Критерії госпіталізації хворих позалікарняними пневмоніями

(рекомендації Європейського Респіраторного Товариства 1997):

• Вік понад 70 років

• Наявність супутніх хвороб (хронічне обструктивне захворювання легень, серцева недостатність, хронічні хвороби печінки, нирок, цукровий діабет, алкоголізм, наркоманія, всі види імунодефіциту, в т.ч. спленектомія, попереднє лікування цітостатиками, глюкокортикоїдами)

• Неефективність попередньої терапії на протязі 72 годин

• Гіпотензія (САТ менше 90 мм.рт.ст., ДАТ менше 60 мм.рт.ст.)

• Ураження двох або більше часток легень, "двобічні" пневмонії

• Задишка (більше 30/хв.)

• Можлива макроаспірація

• Масивний плевральний випіт

• Деструкція легеневої тканини

• Позалегеневі "відсіви" інфекції

• Лейкопенія менше 4,1 або більше 20 тис.в мкл.

• Анемія (гемоглобін менше 90 г/л або гематокрит менше30%)

• Соціальні умови

Основні принципи антибактеріальної терапії

(Що потрібно врахувати при призначенні антибіотиків?):

1.Вибір лікувального засобу

• Емпірична терапія (при неуточненій етіології)

• Уточнена етіологія (забарвлення по Граму, бакпосів, чутливість до препаратів) –підбір препарату згідно чутливості фдори

2.Оцінка стану хворого для визначення невідкладності лікування

• Відстроченість (допустимо для груп паціентів 1, деколи 2)

• Невідкладність (групи 2,3,4) особливо у контингенту з імунодефіцитами (первинними, тривала глюкокортикоїдна або інша імуносупрестивна терапія, спленектомія )

3.Шляхи введення препаратів:

• При важких станах для досягнення ефекту – в/венно

• При інших – врахувати біодоступність, біоактивацію

4.Бактерицід або бактеріостатик:

• При визначенному збуднику- по клініці і бактеріології

• При невизначеному збуднику – ліпше бактеріцид (не доведено)

5.Врахування стану шляхів метаболізації препаратів.

• Визначити функціональний стан основних органів метаболізації для того, щоб не досягти токсичних концентрацій ліків

• Врахувати взаємодії (інтеракції) між призначеними медикаментами

6.Врахування інтеракцій ( з ліками, розчинниками, продуктами харчування)

7.Врахування особливостей у вагітних (особливості розподілу гемодинаміки) (дози деколи можуть бути більші ,ніж загальноприйняті):

Не призначати Хіноліни, тетрацикліни, інгібітори АПФ. В інших випадках дозування антибіотиків збільшуються (див.спеціальні рекомендації)

8.Комбінована протимікробна терапія виправдана, якщо:

• Збудник невідомий

• Чутливість збудника перемінна (дані місцевої лабораторії)

• Очікування результатів збільшує ризик ускладнень

• Виявлена полімікробна інфекції

9.Дозування препаратів: слід врахувати:

• Вік, стать

• Масу тіла

• Функційний стан шляхів виведення

• Біодоступність при пероральному приміненні

• Тривалість дії препарату, інтеракції

10.Тривалість лікування.

• При неускладнених станах – ще 72 год після зникнення основних клінічних симптомів (можуть залишися деякі рентгенологічні симптоми) (звичайно 6-10 діб)

• В інших випадках – триваліше, під контролем проб вогнища інфекції.