Розділ і. Спеціальні економічні зони: створення і функціонування
1.1. Сутність спеціальних економічних зон
Для прискорення економічного розвитку на території України почали створювати спеціальні (вільні) економічні зони для залучення іноземних інвестицій, активізації підприємницької діяльності спільно з іноземними інвесторами.
Спеціальна (вільна) економічна зона являє собою частину території України, на якій встановлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування і дії законодавства України. На території спеціальної економічної зони запроваджуються пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних та іноземних юридичних і фізичних осіб.
В результаті створення та функціонування спільних з іноземними підприємствами очікується збільшення обсягів поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції та послуг, впровадження нових технологій, ринкових методів господарювання, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використання природних і трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку України.
Порядок створення, функціонування та ліквідації таких зон, загальні правові і економічні основи їх статусу, а також загальні правила регулювання відносин суб'єктів економічної діяльності цих зон з органами державної, виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються Законом України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" (1992 р.) та наступних змін та доповнень до цього закону. 1994 p. — рік затвердження Кабінетом Міністрів України Концепції створення спеціальних (вільних) економічних зон.
Можуть створюватися спеціалізовані економічні зони таких різних функціональних типів: вільні митні зони і порти; експортні; транзитні; митні склади; технологічні парки; технополіси; комплексні виробничі зони;
туристсько-рекреаційні зони; страхові зони; банківські зони.
Спільні економічні зони створюються Верховною Радою України за ініціативою Президента України, Кабінету Міністрів України або органів місцевої державної влади.
У разі створення спеціальної економічної зони за ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України відповідне рішення приймається після одержання письмової згоди відповідної місцевої Ради народних депутатів України та місцевої державної адміністрації, на території якої передбачається розташувати спеціальну економічну зону.
У разі коли ініціатива у створенні спеціальної економічної зони належить місцевим Радам народних депутатів та місцевим державним адміністраціям, вони подають відповідну пропозицію Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України розглядає пропозицію про створення спеціальної економічної зони і подає висновок до Верховної Ради України для прийняття остаточного рішення.
На об'єкти економічної діяльності на території спеціальної економічної зони поширюється система державних гарантій захисту інвестицій, в т. ч. іноземних. Крім того, гарантується право на вивезення за межі спеціальної економічної зони прибутків і капіталу, інвестованого у сферу підприємницької діяльності.
Специфічні пільгові умови митної, фінансово-банківської діяльності та кредитно-страхової системи суттєво відрізняються від тих, що діють на іншій території України, що визначає економічну перевагу в створенні самостійних, вільно функціонуючих економічних зон.
Підсумовуючи інформацію, зміст і поняття "Вільна економічна зона" можна проілюструвати на рис.
