Міжнародна міграція робочої сили. План
1. Поняття міграції робочої сили.
2. Економічний ефект міграції робочої сили.
3. Основні напрямки міграції робочої сили.
Поняття міграції робочої сили
Міграція робочої сили– це виїзд або в’їзд робочої сили з однієї країни в іншу строком понад 1 рік7.
Міграція робочої сили розділяється на 3 види:
Імміграція – це в’їзд працездатного населення в країну.
Еміграція – це виїзд працездатного населення до інших країн.
Рееміграція – повернення іммігрантів до місця постійного проживання.
За останні роки кількість населення, що перебували за межами країни становила 20 млн. чоловік в рік. Кількість іноземних робітників у США досягає 7 млн. чоловік, в Західній Європі – 6,5 млн.
У Франції 25% будівельників та 1/3 робітників машинобудівної галузі – іноземці, у Швеції 40% будівельників також є іноземцями.
Мотиви міграції:
1) політичні;
2) релігійні;
3) економічна причина (на думку економістів ця причина є головною);
4) природні катаклізми чи війни.
Економічний ефект міграції
Візьмемо 2 країни. Лінії S1 та S2 показують нам вартісний обсяг витрат на зарплату за умов повної зайнятості.
Припустимо, що міграція робочої сили між країнами заборонена. Кількість праці, які має в своєму розпорядженні країна 1 дорівнює LA, а другої країни L’A.
Вартість продукції, яка виробляється в країні 1 до початку міграції дорівнює a+b+c+d+e+f, в тому числі доход власників праці дорівнює a+f, а власників інших факторів виробництва – b+c+d+e. Заробітна плата в першій країні дорівнює LC.
Вартість продукції, яка виробляється в країні 2 до початку міграції дорівнює i+j+k, в тому числі доход власників праці дорівнює j+k, доход власників інших факторів виробництва – i. Заробітна плата в другій країні до міграції робочої сили дорівнює L’F.
Різниця у зарплаті між країнами сприяє розвиткові міграції між країнами. Якщо всі перепони на шляху руху робочої сили із країни в країну будуть зняті, то частина робітників (в кількості AB) із першої країни поїдуть до країни 2.
Після міграції вартісний обсяг національного (!) виробництва країни 1 становить a+b+c+d+e+f+h, в тому числі доход власників виробництва становить a+b+d+e+h+f. Доходи власників інших факторіввиробництва зменшились і дорівнюютьc+g. Заробітна плата збільшилась і складає LD.
Вартісний обсяг внутрішнього (!) виробництва другої країни, який виробляється за допомогою власних робітників та іммігрантів дорівнює i+j+k+g+h+e+f. Заробітна плата знизилась до рівня L’E. Зменшився доход власників робочої сили (як резидентів, так і імігрантів) і становить k+h+e+f, в той час, як збільшився доход власників інших факторів виробництва (як резидентів, так і нерезидентів) до рівня i+j+g.
В першій країні власники надлишкового фактору виграють від міграції робочої сили, а власники дефіцитних факторів виробництва терплять збитки. В другій країні все відбувається навпаки: власники надлишкових факторів програють від міграції робочої сили, а власники дефіцитного фактору виробництва (робоча сила) виграють.
Ефекти міграції можна поділити на 3 групи:
1) стандартні, відносно статичні ефекти на ринок праці як країни імміграції, так і країни еміграції;
2) наслідки для державних фінансів;
3) побічні ефекти (соціальні та інші проблеми, ми їх розглядати не будемо).
Візьмемо для прикладу США та Мексику.