121. Форми розрахунків в господар. Обороті.

Безготівкові розрахунки здійснюються за такими формами розрахункових документів: платіжними дорученнями;платіжними вимогами-доручення- ми; чеками; акредитивами; векселями; платіжни- ми вимогами; інкасовими дорученнями (розпоря дженнями). Платіжні вимоги та інкасові доручен ня (розпорядження) застосовуються у випадках, передбачених чинним законод. та н.а. НБУ.

Платіжне доручення - це бланк встановленої фо рми, який підприємство подає у банк, що його обслуговує, для перерахування визначеної суми зі свого рахунку. Банк приймає до виконання до- ручення протягом десяти календарних днів із да- ти його заповнення і тільки в межах наявних на його рахунку коштів. Доручення застосовуються в розрахунках за платежами товарного і нетова- рного характеру. Платіжна вимога-доручення - це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин: • верхня – вимога пос- тачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) сплатити вартість постав- леної йому за договором продукції (виконаних робіт, наданих послуг); • нижня доручення плат- ника своєму банку перерахувати з його рахунку зазначену суму. Розрахунковий чек - це доку -мент, що містить письмове розпорядження влас- ника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів. Акредитив є грошовим зобов’язанням банку, що видається ним за дорученням клієнта на користь його контрагента за договором, згідно з яким банк, що відкрив акредитив (банк-емітент), може здійснити постачальникові платіж або надати ін- шому банку повноваження здійснювати такі пла- тежі на умовах пред’явлення документів, передба чених в акредитиві. Вексель - це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (вексе-ледержателю). Платіжна вимога - це документ, що містить вимогу підприємства, установи, орга- нізації на безакцентне списання (безспірне стяг -нення) грошових коштів у випадках, встановле- них законодавством. Інкасові доручення (роз- порядження) як розрахункові документи засто- совуються у випадках, прямо передба­чених зако- нод.. Вони приймаються банками протягом 10 календарних днів з дня виписування. День запо- внення інкасового доручення (розпорядження) не враховується.

122. Поняття та ознаки біржі.

Згідно з Законом “Про товарну біржу” товарна біржа є органі -зацією, що об’єднуе юридич. і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропози- цій товарів, вивчення, упорядкування і полегшен ня товарообороту і пов’язаних з ним торговель- них операцій. Залежно від предмета діяльності є фондові і товарні біржі. Фондова біржа-це біржа, що оперує цінними паперами, тобто гро- шовими документами, шо засвідчують право во- лодіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила. та їх власником і передбачають, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також мож ливість передачі грошових та інших прав.06′єкта- ми операцій фондової біржі є акції; облігації, казначейські зобов’язання; ошадні сертифікати; векселі. Поняття правове становище і діяльність фондової бїржї регулюються розділом II “Фондо ва біржа” Закону України “Про цінні папери і фондову біржу”. 3 точки зору правового стано- вища фондова біржа являє собою п-ство у формі АТ, яке зосереджуе в собі попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу.Товарні біржі класифікуються на види залежно від ряду підстав. Так, залежно від хара- ктеру асортименту товара товарні біржі под-і ляються на: вузькоспеціалізовані (предметом торпвлі є один вид товарів); спеціалізовані (пре- дметом біржової торгівлі є однотипні групи това- рів);універсальні (предметом торгівлі є широкий асортимент товарів). Залежно від характеру бір- жових угод виділяють: біржі реального товару, на яких предметом кушвлі-продажу є реальний товар (як вироблений, так і намічений для виго- товлення); ф’ючерсні, на яких здійснюсться тор- гівля не реальіними товарами, а контрактами на них; опціонні, предметом торгів на яких є тільки права на купівлю або продаж реальних товарів або контрактів на них у наступному періоді; ком- плексні, на яких укладаються угоди щодо реаль- ного товару, ф’ючерсні та опціонні угоди. Залеж- но від ступеня відкритості (можливості участі в торгах) товарні біржі подтяються на відкриті (публічні), на яких, крім членів біржі, в біржових операціях можуть брати участь і відвдувачі тор- гів (постійні і разові), та закриті, на яких право участі в біржових торгах і укладання біржових угод мають лише члени даної товарної біржі.