої витяжної вентиляції. Апарати з вмонтованими озоновими фільтрами можна експлуатувати без цього, але за умови контролю повітря робочої зони.

Періодичність заміни озонових фільтрів залежить від строків їх служби та обсягу виконуваних робіт.

Приміщення мають бути оснащені аптечками для надання першої медичної допомоги.

Телефон

Користування телефонними і факсимільними апаратами потребує уваги через високу напругу, яка в телефонній лінії при вхідному дзвінку досягає 120 В змінного струму, а факсимільні апарати під'єднують до електромережі змінного струму 220 В.

Також слід пам'ятати, що використання мобільних телефонів є небезпечнішим, аніж стаціонарних, оскільки вони – джерело високочастотного електромагнітного випромінювання. При користуванні мобільними телефонами варто взяти до уваги такі рекомендації: – тривалість розмови не має перевищувати 3 хв.;

– перерва між розмовами – не менше 15 хв.;

– в умовах нестійкого прийому, коли потужність випромінювання мобільного телефону автоматично зростає, слід утриматися від тривалих переговорів або знайти місце зі стійким прийомом;

– використання гарнітури «вільні руки», спілкування за допомогою SMS багаторазово знижують вплив випромінювання від мобільного телефону.