Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Украинский язык (пособие).doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
1.33 Mб
Скачать

Товарне виробництво

Матеріальною основою виникнення товарного виробництва, а отож першою важливою його причиною, є суспільний поділ праці. Він означає спеціалізацію виробників на виготовленні окремих видів продуктів.

На основі суспільного поділу праці виникають економічні відносини між людьми не лише у сфері безпосереднього виробництва, а й у сфері обміну, де здійснюється обмін продуктами – два взаємозумовлених процеси.

Але сам суспільний поділ праці не породжує товарного виробництва. У докапіталістичних формаціях він був розвинутий слабо. Так, виділення пастуших племен з маси первісних було початком першого великого суспільного поділу праці. Це зробило можливим регулярний обмін між общинами.

У рабовласницькому суспільстві відбувається другий великий поділ праці – ремесло відокремлюється від землеробства. Це означає виникнення товарного виробництва, спеціально розрахованого для обміну. Розвитку обміну сприяє поява металевих грошей, виділення класу купців, торговельного капіталу. Це був третій великий поділ праці, який визначив дальший розвиток товарного виробництва.

Другою важливою причиною виникнення товарного виробництва є соціально-економічна відокремленість виробників, яка з моменту розкладу первіснообщинного ладу виступає у формі приватної власності на засоби виробництва.

Економічна відокремленість виявляється передусім у тому, що виробники самі привласнюють результати своєї праці. Характер відокремленості (повна чи часткова) залежить від панівного типу власності. Чому ж відбувається відокремлення виробництва?

З точки зору продуктивних сил відокремленість виробництв зумовлюється насамперед неоднорідністю праці. Види праці різняться складністю, неоднаковим функціональним змістом праці – співвідношенням творчого та шаблонного компонентів, розумової та фізичної праці. Існують різні умови праці, залежно від яких виділяють працю легку й важку, працю в шкідливих умовах і т. ін.. Неоднакові фізичні й духовні здібності людей до праці, неоднакові їхні навички до щоденної наполегливої роботи. Тому результативність, ефективність праці різних людей неоднакова.

З точки зору відносин власності відокремленість виробників зумовлюється їх прагненням привласнити результати своєї праці ( в умовах простого товарного виробництва) і чужої праці (в експлуататорських формаціях, насамперед при капіталізмі).

Суспільний поділ праці виступає у трьох основних формах: 1) загальній; 2) частковій і 3) одиничній. Загальна форма – це поділ суспільного виробництва на окремі сфери, роди: промисловість, сільське господарство, сфера матеріального і нематеріального виробництва. Так, у сільському господарстві виділяють тваринництво, рослинництво тощо, у промисловості – важку, легку, харчову, текстильну та ін. Одинична форма – це поділ праці всередині окремого підприємства на професії, види зайнятості (токар, слюсар тощо).

Безпосередньо матеріальною основою виникнення та розвитку товарного виробництва є загальний та частковий поділ праці. Ці форми створили великі матеріально відокремлені одна від одної сфери виробництва, злиття яких у сукупній суспільний відтворювальний організм при соціально-економічному відокремленні виробників здійснюється шляхом обміну продуктів праці як творів.

Безпосередньо матеріальною основою виникнення та розвитку товарного виробництва є загальний та частковий поділ праці. Ці форми створили великі мартеріально відокремлені одна від одної сфери виробництва, злиття яких у сукупний суспільний відтворювальний організм при соціально-економічному відокремленні виробників здійснюється шляхом обміну продуктів як товарів.

Товарне виробництво є такою організацією суспільного господарства, коли окремі продукти виробляють відокремлені виробники, і для задоволення суспільних потреб необхідні купівля-продаж на ринку цих продуктів, що стають товарами. Звідси випливає, що основними рисами товарного виробництва є: а) суспільний поділ праці; б) приватна власність на засоби виробництва; в) повна соціально-економічна відокремленість виробників; г) економічні зв’язки між відокремленими товаровиробниками шляхом обміну; д) стихійний та анархічний характер розвитку.

***