Висновки

Для ефективного застосування СЕЗ в окремих регіонах та країні в цілому необхідно чітко усвідомлювати сутність особливих територіально-господарських утворень, їх характерні ознаки, механізми, закономірності розвитку, позитивні та негативні результати діяльності тощо. Крім того, обов’язково слід адаптувати СЕЗ до особливостей конкретної території їх розміщення.

Проведене наукове дослідження проблем формування СЕЗ дозволило менi сформулювати ряд положень , спрямованих на удосконалення механізму функціонування спеціальних (вільних) економічних зон. Основними з них є слідуючі.

1. СЕЗ пропонується характеризувати як просторово обмежену частину території держави, в межах якої встановлюється особливий режим економічної діяльності для забезпечення цілеспрямованого економічного розвитку через задіяння зовнішніх інвестиційних ресурсів та активізацію зовнішньоекономічних зв’язків.

2. Ефективність діяльності будь-якого типу СЕЗ залежить перш за все від правильного вибору її місцерозташування. Тому при створенні СЕЗ обов’язково слід враховувати: транспортно-географічне розташування, відстань до ринків збуту, природно-кліматичні особливості, наявність трудових та природних ресурсів, існування резервів просторового розвитку, інфраструктурну облаштованість території, характер землекористування, екологічні обмеження.

3. В Україні створена багаторівнева система нормативно-правових актів, що регламентують діяльність СЕЗ, включаючи питання державної стратегії і тактики, програмні заходи тощо. Основна увага у зв’язку з цим має приділятись розробці відомчих нормативних актів (Державної митної служби, Державної податкової адміністрації, Міністерства економіки України та ін.), які мають повністю відповідати букві та духу законів про СЕЗ.

4. Для ефективного використання можливостей створених в Україні СЕЗ необхідно забезпечити оптимальне заповнення їх внутрішнього економічного простору, поєднавши при цьому інтереси держави, місцевих органів влади і управління та інвесторів. Виконання цього завдання потребує опрацювання єдиних методичних підходів до оцінки інвестиційних проектів, які передбачається реалізувати на території СЕЗ із застосуванням пільгового режиму.

5. З метою забезпечення ефективного використання механізму СЕЗ та підвищення керованості процесами розбудови особливих територіально-господарських утворень необхідно проводити постійний моніторинг.

6. Завданням держави в сфері розбудови СЕЗ є забезпечення ефективного використання можливостей їх механізму для вирішення інвестиційних, інноваційних, структурних та соціальних проблем регіонів розташування.

7. Методика оцінки ефективності діяльності СЕЗ повинна будуватись на принципах цільової спрямованості, комплексності, ефективності, координації з основними регіональними програмами та складається з двох основних блоків: 1) оцінка організаційно-правового забезпечення; 2) оцінка соціально-економічних та бюджетно-фінансових результатів.

8. Наявний досвід розбудови в Україні СЕЗ, недоліки, які проявились в діяльності закордонних особливих територіально-господарських утворень, а також вже виявлені тенденції і порушення, вимагають систематизувати проблеми, які супроводжують функціонування СЕЗ.

Отримані результати можуть бути використані і вже практично застосовуються в процесі розбудови СЕЗ – Кабінетом Міністрів, Міністерством економіки, місцевими державними адміністраціями, органами господарського розвитку та управління СЕЗ.

На сучасному етапі діяльності вільних економічних зон ви­словлюються різні думки відносно доцільності їх створення. Сві­товий досвід і недовга практика їх формування і роботи в Україні вказують на перспективність цієї форми інтеграційної діяльності. Однак безумовно і те, що ефективна реалізація цієї форми еконо­мічної взаємодії з іншими державами може здійснюватися при впровадженні певних обов'язкових умов. Слід зрозуміти, що реальний ефект може бути отриманий ли­ше в перспективі при можливості і готовності державних органів направити значні кошти для формування інфраструктури вільних економічних зон.

На сучасному етапі необхідними є розробка і прийняття відповід­ної законодавчо-нормативної бази, яка регулювала б процес створення і функціонування вільних економічних зон і не змінювалася через короткі періоди часу. Чинна нормативно-правова база щодо діяльності економічних зон і територій пріоритетного розвитку із спеціальним режимом інвестиційної діяльності є недосконалою і не забезпечує реального стимулювання іноземних інвесторів.