ЗАНЯТТЯ 4
Т е м а з а н я т т я
Клінічна анатомія, фізіологія та методи обстеження носа,
приносових пазух і глотки
І. Обгрунтування теми. У практичній роботі лікарі різних спеціальностей (отоларингологи, терапевти, педіатри, невропатологи, нейрохірурги, стоматологи) часто зустрічаються із захворюванням носа, приносових пазух і глотки – ринітами, носовими кровотечами, синуїтами, тонзилітами, абсцесами, риногенними, орбітальними і внутрішньо-черепними ускладненнями. Щоб розуміти механізм розвитку цих захворювань, їх клініку, уміти діагностувати, лікар повинен мати фундаментальні знання з анатомії, фізіології та методів обстеження носа, приносових пазух і глотки.
ІІ. Тривалість заняття - 2 академічні години.
ІІІ. Мета заняття. Студенти повинні:
- мати уяву про топографо-анатомічні особливості будови лицевого скелету, його утворах, їх ембріогенез, сучасних методах ендоскопічного і лабораторного обстеження носа, приносових пазух і глотки;
- знати клінічну анатомію носа, приносових пазух і глотки, їх фізіологію, взаємозв”язки;
- уміти проводити ендоскопічне обстеження (передню і задню риноскопію, орофарингоскопію), виконувати типові маніпуляції ( вставити тампон чи салфетку у порожнину носа, взяти мазок і відбиток, змастити слизову оболонку порожнини носа і глотки, провести місцеву аплікаційну анестезію і т.і.), оцінювати дані рентгенологічних досліджень носа і приносових пазух.
IV. Завдання для самопідготовки.
|
№№ пп |
Розділи теми, які підлягають вивченню |
Мета |
Питання для самоконтролю |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1. |
Клінічна анатомія зовнішнього носа. |
Поглибити знання з анатомії зовнішнього носа. |
1. Якими кістками і хрящами утворений зовнішній ніс? 2. Кровоносні судини, лімфовідток, іннервація зовнішнього носа. |
|
2. |
Клінічна анатомія порожнини носа |
Вивчити клінічну анатомію порожнини носа, засвоїти ендоскопічні методи дослідження. |
1. З якими анатомічними утворами межує порожнина носа? 2. Стінки порожнини носа, їх будова. 3. Носові раковини. 4. Носові ходи. 5. Якими кістками обмежовані хоани? 6. Особливості будови слизової оболонки носа: дихальна і нюхова область, кавернозна тканина, кровоточива зона.
7. Кровопостачання порожнини носа, шляхи венозного відтоку. 8. Нюховий аналізатор, провідникові шляхи. |
|
3. |
Фізіологія носа. |
Поглибити знання з фізіології носа. |
Розкрити головні (дихальна, захисна, нюхова) і другорядні (мімічна, мовна, сльозопровідна, смакова) функції носа. |
|
4. |
Клінічна анатомія і фізіологія приносових пазух. |
Вивчити клінічну анатомію приносових пазух і методи їх дослідження. |
1. Клінічна анатомія верхньощелепної пазухи. 2. Клінічна анатомія решітчастої пазухи. 3. Клінічна анатомія лобної пазухи. 4. Клінічна анатомія основної пазухи. 5. Фізіологія приносових пазух.
|
|
5. |
Клінічна анатомія і фізіологія глотки. |
Вивчити клінічну анатомію, фізіологію і методи дослідження глотки. |
1. Топографія глотки. 2. Три відділи глотки. 3. Якими утвореннями обмежований зів? 4. Будова стінки глотки. 5. Заглотковий простір. 6. М?язи глотки. 7. Кровопостачання, лімфовідток та іннервація глотки. 8. Які мигдалики складають лімфаденоїдне кільце глотки? 9. Будова піднебінного мигдалика. 10. Розкрити функції лімфаденоїдного глоткового кільця: захисна (імунна), кровотворна, рецепторна. |
V. Практичний вихід. Знання теми „Клінічна анатомія, фізіологія і методи дослідження носа, приносових пазух і глотки” будуть використані студентами при вивченні захворювань носа, приносових пазух і глотки, при проходженні циклів хірургії, очних, дитячих, інфекційних хвороб, а також в практичній діяльності лікаря загального профілю.
Vі. Етапи проведення заняття:
|
№№ пп |
Назва етапу |
Зміст етапу |
Мета |
Час (хв.) |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
1. |
Організація заняття. |
Провести перекличку, звернути увагу на зовнішній вигляд студентів. |
Мобілізувати увагу студентів. |
5 |
|
2. |
Визначення теми і мети. |
Назвати тему заняття. Підготувати студентів до проведення тестового контролю знань. |
Розкрити практичне значення теми. |
5 |
|
3. |
Попередній контроль знань. |
Провести перевірку знань студентів шляхом тестового контролю. |
Виявити початковий рівень знань студентів. |
10 |
|
4. |
Розбір основних питань теми. |
Зорієнтувати студентів на знання основних положень теми. |
Уточнити знання студентами основних питань теми.
|
15 |
|
5. |
Завдання для самостійної роботи |
Дати завдання студентам для проведення самостійної роботи. |
Зорієнтувати студентів для проведення самостійної роботи. |
5 |
|
6. |
Самостійна робота студентів. |
Курація тематичних хворих. |
Закріпити знання клінічної анатомії та методів ендоскопічного обстеження органів, що вивчаються. Дати можливість студентам познайомитися з різною патологією порожнини носа і глотки. |
20 |
|
7. |
Кінцевий контроль знань. |
Розв”язування ситуаційних задач. |
Визначити кінцевий рівень знань. |
15 |
|
8. |
Підведення підсумків заняття, УДРС. |
Провести підсумки заняття. Оцінити діяльність кожного студента, розібрати типові й індивідуальні помилки. Дати завдання з УДРС. |
Оцінити засвоєння студентами теоретичних питань теми та оволодіння практичними навиками. |
10 |
|
9. |
Завдання на наступне заняття. |
Оголосити тему наступного заняття, вказати літературу. |
Дати завдання студентам для самостійної роботи вдома. |
5 |
|
| ||||