- •Тема: пневмонії
- •Етіологія негоспітальної пневмонії (нп)
- •I група хворих - з нетяжким перебігом захворювання, які не потребують госпіталізації, без супутньої патології та інших “модифікуючи х” факторів:
- •IV група хворих – госпіталізовані у вріт з тяжким перебігом захворювання:
- •Етіологія госпітальної пневмонії (гп)
- •Етіологія пневмоній у хворих на імунодефіцит
- •Класифікація пневмоній.
- •За клініко-морфологічними ознаками:
- •За локалізацією та обсягом ураження: (правобічна, лівобічна)
- •6. Вірусні пневмонії.
- •Діагностика пневмоній
- •Диференціальна діагностика при пневмонії
- •Групи хворих негоспітальною пневмонією
- •Критерії госпіталізації хворих позалікарняними пневмоніями
- •Основні принципи антибактеріальної терапії
- •Антибактеріальна терапія негоспітальних пневмоній (нп)
IV група хворих – госпіталізовані у вріт з тяжким перебігом захворювання:
Streptococcus pneumoniae (21 – 22 %)
Haemophilus influenzae (3,8 – 5,3 %)
Legionella pneumophila (5,5 – 17,8 %)
Staphylococcus aureus (7,0 – 8,7 %)
Грамнегативні ентеробактерії (1,6 – 8,6 %)
Pseudomonas aeruginosа
Віруси (4,0 – 9,7 %)
“МОДИФІКУЮЧІ” ФАКТОРИ, які впливають на ризик появи окремих збудників негоспітальної пневмонії у дорослих
Висока ймовірність участі антибіотикорезистентних штамів Streptococcus pneumoniae:
вік старше 65 років;
терапія бета-лактамами, яку проводили протягом останніх 3 міс.;
хронічний алкоголізм, імунодефіцитні заворювання/стани (в тому числі лікування системними глюкокортикостероїдами);
множинні супутні захворювання внутрішніх органів.
2. Появу грамнегативних ентеробактерій можуть зумовити:
супутні серцево-судинні та бронхолегенві захворювання;
множинні супутні захворювання внутрішніх органів;
антибактеріальна терапія, яку проводили з приводу інших захворювань;
перебування у будинку для людей похилого віку.
3.Етіологічна значущість Pseudomonas aeruginoza значно зростає у разі:
- “структурних” захворювань легень (бронхоектази, муковісцидоз);
- тривалого лікування системними глюкокортикостероїдами;
- терапії антибіотиками широкого спектру дії більше 7 днів протягом останнього місяця;
- виснаження.
Етіологія госпітальної пневмонії (гп)
характеризується значною різноманітністю, що утруднює емпіричну терапію; причинами цього є суттєві зміни мікрофлори пацієнта після госпіталізації, що викликано колонізацією його шкіри і слизових оболонок верхніх дихальних шляхів мікроорганізмами, які циркулюють в стаціонарі (внутрішньолікарняними штамами);
до факторів, що підвищують ризик подібної колонізації, відносяться:
- тривале перебування в стаціонарі
- попереднє застосування антибіотиків
- характер супутньої патології;
госпітальну пневмонію можуть викликати практично всі умовно-патогенні мікроорганізми;
у пацієнтів, які не отримували антимікробні лікарські засоби (ЛЗ), скоріше за все, пневмонія буде зумовлена нормальною мікрофлорою дихальних шляхів з природним рівнем антибіотикочутливості:
- Streptococcus pneumoniae
- Haemophilus influenzae
- деякими ентеробактеріями
при госпітальних пневмоніях, які розвинулися на тлі ШВЛ, або на тлі або після лікування (профілактики) антибіотиками), провідні роль відіграють госпітальні штами мікроорганізмів:
- грамнегативні збудники родини Enterobacteriaceae (Klebsiella pneumoniae, Escherichia coli, Enterobacter spp.)
- Staphylococcus aureus (штами, резистентні до метициліну)- Pseudomonas aeruginoza
- Acinetobacter spp.(особливо при ШВЛ)
- анаероби (при аспірації, порушенні свідомості);
ЕТІОЛОГІЯ АСПІРАЦІЙНОЇ ПНЕВМОНІЇ:
Негоспітальна:
- анаероби (Fusobacterium, Peptococcus, Bacteroides)
- рідше - Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae, Staphylococcus aureus
Госпітальна:
- анаероби
- грамнегативна мікрофлора
- часто поєднання анаеробів з грамнегативною мікрофлорою
