VIII. Завдання для підсумкового контролю знань.

Ситуаційні задачі:

Задача 1

Хворий, 28 років, звернулася до оториноларинголога зі скаргами на головний

біль, загальну слабкість, підвищену температуру тіла, порушене носове дихання та гнійні виділення з лівої половини носа. Під час передньої риноскопії виявлено гіперемію та набряк слизової оболонки лівої половини носа, наявність гною в середньому носовому ході.

Завдання: визначити, які приносові пазухи можуть бути вражені у цієї хворої.

Задача 2

До оториноларинголога звернувся хворий, 45 років, зі скаргою на носову кровотечу, яка почалася раптово без явних причин.

Завдання: вказати найбільш часту локалізацію носових кровотеч.

Задача 3

Дитина постійно дихає ротом, носове дихання утруднене.

Завдання: а) визначити, яка найбільш часта патологія глотки може привести до цього стану;

б) визначити, як виявити цю патологію.

Задача 4

При видаленні піднебінних мигдаликів виникла кровотеча.

Завдання: яку судину необхідно перев’язати для зупинки кровотечі, якщо всі інші засоби виявились безрезультатними?

Задача 5

При розмові з хворим виявлено гугнявість.

Завдання: а) які зміни можуть призвести до даної патології?

б) які обстеження необхідно провести, щоб встановити причину

гугнявості?

ЕТАЛОНИ ВІДПОВІДЕЙ ДО СИТУАЦІЙНИХ ЗАДАЧ

Задача 1: Ліві верхньощелепна, лобна, передня і середня групи клітин

решітчастого лабіринту.

Задача 2: Передньонижній відділ носової перегородки.

Задача 3: а) аденоїдні вегетації;

б) пальцеве обстеження носоглотки.

Задача 4: а) необхідно перев’язати зовнішню сонну артерію.

Задача 5: а) порушення рухливості м’якого піднебіння

б) гіпертрофія глоткового мигдалика

в) пухлина носа або носоглотки г) мезо,- епіфарингоскопія, риноскопія.

IХ. Забезпечення заняття. Рефлектори, носові дзеркала, шпателі, носоглоткові та гортанні дзеркала, бронхоезофагоскоп, діафаноскоп, рентгенограми носа і приносових пазух, муляжі, таблиці, набір пахучих речовин, спиртівки, салфетки.

Х. Навчально-дослідницька робота студентів.

1. Скласти перелік устаткування інструментів, необхідних для обстеження носа, приносових пазух і глотки.

2. Скласти графологічну структуру на тему „Анатомія носа”.

3. Підготувати і забезпечити інструментами робоче місце для обстеження носа і приносових пазух.

ХІ. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Заболотний Д.І., Мітін Ю.В., Драгомирецький В.Д.

Оториноларингологія .- К.: Здоров’я, 1999.- С. 55-83.

2. Заболотний Д.І., Мітін Ю.В., Безшапочний С.Б., Деєва Ю.В.

Оториноларингологія.- ВСВ „Медицина”, 2010.-472 с.

3. Мітін Ю.В. та співавт. Тестові завдання для контролю знань

студентів .- К..: Здоров’я, 1996.- С.25-42.

4. Мітін Ю.В. Оториноларингологія (лекції). - К.: Фарм Арт, 2000.- С. 26-44.

5. Митин Ю.В. та соавт. Дифференциальний диагноз по клиническим симптомам в оториноларингологии.- К.: Здоров’я, 2004.- С. 128-137, 149-158.

6. Пальчун В.Т., Крюков А.И. Оториноларингология. - М.: Литера, 1997. - С. 117-121.

ЗАНЯТТЯ 5

Т е м а з а н я т т я

Клінічна анатомія, фізіологія та методи дослідження гортані,

трахеї, бронхів і стравоходу

І. Обгрунтування теми. Знання клінічної анатомії, фізіології та методів обстеження гортані, трахеї, бронхів і стравоходу необхідні не тільки в практичній діяльності лікарів – оториноларингологів, але й використовуються також лікарями інших спеціальностей, таких як хірурги, педіатри. Лікар будь-якого фаху повинен уміти надати термінову допомогу хворому з гострою обструкцією дихальних шляхів.

ІІ. Тривалість заняття - 2 акаденічні години.

ІІІ. Мета заняття. Студенти повинні:

3. мати уяву про топографо-анатомічні особливості органів шиї, середостіння;

3. знати клінічну анатомію та фізіологію гортані, трахеї, бронхів і стравоходу, методи трахеобронхоскопії, езофагоскопії, мікроларингоскопії, рентгенологічних методів обстеження гортані, трахеї, бронхів і стравоходу, електронну ларингостробоскопію, електроміографію м”язів гортані;

3. вміти обстежити хворого за допомогою прямої і непрямої ларингоскопії

4. Завдання для самопідготовки:

№№ пп	Розділи теми, які підлягають вивченню	Мета	Питання для самоконтролю
1	2	3	4
1.	Клінічна анатомія і фізіологія гортані, трахеї, бронхів.	Вивчити особливості клінічної анатомії і функції гортані, трахеї та бронхів.	1. Топографія гортані, трахеї та бронхів. Вікові особливості, рівень розміщення, значення для трахеотомії. 2. Хрящі, суглоби і зв”язки, клінічне значення для конікотомії і блокади верхнього гортанного нерва. Зовнішні та внутрішні м”язи гортані. Функціональна класифікація м”язів гортані. 3. Будова слизового та підслизового шару, значення для розуміння розвитку набряку гортані й гортанної ангіни.
2.	Методи обстеження гортані, трахеї і бронхів.	Засвоїти методику обстеження гортані, трахеї і бронхів.	1. Зовнішній огляд, пальпація,непряма і пряма ларингоскопія, трахеобронхоскопія. 2. Описати анатомічні утворення, видимі при непрямій ларингоскопії. 3. Рентгенологія гортані.
3.	Клінічна анатомія стравоходу.	Вивчити клінічну анатомію стравоходу.	1. Типографія стравоходу. 2. Будова стінки, кровопостачання, лімфовідток, іннервація стравоходу. 3. Фізіологічні звуження стравоходу, їх клінічне значення.
4.	Методи обстеження стравоходу.	Засвоїти методику обстеження стравоходу.	1. Рентгенологічне обстеження стравоходу. 2. Підготовка хворого до езофагоскопії, знеболювання, інструментарій і техніка езофагоскопії.

V. Практичний вихід. Знання анатомії, фізіології гортані, трахеї, бронхів і стравоходу необхідне лікарю для правильної орієнтації з питань патології цих органів і вибору лікарської тактики при термінових станах.

VI. Коментар до практичного заняття. Функціональна класифікація внутрішніх м”язів гортані за М.С.Грачовою.

1. Основний розширювач гортані – задній персне-черпакуватий м”яз.

2. Основний звужувач гортані – боковий персне-черпакуватий м”яз.

3. М”язи-помічники – персне-черпакуватий боковий м”яз, черпакуватий попередній і косий м”язи.

4. М”язи, керуючі голосовими складками – голосовий м”яз, щито-черпакуватий, персне-щитовидний м”яз.

5. М”язи, керуючі надгортанником – черпакувато-надгортанний м”яз, щито-надгортанний м”яз, косий черпакуватий м”яз.

VII. Етапи проведення заняття.

№№ пп	Назва етапу	Зміст етапу	Мета	Час (хв.)
1	2	3	4	5
1.	Організація заняття.	Провести перекличку студентів. Звернути увагу на зовнішній вигляд студентів.	Мобілізувати увагу студентів.	3
2.	Визначення теми і мети заняття.	Назвати тему заняття, підготувати студентів до проведення контролю знань.	Розкрити практичне значення теми.	7
3.	Попередній контроль знань.	Провести перевірку знань студентів шляхом тестового контролю.	Виявити початковий рівень знань студентів.	10
4.	Розбір основних питань теми.	Зорієнтувати студентів на знання основних питань теми.	Уточнити знання студентами основних питань теми	15
5.	Робота в оглядовій і маніпуляційній	Розбір курованих хворих. Продемонструвати методику прямої ларингоскопії, ознайомити з методикою трахеобронхоскопії, мікроларингоскопії.	Навчити практичних навиків.	25
6.	Контроль кінцевого рівня знань	Розв”язання ситуаційних задач.	Визначити кінцевий рівень знань. Закріпити теоретичні знання студентів, з”ясувати типові та індивідуальні помилки.	15
7.	Підведення підсумків заняття.	Провести підсумки заняття. Оцінити діяльність кожного студента. Розібрати типові та індивідуальні помилки.	Оцінити засвоєння студентами теоретичних положень теми і практичних навиків.	10
8.	Завдання на наступне заняття.	Оголосити тему наступного заняття, вказати літературу.	Дати завдання для самостійної роботи вдома.	5