7. Назвіть фактори, які провокують виникнення болю при стенокардії.

Фізичне навантаження, стрес, холодна погода, надмірне вживання їжі, у деяких хворих – лежаче положення тощо.

8. Вкажіть дані фізикального обстеження хворих на стенокардію: аускультація серця, пульс, артеріальний тиск.

Фізичне обстеження хворого не виявляє відхилень від норми.

Під час нападу стенокардії можуть бути симптоми вегетативного характеру: поверхневе дихання, відчуття млосності, можливе підвищення артеріального тиску, почастішання або порідшання пульсу.

При стенокардії на фоні кардіосклерозу виявляється розширення меж серця, ослаблення серцевих тонів, порушення ритму серця. На верхівці серця може вислуховуватись систолічний шум як наслідок дисфункції папілярних м’язів, викликаної хронічною ішемією.

9. Наведіть програму обстеження хворих на стенокардію.

Обов’язкові дослідження

1. Збір скарг та анамнезу.

2. Клінічний огляд.

3. Вимірювання артеріального тиску.

4. Лабораторне обстеження (загальні аналізи крові та сечі, визначення в сироватці крові рівня глюкози, загального холестерину, тригліцеридів, ХС ЛПНЩ, ХС ЛПВЩ, калію, натрію, креатиніну, АЛТ, АСТ, білірубіну).

5. ЕКГ у 12 відведеннях.

6. Ехокардіограма.

7. Рентген-обстеження органів грудної клітки.

8. Тест з дозованим фізичним навантаженням (велоергометрія або тредміл).

Додаткові дослідження

1. Тропоніновий тест.

2. Коагулограма.

3. Добовий моніторинг ЕКГ (холтер).

4. Коронарографія.

5. Проби, що провокують коронарний вазоспазм (холодова проба та інші).

6. Стрес-ехокардіографія з добутаміном чи дипіридамолом.

10. Які зміни лабораторних показників у хворих на стено­кардію?

Клінічний аналіз крові у межах норми.

При атеросклерозі може визначатися підвищення холестерину крові (понад 5,0 ммоль/л), дисліпопротеїдемія.

11. Вкажіть зміни на екг під час больового приступу у хворого на стенокардію.

Під час больового приступу на ЕКГ є ознаки ішемії міокарда: сегмент SТ зміщується вниз, під ізоелектричну лінію (депресія SТ), це може поєднуватися із зміною зубця Т (він може бути зниженим, сплющеним, двофазним, високим, негативним).

Після закінчення нападу ці зміни зникають.

до приступу стенокардіі

Приступ стенокардії – депресія сегмента ST.

після приступу стенокардіі

Рис. 2. Зміни на ЕКГ під час приступу стенокардії.

12. Яка діагностична цінність коронарографії при встановленні діагнозу стенокардії?

Коронарографія дає уявлення про місце знаходження атеросклеротичної бляшки в коронарній артерії, поширеність і ступінь атеросклеро­тичного звуження коронарних артерій, стан коллатерального кровообігу.

13. З якими захворюваннями потрібно проводити диференційний діагноз при встановленні діагнозу стенокардії?

З боку серцево-судинної системи: інфаркт міокарда, міокардит, перикардит, вади серця тощо;

– органів дихання: плеврит, спонтанний пневмоторакс тощо;

– кістково-м’язового апарату: деформуючий спон­дильоз шийного відділу хребта, артроз лівого плечового суглоба, міжреберна невралгія, оперізуючий лишай тощо;

• органів травного тракту: гострий холецистит, виразкова хвороба, гострий панкреатит, кила стравохідного отвору діафрагми тощо.

Основою диференційної діагностики є ЛІТІХ – Ф, Н; ЕКГ, при потребі ЕхоКГ, рентгенологічне обстеження грудної клітки, загальний аналіз крові, тропоніновий тест тощо.