- •1.Визначення поняття та актуальність проблеми
- •2. Класифікація дискінезій жовчовивідних шляхів та питання термінології
- •Приклади клінічного діагнозу:
- •3. Етіопатогенез дискінезій жовчовивідних шляхів
- •Нейроендокринні порушення при дискінезіях жовчовивідних шляхів
- •4. Клініка дискінезій жовчовивідних шляхів
- •5. Діагностика дискінезій (дисфункцій) жовчовивідних шляхів
- •Методика дуоденального зондування
- •Інші можливості дуоденального зондування
- •6. Принципи лікування дискінезій жовчовивідних шляхів
- •Класифікація жовчогінних засобів
- •1.1. Препарати, що містять жовчні кислоти:
- •1.2. Синтетичні холеретики:
- •1.3. Препарати–холеретики рослинного походження
- •1.4. Гідрохолеретики
- •Варіанти застосування мінеральних вод з різною мінералізацією в залежності від типу джвш
- •2.3. Препарати поєднаної (модуляторної) дії на жовчовиділення.
- •Тактика застосування жовчогінних препаратів
- •IV. Немедикаментозне лікування
- •Регуляція секреції та виділення жовчі
- •V. Функціональний стан:
Тактика застосування жовчогінних препаратів
Вибір раціонального жовчогінного препарату залежить від типу дискінезії (гіпо- чи гіпертонус, гіпо- чи гіперкінез).
Таблиця 4. Вибір жовчогінних препаратів в залежності від характеру порушень в жовчовидільній системі
|
Характер порушення |
Рекомендовані групи препаратів |
|
+
|
|
+
|
|
Комбінувати всі групи засобів:
або
|
Способи застосування жовчогінних препаратів:
п
итний
режим – для всіх груп препаратів;«сліпі» зондування (тюбажі);
зондове введення;
парентеральне введення – для холеспазмолітиків, прокінетиків.
С. Засоби для корекції загального стану.
Це препарати, направлені перш за все на покращення нейрогуморальної регуляції організму, ліквідацію астено-невротичних явищ.
Характер порушень нервової регуляції впливає на особливості протікання біліарних дискінезій. Відповідно, різні типи ДЖВШ вимагають, як правило, застосування різних груп коректорів нервової регуляції.
Вибір засобів для покращення загального стану:
І. При гіпертонічно-гіперкінетичних абозмішаних ДЖВШперевагу надають наступним препаратам:
Вегетотропні заспокійливі засобирослинного генезу (настоянка валеріани по 20–30 крапель 3 рази на день, корвалал по 20 крапель 3 рази на день, а також ново-пассит, саносан, персен та ін.).
При недостатній ефективності – синтетичні анксіолітики(нозопам по 1 таблетці 2–3 рази на добу, а також реланіум, ксанакс, еленіум тощо).
При поєднанні збудливості з депресивним синдромом – антидепресантиз седативним ефектом (сульпірид по 0,05 г´2–3 рази на добу).
ІІ. При гіпотонічно-гіпокінетичних ДЖВШ:
Рослинні психофізичністимулятори-адаптогени(жень-шень, арелія, елеутерокок, родіола рожева) та препарати з них (при відсутності артеріальної гіпертензії).
При поєднанні з депресивним синдромом – так звані денні антидепресантибез седативного ефекту (флуоксетин, серопрам, пароксетин та ін.).
Окрім вищевказаних препаратів і напрямків медикаментозного лікування біліарних дискінезій часто застосовують різні форми немедикаментозної терапії ДЖВШ.
IV. Немедикаментозне лікування
Також має свої особливості залежно від типу дискінетичних порушень.
І. При гіпертонічно-гіперкінетичних абозмішаних гіпертонічно-гіпокінетичних) ДЖВШзастосовують:
Апаратну фізіотерапію (на праве підребер’я та рефлексогенні зони)гальмівноготипу (електрофорез з новокаїном, платифіліном, сульфатом магнію; електросон, магнітотерапія) або з тепловим ефектом (індуктотермія, мікрохвильова термія) тощо.
Пелоїдотерапію (або озокерит чи парафін) на праве підребер’я та з боку спини.
Пасивні тюбажі (беззондові дренажі) із застосуванням грілки на праве підребер’я та маломінералізованих гарячих (30–42 оС) дегазованих мінеральних вод.
Курсовий пероральний прийом даних мінеральних вод (представники і методику – див. холеретики).
Ванни седативної дії (хвойні, перлинні, кисневі, йодобромні тощо).
Раціональна психотерапія, легкий заспокійливий масаж рефлексогенних зон.
ІІ. При гіпотонічно-гіпокінетичних ДЖВШ:
Апаратну фізіотерапію (на праве підребер’я)тонізуючоготипу (діадинемотерапія, ампліпульс, гальванізація).
«Активні» тюбажі із застосуванням класичних холекінетиків (сорбіт, ксиліт, карловарська сіль, сіль «Барбара» тощо) та наступною руховою активністю і вправами для живота.
Курсовий пероральний прийом середньо- або сильно-мінералізованих мінеральних вод (представники і методику – див. холекінетики).
Ванни тонізуючої дії (вуглекислі, родонові, сульфідні, скипидарні тощо).
Інтенсивний масаж правого підребер’я, живота, спини.
Лікувальна фізкультура та інші різновиди кінезотерапії.
Диференційований підхід до лікування різних типів ДЖВШ підсумовує таблиця 5.
Таблиця 5. Алгоритм лікувальної тактики в залежності від типу дискінезії
|
Гіпертонічно-гіперкінетична або змішана ДЖВШ |
Гіпотонічно-гіпокінетична ДЖВШ |
|
1. Корекція харчування | |
|
Дієта №5, 5а. Їжа невеликими порціями, 4–5 разів на день. Обмеження продуктів, що посилюють збудливістьбіліарної системи. |
Дієта №5, 15. Застосування у достатній кількості фруктів, овочів, рослинних олій. |
|
2. Етіотропна терапія Залежно від першопричин ДЖВШ | |
|
3. Медикаментозна терапія патогенетичної та симптоматичної дії | |
або комплексні жовчогінні препарати(галстена, холагол, холагогум тощо);
|
у поєднанні з різними групами холеретиків (супрехол, нікодин, фебіхол, фламін та багато інших) або комплексні жовчогінні препарати
|
|
Гіпертонічно-гіперкінетична або змішана ДЖВШ |
Гіпотонічно-гіпокінетична ДЖВШ |
|
|
|
4. Немедикаментозне лікування | |
|
|
Додаток 1
