
ЗАНЯТТЯ 8
Т е м а з а н я т т я
Отогенні внутрішньочерепні ускладнення і отогенний сепсис
І. Обгрунтування теми. Отогенні внутрішньочерепні ускладнення являють собою одну з найбільш важких і складних проблем сучасної клінічної медицини внаслідок важкого їх протікання, труднощів у діагностиці, лікуванні і все ще дуже великої смертності. Тому знання етіології, патогенезу, клініки та діагностики цих ускладнень дуже необхідні лікарям різних спеціальностей (оториноларингологам, невропатологам, нейрохірургам, інфекціоністам).
ІІ. Тривалість заняття – 2 академічні години.
ІІІ. Мета заняття. Студенти повинні:
-
мати уяву про шляхи проникнення інфекції з середнього і внутрішнього вуха порожнину черепа та механізм розвтку різних внутрішньочерепних ускладнень;
-
знати клініку, методи хірургічного й консервативного лікування хворих із внутрішньочерепними отогенними ускладненнями та отогенним сепсисом;
-
вміти поставити діагноз і провести диференційну діагностику внутрішньочерепних отогенних ускладнень і отогенного сепсису.
-
Завдання для самопідготовки
№№ пп |
Розділи, які підлягають вивченню |
Мета |
Питання для самоконтролю |
1 |
2 |
3 |
4 |
1. |
Загальна характеристика |
Знати місце отогенних внутрішньочерепних ускладнень в патології людського організму. |
1.Визначення отогенних внутрішньочерепних ускладнень. 2.При гострому чи при хронічному отиті частіше виникають внутрішньочерепні ускладнення? 3. Як часто зустрічаються отогенні внутрішньочерепні ускладнення? 4. Яке співвідношення частоти отогенних внутрішньочерепних ускладнень? |
2. |
Етіологія. |
Знати безпосередню причину розвитку отогенних внутрішньочерепних ускладнень. |
1.Яка мікрофлора частіше зустрічається при гострих отитах? 2.Яка мікрофлора висівається при хронічних отитах? |
3. |
Патогенез. |
Знати основні механізми розвитку отогенних внутрішньочерепних ускладнень. |
1.Шляхи проникнення інфекції із середнього та внутрішнього вуха в порожнину черепа. 2.Етапи розповсюдження інфекції із середнього та внутрішнього вуха в порожнину черепа. |
4. |
Клініка дифузного гнійного менінгіту. |
Знати симптоми, діагностику і диференційний діагноз отогенного дифузного гнійного менінгіту. |
1.Особливості загальних проявів захворювання – головний біль, загальний стан, поза, нудота блювота, температура тіла, пульс. 2.Менінгеальні симптоми. 3. Додаткове обстеження: очне дно, гемограма, ліквор. 4.Провести диференціальний діагноз з туберкульозним, менінгококовим і серозним менінгітами. |
5. |
Клініка тромбозу сигмовидного синуса і отогенного сепсису. |
Знати симптоми, діагностику, диференціальний діагноз тромбозу сигмовидного синуса та отогенного сепсису. |
1.Характеристика загальних симптомів захворювання: характер температури, озноби, проливний піт, пульс, колір шкіри та слизових оболонок, гемограма, висів крові, метастатичні гнійники. 2.Локальні симптоми Гризінгера, Уайтінга, Фосса, Квекенштедта. 3.Провести диференціальний діагноз з малярією, грипом, тифами, туберкульозом та пневмонією. |
6. |
Клініка отогенного абсцесу мозку і мозочка. |
Знати симптоми, діагностику, диференційний діагноз абсцесу скроневої долі головного мозку, мозочка. |
1.Чотири стадії перебігу захворювання. 2.Чотири групи симптомів у явній стадії абсцесу. 3.Особливості симптоматики при локалізації абсцесу в правій і лівій скроневих долях головного мозку. 4.Симптоми абсцесу мозочка. 5.Дані обстеження крові й ліквору. 6.Провести диференційний діагноз з гнійним менінгітом, негнійним локальним енцефалітом і арахноїдитом. 7.Прогноз при отогенних внутрішньочерепних ускладненнях. 8.Принципи лікування отогенних внутрішньочерепних ускладнень. |
-
Практичний вихід. Знання теми „Отогенні внутрішньочерепні ускладнення та
отогенний сепсис” необхідне в практичній діяльності лікаря оториноларинголога, невропатолога, нейрохірурга, інфекціоніста, педіатра та лікаря швидкої медичної допомоги, а також може бути використане студентами при вивчені інфекційних, нервових та дитячих хвороб, нейрохірургії.