7.Увага, визначення та її вплив на діяльність.

Увага-це зосередженість і спрямованість психічної діяльності людини на якийсь предмет чи явище дійсності. Увага може бути мимовільною (виникає внаслідок особливостей діючих на людину подразників - сильний звук, різкий запах),довільною(виникає внаслідок свідомо поствленої мети) і

позадовільною. Основні властивості уваги: зосередженість – виділення обмеженого кола об'єктів, на які

спрямована увага , з відвертанням від усього побічного; обсяг – кількість однорідних об'єктів,які сприймаються водночас; розподіл -- одночасна спрямованість свідомості людини на кілька різнорідних об'єктів;

переключення – перебудова, переміщення уваги з одного об'єкта на інший; стійкість – час утримання уваги на одному предметі чи будь-якій діяльності.

8.Відчуття, сприйняття, ілюзії, галюцинації, уява, фантазування.

Відчуття – це психічний процес відповіді рецепторів та кори головного мозку на подразнення навколишнього та внутрішнього світу. Відчуття буває нормальним, паталогічним. Сприйняття – це відображення предметів і явищ при безпосередньому впливі їх на органи відчуття. Сприйняття характеризується предметністю, цілісністю осмисленістю, вибірковістю. Людина одночасно може сприймати 7 предметів. Ілюзія – це викривлене сприйняття реальності предмета. Виникає як і у здорових(залежно від емоційного стану і від умов сприйняття) так і у психічно хворих та осіб які знаходяться під впливом психотропних речовин. Галюцинації – це сприйняття (утворення образу) без відчуття. Вони виникають при психічних захворюваннях або під дією психотропних речовин. Уява – це виникнення сприйняття нереального предмета. Уявою людина керує тому вона виникає у здорових. Фантазія – це свідоме кероване сприйняття образів яких не існувало.

9.Пам’ять-визначення, класифікація та вплив на діяльність.

Пам’ять – це фізіологічний процес, який визначає здатність психіки зберігати, відтворювати і забувати інформацію. Вона поділяється на короткочасну, оперативну і довготривалу. Короткочасна продовжується до 7 секунд, базується на орієнтувальному рефлексі і людина відсіює значиму, не значиму інформацію. Ця пам’ять буває вольова, свідома і підсвідома. Оперативна - запам’ятовування, яке проявляється в процесі конкретного виду діяльності. Довготривала - прявляється в тому, що після багаторазового повторення спостерігається тривале збереження пам’яті. Є такі типи пам’яті: наглядно-образний(запам’ятовуються кольори, образи, звуки), словесно-логічний(поняття, формули), емоційний(пригадуються пережиті людиною відчуття. Повна відсутність пам’яті називається амнезією, добра пам’ять – гіпернезія, знижена пам’ять – гіпонезія.

10.Мислення.

Мислення – це психофізіологічний процес який визначає опосередковане відображення дійсності в корі головного мозку. Людина народжується без мислення, але з можливістю мислити. Але в міру того як кора головного мозку розвивається, розвивається і мислення. Спочатку розвивається наочно-практичне мислення(в однорічної дитини). Наступний етап – наочно-образне мислення(вік 1-3р) пов’язане з розвитком мислення, коли дитина може назвати предмет не бачачи його. Потім йде абстрактно-логічне мислення(від 5 до 10 р), коли людина вміє мислити символами. Відсутність абстрактно-логічного мислення вважається розумовим дефектом, і свідчить про відставання у розумовому розвитку. Відставання може бути вроджене(недоумкуватість) або набутим. Недоумкуватість поділяється на 3 ступені:дебільність(відсутність абстрактно-лог.мислення); імбецильність (нема наочно-образ.мислення); ідіотія(повна відсутність мислення).