III. Мукорегулятори.

Мукорегулятори - це нова генерація відхаркувальних препаратів – похідних візицину. Ці препарати здійснюють муколітичну (секретолітичну) і відхаркувальну дію, що обумовлено деполімералізацією і руйнуванням мукопротеїнів і мукополісахаридів харкотиння. Крім того, вони стимулюють регенерацію війчастих клітин миготливого епітелію і підвищують його активність. Мукорегулятори стимулюють також синтез сурфактанту в альвеолярних пневмоцитах ІІ типу і блокують його розпад.

Представники :

Бромгексин (бісолван)- табл. по 0,008г і в ампулах 2 мл 0,2 % розчину для внутрішньом’язевого і внутрішньовенного введення, в розчині для перорального та інгаляційного застосування із вмістом 8 мг бромгексину в 4 мл розчину. В організмі перетворюється в амброксол. Приймається внутрішньо по 0,008 – 0,16 г (1 – 2 таблетки) 3 рази в день, внутрішньовенно по 16 мг (2 ампули)2 – 3 рази на добу або ж у вигляді інгаляцій по 4 мл 2 рази на день.

Амброксол (лазолван) – активний метаболіт бромгексину. Випускається в таблетках по 30 мг, в розчині для інгаляційного і внутрішнього застосування(2 мл містить15 мг) і в ампулах для внутрішньовенного і внутрішньом’язевого введення по 2 мл (15мг). На відміну від бромгексину, не збільшує бронхоррею (секрецію мокротиння).

Препарати для лікування бронхіальної обструкції.

I. Бронхолітики - препарати, здатні зменшувати (ліквідовувати) ядуху чи задишку за рахунок боротьби з наявним бронхоспазмом. Поділяються на три підгрупи:

1. Бета-2- адреноміметики (бета-2-агоністи):

• Короткої дії:

- Сальбутамол (Вентолін, Саламол); 1 доза - 100; 200; 400 мкг

- Фенотерол (Беротек, Беровент); 1 доза – 100 мкг

- Тербуталін (Бриканіл).

• Тривалої дії:

- Сальметерол (Серевент, Сальметер):1 доза – 25; 50 мкг

- Формотерол (Форадил, Оксис): 1 доза – 4,5; 9; 12 мкг.

2. Інгаляційні холінолітики:

• Короткої дії:

- Іпратропіум бромід (Атровент); 1 доза - 20 мкг

- Окситропіум бромід (Оксивент).

• Тривалої дії:

- Тіотропіум бромід (Спірива); 1 доза - 18 мкг

3. Метилксантини:

• Короткої дії:

- еуфілін

- амінофілін.

• Тривалої дії:

- теотард, теодур, теопек, бронхоретард та ін.

II. Інгаляційні кортикостероїди (безпосередньо приступи ядухи не знімають, використовуються для профілактики, зменшення частоти і важкості приступів):

- Беклометазону дипропіонат: 1 доза форми мите – 50 мкг (40 мкг) (беклокорт, беклазон, бекотид), 1 доза форми форте – 250 мкг (беклазон-форте, беклофорт, бекотид-форте).

- Будесонід (пульмікорт, бенакорт): 1 доза форми міте – 100 мкг ; 1 доза форми форте – 200 кг (будесонід-форте).

- Флутиказон (фліксотид): 1 доза – 25; 50; 125; 250 мкг.

- Флунізолід (інгакорт): 1 доза – 255 мкг.

- Триамцинолону ацетонід (азмакорт).

- Мометазону фуроат (асманекс): 1 доза – 400; 800 мкг.

III. Комбіновані інгаляційні препарати:

1. Бета-2-агоніст + холінолітик:

- Беродуал (фенотерол/іпратропіум бромід): 1 доза – 50 мкг/20 мкг

- Комбівент (сальбутамол/іпратропіум бромід)

- Дуовент (сальбутамол/іпратропіум бромід).

2. Бета-2-агоніст тривалої дії + інгаляційний кортикостероїд:

- Серетид (сальметерол/флутиказон): 1 доза - 25 мкг/50 мкг;

25 мкг/100 мкг; 25 мкг/250;50 мкг/125 мкг; 50 мкг/250 мкг; 50 мкг/500 мкг.

- Сімбікорт (формотерол/будесонід): 1 доза – 4,5 мкг/80 мкг; 4,5 мкг/160 мкг.

Тести до теми: Основні симптоми пульмонологічної патології та методи обстеження в пульмонології. Принципи лікування основних симптомів патології органів дихання.

1. Чоловік, 43 років, скаржиться на задишку під час фізичного навантаження . Об'єктивно: температура тіла - 36,4°С, ЧД - 20 за 1 хв, пульс - 78 за 1 хв, АТ - 125/80 мм рт. ст. Бочкоподібна форма грудної клітки. Над легенями вислуховується послаблене везикулярне дихання. Яке дослідження необхідно провести хворому в амбулаторних умовах для вирішення питання про ефективність призначених бронхолітиків?

А. Аналіз мокротиння (кількість та флора).

В. ЕКГ-контроль перевантаження правого серця.

С. Спірографічне.

Д. Бронхоскопічне.

Е. Пікфлоуметрію.

2. Жінка, 36 років, скаржиться на напади сухого кашлю, ядуху. Захворіла після перенесеного ГРЗ 2 роки тому. Об'єктивно: ЧД - 16 за 1 хв, пульс - 68 за 1 хв, АТ - 130/90 мм рт. ст. Над легенями перкуторно визначається ясний легеневий звук, вислухо­вуються розсіяні сухі хрипи. Для визначення зворотності бронхіальної обструкції необхід­но провести пробу такого виду:

А. 3 киснем.

В. З фізичним навантаженням.

С. Із сальбутамолом.

Д. З еуфіліном.

Е. З вимірюванням життєвої ємності легень.

3. Хворий 47-ми років тривало спостерігається з приводу бронхіальної астми. Останнім часом напади почастішали, не купіруються інгаляціями сальбутамолу або беродуалу. З призначення якої тактики лікування доцільно почати інтенсивне стаціонарне лікування?

А. Оксигенотерапія.

В. Бронходилататори.

С. Глкокортикоїди перорально.

Д. Серцеві глікозиди.

Е. Глюкокортикоїди внутрішньовенно.

4. Жінка, 34 років, протягом 15 років хворіє на бронхіальну астму. В останній час напади ядухи виникають 4-5 разів на тиждень, нічні напади - 2- 3 рази на місяць. Для купірування нападів застосовує сальбутамол. Об'єктивно: стан відносно задовільний. ЧД - 20 за 1 хв, ЧСС - 76 за 1 хв, АТ - 120/80 мм рт. ст. У легенях дихання везикулярне. Тони серця приглушені, ритм правильний. Який препарат необхідно призначити для профілактики нападів бронхіальної астми на першому етапі?

А. Кортикостероїди таблетовані.

В. Регулярне застосування сальбутамолу.

С. Кромоглікат натрію.

Д. Кортикостероїди інгаляційні.

Е. Кортикостероїди ін'єкційні.

5. У хворого, 52 років, тяжкий напад експіраторної задишки, супроводжується тяжким сухим кашлем з дистанційними хрипами, серцебиттям. Який препарат найдоцільніше ввести для невідкладної допомоги?

А. Строфантин.

В. Лазолван.

С. Сальбутамол.

Д. Атровент.

Е. Дексаметазон.

6. У хворого важкий напад брон­хіальної астми триває більше 6 го­дин, незважаючи на застосування β- адреноміметиків інгаляційне та внутрі­шньовенне, еуфіліну та антихолінергічних засобів. Якими медикаментами необхідно доповнити невідкладну тера­пію?

A. В-адреноблокатори внутрішньовенно

B. Антигістамінні засоби.

C. Нестероїдні протизапальні препарати

Д. Кортикостероїди інгаляційно.

E. Кортикостероїди внутрішньовенно

7 . Чоловіку, 47 років, хворому на ХОЗЛ, призначено препарат теофіліну пролонгованої дії (тео-дур). Найбільш імовірно, що терапевтична концентрація теофіліну в крові хворого після одноразового прийому адекватної дози буде зберігатися протягом такого терміну:

А. 12 год.

В. 6 год.

С. 18 год.

Д. 48 год.

Е. 24 год.

8. Пацієнт, 38 років, хворіє на бронхіальну астму близько 5 років. Напади ядухи легкі, знімаються таблеткою еуфіліну або двома вдихами дозованого симпатоміметика. Щоночі між 4-ю і 5-ю годиною виникає утруднення дихання, яке знімається дозованим симпатоміметиком. Який бронхолітик доцільно рекомендувати хворому перед сном для запобігання нічним симптомам?

А. Еуфілін.

В. Теопек.

С. Бекотид.

Д. Беротек.

Е. Сальбутамол.

9. Чоловік, 28 років, скаржиться на кашель з помірною кількістю іржавого мокротиння, біль у грудній клітці, який посилюється на вдиху, задишку, загальну слабкість, підви­щення температури тіла. Захворів 4 дні тому після переохолодження, тоді з'явився головний біль, озноб, температура тіла підвищилася до 39, 2 °С. Об'єктивно: стан тяжкий. Шкіра бліда, ЧД - 26 за 1 хв, ЧСС - 108 за 1 хв, АТ - 105/80 мм рт. ст. Справа нижче від кута лопатки посилене голосове тремтіння, вкорочений перкуторний звук, везикулобронхіальне дихання. Тони серця приглушені, ритм правильний, помірна тахікардія. Який антибактеріальний препарат доцільно назначити паціенту на початку лікування?

А Гентаміцин.

В. Бісептол.

С. Аугментин.

Д. Стрептоміцин.

Е. Цеклор.

Е. Ритмілен.

10. У хворої, 28 років, спостерігається підвищення температури тіла до 38 °С, кашель із відходженням гнійного мокротиння, виражена загальна слабкість, задишка, біль у грудній клітці під час дихання. Аускультативно: вкорочення перкуторного звуку в нижніх відділах лівої легені, дрібнопухирчасті вологі хрипи. Який діагностичний прийом є найбільш важливим для встановлення діагнозу?

А. Аналіз мокротиння на флору.

В. Рентгенологічне обстеження.

С. Бронхографія.

Д. Пневмотахометрія.

Е. Спірографія.

11. У хворого 42 років з ХОЗЛ, який регулярно вживає флютиказону дипропіонат 2 рхд, кетотифен 2 рхд, атровент 3 рхд, сальбутамол 2рхд, теопек 2 рхд, виникли скарги на біль в епігастрії та печію. Об-но: ЧСС=100/хв, дихання жорстке, болючість у епігастральній ділянці. рН-метрія – базальна гіперацидність, ЕФГДС – рефлюкс-езофагіт, ерозії слизової шлунка та ДПК. Який з наведених засобів викликав дане ускладнення?

A. Кетотифен

B Атровент

C. Флютиказону дипропіонат

Д. Теопек

E. Сальбутамол.

12. Жінка 62-х років хворіє на бронхіальну астму. Скаржиться на появу стенокардитичного характеру болі за грудниною, перебої у роботі серця. Об'єктивно: температура тіла – 36,6ºС, пульс – 82 уд/хв., екстасистолія, АТ – 160/95 мм.рт.ст., ЧД – 18/хв. В легенях жорстке дихання з подовженим видихом, розсіяні сухі хрипи. Який з препаратів протипоказаний для лікування в даній ситуації?

А. Пропранолол.

В. Амлодипін .

С. Нітросорбід .

Д. Верапаміл .

13. У пацієнти запідозрено ексудативний плеврит. Який показник в аналізі пунктату буде свідчити на користь даного діагнозу, на відміну від трансудату?

А. Питома вага - 1017.

В. Наявність атипових клітин.

С. Моноцити 2-3 в п/з.

Д. Проба Рівальта негативна.

Е. Проба Рівальта позитивна.

14. Пацієнту, 46 років, із тимчасово невстановленим діагнозом за клініко-рентгенологічними показниками рекомен­довано плевральну пункцію. Під час пункції отримано 1000 мл рідини, яка має такі властивості: прозора, відносна густина - 1010, вміст білка - 1 %, проба Рівальта - негатив­на, ер. – 2- 3 в полі зору. Яку группу препаратів доцільно призначити хворому?

А. Імуномодулятори.

В. Сечогінні.

С. Антибіотики внутрішньовенно.

Д. Відхаркувальні засоби.

Е. Антибіотики в плевральну порожнину.

15. Хворий, 19 років, скаржиться на сухий кашель, біль у м'язах, підвищення темпера­тури тіла до 39 °С. Протягом тижня спостерігались біль у горлі, субфебрилітет. Об'єктивно: жорстке дихання. У крові: л. - 7,0•10⁹ / л, лейкоцитарна формула в нормі. ШОЕ - 26 мм/год. Дані рентгенографії органів грудної клітки: посилення легеневого малюнка, вогнищеві тіні слабкої інтенсив­ності в нижніх відділах правої легені. Раніше на подібну патологі не хворів.Які препарати доцільно призначити в першу чергу?

А. Аміноглікозиди.

В. Фторхінолони.

С. Цефалоспорини II або III генерації.

Д. Макроліди.

Е. Сульфаніламіди.

16. У хворого, 40 років, під час рентгенологічного обстеження виявлено вогнищеві затемнення в кількох сегментах нижньої частки правої легені. Яка перкуторна та аускультативна картина може спостерігатися над ураженими ділянками?

А. Вкорочення перкуторного звуку, вологі хрипи.

В. Тимпанічний звук. Амфоричне дихання.

С. Перкуторний звук не змінений. Сухі хрип

Д. Коробковий перкуторний звук, везикулярне дихання.

Е. Перкуторний звук не змінений. Везикулярне дихання.

17. При огляді грудної клітини хворих на крупозну пневмонію в стадії червоного опечінкування мона спостерігати:

А. .Відставання при диханні здорової половини грудної клітини.

В. Звуження полів Креніга

С. Зменшення об’ єму ураженої половини.

Д. Відставання при диханні ураженої половини грудної клітини.

Е. Розширення полів Креніга.

18. При рентгенологічному обстеженні у пацієнта виявлено ознаки пневмосклерозу.

Яка основна клінічна ознака пневмосклерозу?

А. Біль у грудній клітині.

В. Підвищення температури тіла.

С. Кровохаркання.

Д. Задишка.

Е. Всі відповіді правильні.

19. У хворого 24 р. після аускультації виявили крепітуючі хрипи. Для якого захворювання характерна крепітація?

А. Гострого бронхіту.

В. Емфіземи легень.

С. Сухого плевриту.

Д. Крупозної пневмонії.

Е. Хронічного необструктивного бронхіту.

20. У хворого 45 р. після аускультації виявили сухі хрипи. Де і коли утворються сухі хрипи?

А. В альвеолах при запаленні легень.

В. При розширенні бронхів.

С. В бронхах при рідкому запальному ексудаті.

Д. В поронинах у легеневій тканині.

Е. В бронхах при бронхоспазмі і/або в’язкому ексудаті.

21. При лабораторному обстеженні мокротиння у хворого виявлені ознаки, характерні для бронхіальної астми. Що могли виявити в мокротинні при цьому?

А. Палички Коха.

В. Кристали Шарко-Лейдена.

С. Пневмококи Френкеля.

Д. Диплобацили Фрідлендера.

Е. Кристали Куршмана.

22. Хворому з хронічним необструктивним бронхітом дільничий лікар призначив препарати з групи макролідів та мукорегуляторів. Який препарат відноситься до макролідів?

А. Ципрофлоксацин.

В. Кларитроміцин.

С. Стрептоміцин.

Д. Кліндаміцин.

Е. Гатифлоксацин.

23. Хворому з хронічним необструктивним бронхітом дільничий лікар призначив препарати з групи макролідів та мукорегуляторів. Який препарат відноситься до мукорегуляторів?

А. Мукалтин.

В. Амброксол.

С. Сальбутамол

Д.. Лібексин.

Е. Ацетилцистеїн.

24. Чоловікові 49 р., що помер від ускладненої крупозної пневмонії, на розтині виявлене двобічне запалення легень у стадії червоного опечінкування, ускладнене множинними абсцесами та набряком легень. Який синонім терміну «опечінкування»?

А. Опупіння.

В. Охолодження.

С. Оніміння.

Д. Гепатизація.

Е. Генералізація.

25. Хворому з середньоважкою персистуючою бронхіальною астмою призначено комбінований бронхолітик та інгаляційний глюкокортикоїд. Який засіб відноситься до комбінованих бронхолітиків?

А. Сальбутамол.

В. Атровент.

С. Беродуал.

Д. Беротек.

Е. Серевент.

26. Хворому з середньоважкою персистуючою бронхіальною астмою призначено комбінований бронхолітик та інгаляційний глкокортикоїд. Який засіб відноситься до інгаляційних стероїдів?

А. Амізон.

В. Назол.

С. Орнідазол.

Д. Флюконазол.

Е. Беклометазон.

27. Хворому з негоспітальною пневмонією 1 категорії дільничий лікар призначив препарат з групи напівсинтетичних пеніцилінів, потенційованих клавулановою кислотою. Який з перерахованих препаратів відноситься до цієї групи антибіотиків?

А. Ауробін.

В. Антрациклін.

С. Аскорутин.

Д. Аугментин.

Е. Аймалін.

28. Хворому з негоспітальною пневмонією 3 категорії у стаціонарі призначили антибактеріальний препарат з групи фторхінолонів. Який засіб відноситься до цієї групи?

А. Ципрофлоксацин.

В. Стрептоміцин.

С. Кларитроміцин.

Д. Кліндаміцин.

Е. Азитроміцин.

29. Який показник найбільш чітко характеризує наявність обструктивних порушень вентиляції:

A. ЗЄЛ

B. ОФВ1/НЖЄЛ

C. ДО

Д. ОФВ1/ЖЄЛ

E. ОФВ1/ФЖЄЛ

30. Назвіть головні причини легеневої недостатності (вказати всі правильні відповіді):

A. Порушення дифузії газів

B. Порушення дихального центру

C. Порушення коронарного кровообігу

Д. Вентиляційна недостатність

E. Порушення вентиляційно-перфузійних співвідношень

31. Наявність рестриктивних змін вентиляції підтверджується наступними показниками функції зовнішнього дихання (вказати всі правильні відповіді):

A. МОШ50

B. СОШ25-75

C. ОФВ1

Д. ЗЄЛ

E. ЖЄЛ

32. Вкажіть основний метод самоконтролю прохідності бронхів при бронхіальній астмі та ХОЗЛ:

A. Спірографія

B. Газоаналіз видихуваного повітря

C. Спірометрія

Д. Пікфлоуметрія

E. Бодіплетизмографія

33. Який показник вентиляції є інтегральним, що характеризує прохідність бронхів в цілому:

A. ЖЄЛ

B. ДО

C. ФЖЄЛ

Д. ОФВ1

E. МОШ

34. Які показники характеризують прохідність дрібних бронхів (вказати всі правильні відповіді):

A. ДО

B. СОШ75-85

C. ОФВ1

Д. МОШ75

E. ЗОЛ

35. Які показники характеризують прохідність бронхів середнього калібру (вказати всі правильні відповіді):

A. СОШ25-75

B. РОвдиху

C. ОФВ1

Д. МОШ50

E. ДО

36. Причинами рестриктивних змін не можуть бути (вказати всі правильні відповіді):

A. Порушення бронхіальної прохідності

B. Значні морфологічні зміни паренхіми легень

C. Випід у плевральну порожнину

Д. Стороннє тіло бронхів

E. Деформація грудної клітини

37. До зворотних механізмів обструкції бронхів не відноситься:

A. Спазм гладких м’язів бронхів

B. Стороннє тіло бронхів

C. Запальна інфільтрація слизової бронхів

Д. Експіраторний колапс дрібних бронхів

E. Гіперсекреція і закупорка слизом

38. До частково зворотних механізмів обструкції бронхів відноситься:

A. Склеротична деформація стінки бронху

B. Пухлина ендобронхіальна або ж здавлення бронху ззовні збільшеними лімфоузлами

C. Спазм гладких м’язів бронху

Д. Експіраторний колапс дрібних бронхів

E. Стороннє тіло бронху

39. Незворотними механізмами обструкції бронхів є (вказати всі правильні відповіді):

A. Гіперсекреція і закупорка слизом

B. Запальна інфільтрація слизової бронхів

C. Склеротична деформація бронхів

Д. Експіраторний колапс дрібних бронхів

E. Стороннє тіло бронху

40. Який показник спірометрії характеризує прохідність крупних (проксимальних) бронхів:

A. ОФВ1

B. МОШ25

C. ЖЄЛ

Д. ДО

E. СОШ75-85

41. До причин порушення прохідності крупних бронхів не відносяться (вказати всі правильні відповіді):

A. Пухлини ендобронхіальні

B. Бронхоспазм

C. Здавлювання бронхів ззовні збільшеними лімфоузлами

Д. Стороннє тіло бронху

E. Експіраторний колапс бронхів при вираженій емфіземі

42. Причиною бронхообструкції у дрібних бронхах не може бути:

A. Стороннє тіло бронху

B. Бронхоспазм

C. Гіперсекреція і закупорка слизом

Д. Експіраторний колапс бронхів при вираженій емфіземі

E. Запальний набряк слизової

43. Провокаційні функціональні проби проводять з (вказати всі правильні відповіді):

A. β-симпатоміметиками

B. Фізичним навантаженням

C. Вдиханням холодного повітря

Д. Холінолітиками

E. Глюкокортикоїдами.

44. Функціональні фармакологічні проби проводять для визначення (вказати всі правильні відповіді):

A. Провідного механізму бронхообструкції

B. Рівню обструкції бронхів

C. Ступеню бронхообструкції

Д. Рестриктивних змін вентиляції

E. Визначення індивідуальної чутливості до бронхолітику.

45. Інтегральним показником, що відображає функцію зовнішнього дихання є:

A. Газовий склад артеріальної крові.

B. Газоаналіз видихуваного повітря

C. Оцінка легеневої перфузії

Д. Дифузійна здатність легень

E. Прохідність бронхів Функціональні фармакологічні проби на лабільність бронхообструкції проводяться з (вказати всі правильні відповіді):

A. Антибіотиками

B. β-симпатоміметиками

C. Антигістамінними препаратами

Д. Холінолітиками

E. Симпатолітиками.

46. Провокаційні функціональні проби проводять для визначення (вказати всі правильні відповіді):

A. Рестриктивних змін вентиляції

B. Чутливості до бронхолітику

C. Рівню бронхообструкції

Д. Гіперреактивності бронхів

E. Прихованого бронхоспазму.

47. Функціональні фармакологічні проби на лабільність бронхообструкції проводяться з (вказати всі правильні відповіді):

A. Антибіотиками

B. β-симпатоміметиками

C. Антигістамінними препаратами

Д. Холінолітиками

E. Симпатолітиками.

48. Основним методом рентгенологічної діагностики інфільтративних змін в паренхімі легень (пневмонії) є:

A. Флюрографія

B. Рентгенографія ОГК

C. Рентгеноскопія ОГК

Д. МРТ

E. Бронхографія.

49. Основним методом діагностики наявності порожнини в легенях є:

A. Перкусія

B. Аускультація

C. Рентгенобстеження.

Д. Загальний аналіз крові

E. Загальний аналіз мокротиння

50. Наявність великої кількості нейтрофілів в загальному аналізі мокротиння вказує на:

A. Алергічний процес

B. Туберкульозний процес

C. Інфекційно-запальний процес

Д. Наявність пухлини

E. Автоімунний процес.

51. Наявність еритроцитів в загальному аналізі мокротиння може вказувати на (вказати всі правильні відповіді):

A. Алергічний процес

B. Інфекційну деструкцію паренхіми легень

C. Пухлинний процес

Д. Аутоімунний процес

E. Туберкульозний процес.

52. Про можливість пухлинного процесу свідчать наступні зміни загального аналізу мокротиння (вказати всі правильні відповіді):

A. Велика кількість еозинофілів

B. Наявність атипових клітин

C. Велика кількість нейтрофілів

Д. Наявність еритроцитів

E. Велика кількість лімфоцитів

53. Рентгенологічний методом діагностики сухого плевриту є:

A. Бронхографія.

B. Флюрографія

C. МРТ

Д. Рентгенографія ОГК

E. Рентгеноскопія ОГК

54. Для плеврального ексудату характерно (вказати всі правильні відповіді):

A. Проба Рівальта негативна

B. Притома вага більше 1,015

C. Білок більше 3%

Д. Проба Лукерні негативна

E. Лейкоцити відсутні.

55. Для плеврального трансудату характерно (вказати всі правильні відповіді):

A. Проба Рівальта негативна

B. Притома вага більше 1,015

C. Білок більше 3%

Д. Проба Рівальта позитивна

E. Лейкоцити відсутні.

56. Наявність лімфоцитів у плевральному випоті характерна для:

A. Пухлинного процесу

B. Туберкульозного процесу

C. Бактеріального запалення

Д. Алергічного процесу

E. Травми

57. Наявність еритроцитів у плевральному випоті характерна для (вказати всі правильні відповіді):

A. Алергічного процесу

B. Бактеріального запалення

C. Травми

Д. Пухлинного процесу

E. Туберкульозного процесу

58. Чоловіку, 47 років, хворому на БА, призначено препарат теофіліну пролонгованої дії (теотард). Найбільш імовірно, що терапевтична концентрація теофіліну в крові хворого після одноразового прийому адекватної дози буде зберігатися протягом такого терміну:

А. 12 год.

Д. 24 год.

В. 6 год.

С. 18 год.

Е. 48 год

59. Хворий 47-ми років тривало спостерігається з приводу бронхіальної астми. Останнім часом напади почастішали, не купіруються інгаляціями сальбутамолу або беродуалу. З призначення якої тактики лікування доцільно почати інтенсивне стаціонарне лікування?

А. Оксигенотерапія.

В. Глюкокортикоїди внутрішньовенно.

С. Бронходилататори.

Д. Глкокортикоїди перорально.

Е. Серцеві глікозиди.

60. Для плеврального ексудату характерно (вказати всі правильні відповіді):

A. Питома вага менше 1,015

B. Білок менше 3%

C. Броба Рівальта позитивна

Д. Проба Рівальта негативна

E. Лейкоцити у великій кількості.