Загальні положення
Лабораторне заняття – це вид навчального заняття, на якому студент під керівництвом викладача особисто проводить досліди з метою практичного з’ясування окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з обчислювальною технікою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.
Лабораторні заняття з дисципліни “Інформаційні системи і технології на підприємствах” проводяться з метою закріплення теоретичних знань з дисципліни, оволодіння інструментальними засобами комп’ютерного розв’язання економічних задач і придбання практичних навичок використання сучасних автоматизованих інформаційних систем і технологій для пошуку інформації і формування управлінських рішень при інформаційному обслуговуванні управлінської діяльності на підприємствах.
Лабораторні заняття проводяться зі студентами в комп’ютерній аудиторії по ключових темах дисципліни. На лабораторних заняттях відповідно до теми розглядаються питання практичного використання інструментальних засобів комп’ютерних технологій з акцентом на особливості й специфіку їх застосування на підприємствах. Для цього в часи лабораторних занять студентам пропонується виконати ряд вправи (завдань), що сприяє засвоєнню теоретичного матеріалу, придбанню студентами практичних навичок і якісному виконанню робіт індивідуального домашнього завдання.
Методичні рекомендації призначені для надання допомоги студентам при виконанні завдань, які пропонуються до виконання на лабораторних заняттях, і містять до кожної тематичної роботи контрольні питання, сутність завдання, первинні дані по варіантах, короткі теоретичні відомості, переклад термінів, послідовність і методику виконання завдань, необхідні приклади і пояснення.
Тематика лабораторних занять охоплює основні теми дисципліни. Завдання взаємозалежні, згруповані за тематичним напрямком і потребують для свого виконання крім знань теоретичного матеріалу також базових знань комп’ютерної техніки (MSOffice).
Кожна тематична робота містить кілька варіантів первинних даних.
Номер варіантавизначається:
для студентів денноїформи навчання –останньою цифрою порядкового номера студента по журналу;
для студентів заочноїформи навчання –останньою цифрою номера залікової книжкистудента.
Лабораторні заняття носять наскрізний і взаємопов'язаний характер, що означає, що знання, уміння та навички, придбані в ході виконання завдань попередніх лабораторних робіт, використаються на наступних заняттях.
Етапами підготовки і проведення лабораторного заняття є:
проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи;
виконання конкретних завдань у відповідності з запропонованою тематикою;
оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи та його захист перед викладачем;
оцінювання викладачем результатів роботи студентів.
Підготовка студентів до лабораторних занять полягає:
у вивченні теоретичного матеріалу дисципліни по конспекту лекцій і по рекомендованій викладачем навчальної й спеціальній тематичній літературі по темі лабораторного заняття;
в ознайомленні з темою й метою заняття, питаннями й змістом завдань (задач, вправ, ситуацій) до початку лабораторного заняття.
При підготовці студентів до лабораторного заняття необхідно звернути увагу на наступне:
тема заняття;
ціль заняття;
контрольні питання;
вміст завдань.
На початку лабораторного заняття студенти відповідають на контрольні питання. У ході тестування усвідомлюється сутність ключових понять, термінів і визначеньтеоретичного матеріалу.
Для придбання практичних навичок студентам пропонується виконати на лабораторних заняттях ряд завдань, які складаються із задач, вправ і ситуацій по темі, що проробляється. Навчальний процес організується за синхронною поточно-груповою схемою. Ключові методичні питання завдань відпрацьовуються безпосередньо на лабораторних заняттях груповим та індивідуальним методом і потребують подальшого доопрацювання вдома. Оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи також виконується вдома.
Кілька порад:
починайте розв’язання завдання з його з'ясування через з'ясування сутності конкретних понять, визначень, термінів;
методика рішення конкретного завдання може приводитися в даних рекомендаціях, у конспекті лекцій або в навчальній літературі. У деяких випадках пропонується самостійно скласти методику рішення, що є, як правило, слідством теоретичного з'ясування;
розберіться в методиці розв’язання завдання, що позбавить вас від механічного виконання завдання;
виконайте роботу самостійно, що дасть вам необхідні навички й дозволить досягти мети навчання.
Звітність по кожній виконаній тематичній роботі включає:
демонстрацію на комп’ютері отриманих результатів і придбаних умінь;
оформлення окремого письмового індивідуального звіту, який підлягає захисту в індивідуальному порядку.
Рекомендується наступна структура індивідуального звіту з виконаної лабораторної роботи:
титульний аркуш з обов'язковим зазначенням номера по журналу (номера залікової книжки);
лист завдання згідно з обраним варіантом (дослівно копіюється з методичних рекомендацій, включаючи індивідуальні первинні дані згідно з обраним варіантом);
контрольні питання і відповіді на контрольні питання по формі “питання – відповідь”;
розрахунково-пояснювальна частина, основними структурними елементами якої є роздруковані отримані результати, результати розрахунків (аналітичні, графічні), формули, таблиці, необхідні пояснення по роботі.
Таблиці (діаграми) забезпечуються написами (підписами).
Всі величини, що вказуються в таблицях, на діаграмах, а також всі розрахункові значення повинні приводитися з відповідною одиницею виміру.
Вимоги до знань, умінь та навичок, якими повинен володіти фахівець після виконання лабораторних робіт, наведені до кожної лабораторної роботи окремо.