Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
237
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
573.44 Кб
Скачать

Тактика застосування жовчогінних препаратів

Вибір раціонального жовчогінного препарату залежить від типу дискінезії (гіпо- чи гіпертонус, гіпо- чи гіперкінез).

Таблиця 4. Вибір жовчогінних препаратів в залежності від характеру порушень в жовчовидільній системі

Характер порушення

Рекомендовані групи препаратів

  1. При гіпертонусі, гіперкінезі

  • Холеспазмолітики (з підгрупи 2.2);

  • прокінетики (2.3);

  • комплексні препарати (ІІІ)

+

  • лише додатково – холеретики (при наявності дисхолії) або без них.

  1. При гіпотонії, гіпокінезії

  • Холеретики;

+

  • холекінетики (підгрупа 2.1).

  1. При асоційованих (змішаних) дискінезіях

Комбінувати всі групи засобів:

  • холеретики;

  • холекінетики;

  • холеспазмолітики;

  • рослинні та синтетичні регулятори моторики і тонусу

або

  • застосовувати комплексні препарати (з групи ІІІ).

Способи застосування жовчогінних препаратів:

  • питний режим – для всіх груп препаратів;

  • «сліпі» зондування (тюбажі);

  • зондове введення;

  • парентеральне введення – для холеспазмолітиків, прокінетиків.

С. Засоби для корекції загального стану.

Це препарати, направлені перш за все на покращення нейрогуморальної регуляції організму, ліквідацію астено-невротичних явищ.

Характер порушень нервової регуляції впливає на особливості протікання біліарних дискінезій. Відповідно, різні типи ДЖВШ вимагають, як правило, застосування різних груп коректорів нервової регуляції.

Вибір засобів для покращення загального стану:

І. При гіпертонічно-гіперкінетичних абозмішаних ДЖВШперевагу надають наступним препаратам:

    1. Вегетотропні заспокійливі засобирослинного генезу (настоянка валеріани по 20–30 крапель 3 рази на день, корвалал по 20 крапель 3 рази на день, а також ново-пассит, саносан, персен та ін.).

    1. При недостатній ефективності – синтетичні анксіолітики(нозопам по 1 таблетці 2–3 рази на добу, а також реланіум, ксанакс, еленіум тощо).

    2. При поєднанні збудливості з депресивним синдромом – антидепресантиз седативним ефектом (сульпірид по 0,05 г´2–3 рази на добу).

ІІ. При гіпотонічно-гіпокінетичних ДЖВШ:

    1. Рослинні психофізичністимулятори-адаптогени(жень-шень, арелія, елеутерокок, родіола рожева) та препарати з них (при відсутності артеріальної гіпертензії).

    2. При поєднанні з депресивним синдромом – так звані денні антидепресантибез седативного ефекту (флуоксетин, серопрам, пароксетин та ін.).

Окрім вищевказаних препаратів і напрямків медикаментозного лікування біліарних дискінезій часто застосовують різні форми немедикаментозної терапії ДЖВШ.

IV. Немедикаментозне лікування

Також має свої особливості залежно від типу дискінетичних порушень.

І. При гіпертонічно-гіперкінетичних абозмішаних гіпертонічно-гіпокінетичних) ДЖВШзастосовують:

    1. Апаратну фізіотерапію (на праве підребер’я та рефлексогенні зони)гальмівноготипу (електрофорез з новокаїном, платифіліном, сульфатом магнію; електросон, магнітотерапія) або з тепловим ефектом (індуктотермія, мікрохвильова термія) тощо.

    2. Пелоїдотерапію (або озокерит чи парафін) на праве підребер’я та з боку спини.

    3. Пасивні тюбажі (беззондові дренажі) із застосуванням грілки на праве підребер’я та маломінералізованих гарячих (30–42 оС) дегазованих мінеральних вод.

    4. Курсовий пероральний прийом даних мінеральних вод (представники і методику – див. холеретики).

    5. Ванни седативної дії (хвойні, перлинні, кисневі, йодобромні тощо).

    6. Раціональна психотерапія, легкий заспокійливий масаж рефлексогенних зон.

ІІ. При гіпотонічно-гіпокінетичних ДЖВШ:

    1. Апаратну фізіотерапію (на праве підребер’я)тонізуючоготипу (діадинемотерапія, ампліпульс, гальванізація).

    2. «Активні» тюбажі із застосуванням класичних холекінетиків (сорбіт, ксиліт, карловарська сіль, сіль «Барбара» тощо) та наступною руховою активністю і вправами для живота.

    3. Курсовий пероральний прийом середньо- або сильно-мінералізованих мінеральних вод (представники і методику – див. холекінетики).

    4. Ванни тонізуючої дії (вуглекислі, родонові, сульфідні, скипидарні тощо).

    5. Інтенсивний масаж правого підребер’я, живота, спини.

    6. Лікувальна фізкультура та інші різновиди кінезотерапії.

Диференційований підхід до лікування різних типів ДЖВШ підсумовує таблиця 5.

Таблиця 5. Алгоритм лікувальної тактики в залежності від типу дискінезії

Гіпертонічно-гіперкінетична або змішана ДЖВШ

Гіпотонічно-гіпокінетична ДЖВШ

1. Корекція харчування

Дієта №5, 5а. Їжа невеликими порціями, 4–5 разів на день. Обмеження продуктів, що посилюють збудливістьбіліарної системи.

Дієта №5, 15. Застосування у достатній кількості фруктів, овочів, рослинних олій.

2. Етіотропна терапія

Залежно від першопричин ДЖВШ

3. Медикаментозна терапія патогенетичної та симптоматичної дії

  1. Холеспазмолітики(но-шпа, платифілін, дицеталь та ін.); рослинні засоби – уролесан, біліхол).

або комплексні жовчогінні препарати(галстена, холагол, холагогум тощо);

  1. При змішаних ДЖВШ – засоби поєднаної дії на холекінез (аліметин, ровахол; прокінетики цизаприд, дебридат та ін.).

    1. Холекінетики (сорбіт, ксиліт, сульфат магнію; берберин, білобене тощо)

у поєднанні з різними групами холеретиків (супрехол, нікодин, фебіхол, фламін та багато інших)

або комплексні жовчогінні препарати

    1. При больовому синдромі – синтетичні прокінетики та рослинні засоби поєднаної дії на холекінез.

Гіпертонічно-гіперкінетична або змішана ДЖВШ

Гіпотонічно-гіпокінетична ДЖВШ

  1. Заспокійливі засоби (валеріана, ново-пассит, персен; ксанокс, тазепам та ін.) при потребі –антидепресанти (сульпірид та ін.).

  1. Тонізуючі засоби – рослинні адаптогени і препарати з них(жень-шень, аралія, елеутерококтощо), при потребі – «денні» антидепресанти (сероксат, серопрам та ін.).

4. Немедикаментозне лікування

  1. Апаратна фізіотерапія гальмівноготипу (електрофорез з новокаїном, спазмолітиками, магнітотерапія тощо), теплові процедури (індуктотермія; грязелікування, озокерит, парафін та ін.).

  2. Курсовий прийом та пасивні тюбажі із застосуванням гарячих дегазованих маломінералізованихмінеральних вод.

  3. Ванни седативної дії (хвойні, йодобромні та ін.).

  4. Раціональна психотерапія (гіпноз,аутогенне тренування, групова психотерапія тощо).

  1. Апаратна фізіотерапія тонізуючоготипу (ДДТ, ампліпульс, гальва-нізація).

  2. Курсовий прийом та «активні» тюбажі із застосуванням середньо-та високомінералізованих мінеральних вод, тюбажі з класичними холекінетиками.

  3. Ванни тонізуючої дії (вугле-кислі, родонові та ін.).

  4. Масаж живота, спини та активнівиди рухової активності.

Додаток 1