23. Вкажіть препарати, які використовують для лікування хворих на гіпертонічну хворобу.

Умовно антигіпертензивні препарати, які використовують для лікування хворих на гіпертонічну хворобу, поділяються наступним чином:

I. Препарати першої лінії:

1. діуретики;

2. β – адреноблокатори;

3. інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ);

4. антагоністи кальцію довготривалої дії;

5. блокатори рецепторів ангіотензину II.

Препарати першої лінії при застосуванні в еквівалентних дозах приводять до зниження АТ та суттєвого зменшення ризику серцево-судинних ускладнень.

II. Препарати другої лінії:

1. α₂ – адреноблокатори (доксазозин);

2. алкалоїди раувольфії (резерпін);

3. центральні α₂ – агоністи (клонідин, моксонідин, метилдопа);

4. прямі вазодилататори (гідралазин).

Докази ефективного зниження ризику серцево-судинних захворювань при застосуванні препаратів другої лінії значно менші порівняно з препаратами першої лінії. Але вони призначаються при окремих станах хворого (наприклад, доксазозин – при аденомі простати та гіпертензії), при протипоказах до препаратів першої лінії, або третім чи четвертим препаратом при резистентній формі артеріальної гіпертензії.

24. Вкажіть основні механізми гіпотензивної дії діуретиків.

Зменшують реабсорбцію натрію і води в канальцях нирок, наслідком чого є зменшення об’єму циркулюючої плазми та позаклітинної рідини;

– зменшують вміст кальцію в гладком’язових клітинах артеріол, наслідком чого є зменшення периферичної опірності судин;

– активізують депресорну гуморальну систему, зокрема калікреїн-кінінову.

25. Назвіть основні групи діуретиків.

Тіазидні діуретики: гіпотіазид 12,5 мг 1 раз в день.

Петльові діуретики: фуросемід 40 мг, або торасемід 5–10 мг 1 раз в день.

Калійзберігаючі: верошпірон 50 мг 1 раз в день.

Найчастіше застосовують гіпотіазид 12,5 –25 мг в комбінації з іншими препаратами, наприклад, з інгібіторами АПФ (каптоприл 50 мг + гіпотіазид 25 мг = каптопрес).

26. Вкажіть основні механізми гіпотензивної дії бета-адреноблока-торів.

Блокують збудження β–адренорецепторів, викликане катехоламінами, наслідком чого є:

– зрідження пульсу;

– послаблення сили серцевих скорочень і зменшення серцевого викиду;

– пригнічення активності реніну.

27. Назвіть препарати, які належать до групи бета-адреноблока-торів.

Пропранолол, атенолол, метопролол, бісопролол, небіволол.

28. Вкажіть основні механізми гіпотензивної дії інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ).

Інгібітори АПФ зменшують концентрацію ангіотензину II в крові та тканинах, а також збільшують вміст брадикініну в них, завдяки чому знижується тонус судин та артеріальний тиск.

29. Назвіть основні препарати групи інгібіторів АПФ.

Каптоприл, еналаприл, лізиноприл, раміприл, периндоприл.

30. Вкажіть основні механізми гіпотензивної дії антагоністів кальцію.

Антагоністи кальцію знижують артеріальний тиск у хворих на гіпертонічну хворобу завдяки зменшенню судинного тонусу, що зумовлено зменшенням концентрації кальцію в гладеньких м’язах судин.

31. На які групи поділяються блокатори кальцієвих каналів?

– Похідні дигідропіридинів (ніфедипін, фелодипін, амлодипін);

– похідні фенілалкіламінів (верапаміл );

– похідні бензодіазепіну (дилтіазем).

При лікуванні хворих на гіпертонічну хворобу призначають антагоністи кальцію пролонгованої дії (наприклад, амлодипін 2,5–10 мг раз на добу).

32. Вкажіть основні механізми гіпотензивної дії антагоністів рецепторів ангіотензину II.

Блокуючи рецептори ангіотензину II, препарати зазначеного ряду нівелюють основні його ефекти: вазоконстрикцію, вивільнення альдо­стерону, вазопресину, катехоламінів, розвиток гіпертрофії міокарда лівого шлуночка.

33. Назвіть препарати групи антагоністів рецепторів ангіотензину II.

Лосартан, вальсартан, ірбесартан, кандесартан.

Необхідно зазначити, що застосовуються препарати з різним механізмом дії, наприклад, каптопрес (каптоприл 50 мг+гідрохлортіазид 25 мг), рамі-азомекс (S-амлодипін 5 мг+раміприл 10 мг)

34. Охарактеризуйте стан діагностики та лікування хворих на гіпертонічну хворобу.

За даними Інституту кардіології ім. М.Д.Стражеска, серед осіб з підвищеним АТ знають про наявність захворювання 68 % сільських і 81 % міських мешканців, лікуються – відповідно 38,0 та 48,0 %, ефективність лікування складає 8,0 та 18,0 %.

35. Охарактеризуйте немедикаментозні методи лікування хворих на гіпертонічну хворобу.

З метою покращення стану хворого використовують і ряд немедикаментозних заходів.

1. Бальнеотерапію. Позитивно на хворого діють ванни – вуглекислі, кисневі, хвойні. Температура води у ваннах 35–36° С, тривалість ванни – 10–15 хвилин.

Ванни протипоказані при III стадії гіпертонічної хвороби.

2. Масаж. Ефективний як загальний, так і точковий шийно-комірцевої зони голови.

3. Голкотерапію при I і II стадіях гіпертонічної хвороби.

4. Фітотерапію. Рекомендують різні трав’яні збори в складі меліси, валеріани, глоду.

5. Психотерапію, гіпноз, автотренінг в ранніх стадіях захворювання.

6. Санаторно-курортне лікування. Хворим I стадії захворювання можна рекомендувати санаторії Південного берега Криму в ”оксамитовий сезон“ (вересень–жовтень), при II–III стадії захворювання – місцеві санаторії (санаторій ”Карпати“).