3.2. План рах бух обліку Німеччини.

У Німеччині є три типи компаній:

1. Компанії з обмеженою відповідальністю, акції яких вільно змінюють власників

2. Компанії з обмеженою відповідальністю та обмеженим правом на

передачу акцій.

3. Компанії, в яких хоча б одна особа несе повну відповідальність.

Ведення бухгалтерського обліку в Німеччині ґрунтуються на приписах торгового кодексу, Закону про податок на прибуток, Закону на прибутковий податок, і Закону на податок корпорацій. Загальні облікові принципи і стандарти в Німеччині були затверджені Законом про акціонері товариства 1937р. і в тому ж році був прийнятий єдиний план рахунків бухгалтерського обліку.

Загальне регулювання обліком здійснюється Комерційним кодексом, в який введені вимоги до бухгалтерського обліку і аудиту. З 1986 р. в Німеччині діє Закон про баланси, на основі якого прийняті Основні положення по веденню бухгалтерського обліку і складанню балансів. Компанії представляють звіт керівника : баланс заданої структури, звіт про прибуток і збитки, пояснення (великі компанії) і звіт про рух грошових коштів (акціонерні компанії).

На сьогоднішній день рекомендований план рахунків бух обліку Німеччини має наступну структуру:

Клас 0 «Постійні активи та капітали»

Клас 1 «фінансові рахунки»

Клас 2 «Доходи та витрати»

Клас 3 «Матеріали»

Клас 4 «Витрати за елементами»

Клас 5.6 «Рахунки собівартості»

Клас 7.8 «Рахунки управлінського обліку»

Клас 10 «Рахунки балансових залишків»

Клас 9 - резервний

Плани рахунків різних підприємств відрізняються залежно від галузевої приналежності, розміру, правової форми організації виробництва цього підприємства. Особливістю облікової системи Німеччини є застосування комерційної і податкової системи, складеної на основі комерційної, але зміненої відповідно до податкового права. Малі підприємства мають право складати тільки податкову звітність, але великі складають як баланси, так і Звіт про прибутки і збитки. Акціонерні товариства відкритого типу подають проміжну звітність фондовим біржам.

3.3. План рах бух обліку Російської Федерації.

Формування системи законодавчих і нормативних актів бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності в Російській Федерації почалось з введенням в дію Федерального Закону «Про бух облік» від 21 грудня 1998р. №129-ФЗ.

В залежності від призначення і статусу нормативні документи прийнято групувати у вигляді чотирирівневої системи:

• 1-й рівень: законодавчі акти, укази президента РФ і постанови Уряду, що регламентують прямо або побічно організацію і ведення бухгалтерського обліку в організації;

• 2 - й рівень: стандарти (положення) з бухгалтерського обліку та звітності (20 стандартів);

• 3-й рівень: методичні рекомендації (вказівки), інструкції, коментарі, листи Мінфіну РФ та Міністерства з податків та зборів, а також інших міністерств та відомств;

• 4-й рівень: робочі документи з бухгалтерського обліку самої організації.

Склад, зміст, терміни та адреси подання бухгалтерської звітності наближені до вимог міжнародної практики; зокрема, її публікація обов'язкове для акціонерних товариств відкритого типу і, отже , доступна для будь-яких сторонніх користувачів.

В єдиному Плані рахунків всі рахунки бухгалтерського обліку згруповані у вісім розділів. Окремо виділені позабалансові рахунки. Основою угруповання рахунків по розділам є економічні особливості враховуються об'єктів. У кожному розділі відображені економічно однорідні види майна, зобов'язань і господарських операцій. Розташовані розділи в певній послідовності, відповідно до характеру участі майна в його кругообігу. Спочатку відображені розділи з рахунками майна, необхідного для виробничого процесу (розділ I «необоротні активи», розділ II «Виробничі запаси»). Потім показані розділи з рахунками витрат виробництва, готової продукції і товарів, грошових коштів і розрахунків (розділи III-VI). Таким чином, у перших шести розділах згруповані рахунки майна і процесів у сферах виробництва і обігу. Майно відображено по розділам за принципом ліквідності - від труднореалізуемого до легкореалізуемому (ліквідність).

У наступних розділах відображені капітал та фінансові результати організації (розділи VII, VIII). Зобов'язання організації відображені в розділі VI. Єдині підходи до застосування Плану рахунків та угруповання економічної інформації на рахунках бухгалтерського обліку встановлює Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку. У ній наведена коротка характеристика синтетичних рахунків і відчиняються до них субрахунків: розкрито їх структура та призначення, економічний зміст узагальнюється на них економічної інформації, порядок відображення найбільш поширених фактів господарської діяльності. Субрахунки, передбачені у Плані рахунків, використовуються виходячи з вимог управління організацією на макрорівні (держава) статистичних спостережень.

4.1.Склад, принципи і загальні вимоги до ФЗ. Фінансова звітність – це система взаємопов’язаних узагальнюючих показників, що відображають фінансовий стан п-ва, організації установи та результати діяльності за звітний період. Елементи фінансових звітів – це сукупність однорідної інформації, яка повинна включатись у ФЗ. У більшості країн світу застосовуються типові форми ФЗ, які розробляються і затверджуються в національному масштабі. Для країн ЄС форми і зміст річного ФЗ компаній регулюються. Кожна країна – учасник ЄС може установлювати форми і зміст звітності залежно від своїх національних особливостей ,зберігаючи загальні принципи їх побудови. Проте в деяких країнах типові форми ФЗ національному масштабі не розроблені і незатверджені тобто це ВБ США і Канада .В більшості країн ФЗ складається і подається для зовнішніх користувачів з річним інтервалом ,а для внутрішніх вона складається за короткий період. Для досягнення високого рівня достовірності ФЗ слід виконати необхідні умови:--Інформація має ґрунтуватись на даних синтетичного і аналітичного обліку.--Важливою умовою достовірності інформації є інвентеризація, за допомогою якої контролюються і уточнюються наявність та вартість активів і пасивів.--Порівняльність.

4.2.Зміст та методика складання основних форм ФЗ. Бухгалтерський баланс-це звіт про фінансовий стан підприємства ,який відображає його активи ,пасиви та власний капітал в грошовому виразі на певну дату. В різних країнах є певні особливості формування статей балансу. У більшості Західноєвропейських країн статті активу балансу групуються й розміщуються згори до низу в міру зростання ліквідності ОЗ. Статті пасиву балансу групуються й розміщуються згори до низу за ознакою скорочення терміну погашення заборгованості .В США, Англії,Канаді та деяких інших країн статті балансу групуються в зворотньому напрямку. В міжнародній практиці є2 найважливіші форми подання балансу:-двостороння форма за якою активи розміщуються ліворуч,пасиви-праворуч.-одностороннє(послідовне),за якої послідовно згори до низу розміщується пасив балансу.Звіт про прибутки й збитки– звіт основна мета якого,надати інформацію користувачам про формування фінансових результатів п-ва. Звіт про прибутки й збитки за міжнародною практикою може мати одноступеневий і багатоступеневий формат.Звіт за одноступеневим форматом складається з 2 розділів:1)наводиться перелік усіх доходів. 2)перелік всіх витрат. Звіт за багатоступеневим форматом містить інформацію, яка показує послідовність процесу формування кінцевих фінансових результатів.Звіт про рух грошових коштів-його зміст і методика спадання регулюється міжнародними стандартами БО №7.Його головне призначенняґ:налати користувачам інформацію про те з яких джерел надходили грошов кошти на підприємство,по яких напрямках і на які ціни витрачались. Він відображає в розрізі трьох видів діяльності:поточне ,інвестиційне тощо. У зарубіжній практиці звіт про рух грошових коштів складається шляхом корегування звіту про прибутки та збитки.Можливі 2 методи коригування:прямий і непрямий.Прямийпередбачає корегування кожної статті звіту про прибутки тобто виключення грошових доходів і витрат. Непрямийметод передбачає трансформування кожного із статей звіту.За цим методом корегування зазнає сума чистого прибутку.Звіт про зміну в власному капіталі-призначений для надання користувача інформації про зміни які відбулися в складі та структурі власного капіталу за звітний період.

4.3.Методика аналізу фінансового стану п-ва на базі ФЗ. ФЗ аналізується за такими напрямами: горизонтальний аналіз ,вертикальний,аналіз на основі розрахунку відносних показників.Горизонтальний аналізполягає в порівнянні окремих показників балансу підприємства чи звіти про прибутки та збитки та інших звітів за два суміжні періоди та один за кілька років.Вертикальний аналіз-структурний аналіз ФЗ,він дає змогу визначити та оцінити структуру активів та пасивів п-ва. При структурному аналізі про прибутки й збитки всі показники звіту співвідносяться до обсягу чистого прибутку. Аналіз фінансового стану п-ва на основі розрахунку відносних показників є найбільш ґрунтовним.В системі відносних показників входять показники платоспроможності оборотності ,заборгованості. Прибутковості тощо.

І.Показники платоспроможності(ліквідності):

1)Показник поточної (загальної) платоспроможності = поточні оборотні ативи : поточні короткострокові пасиви.(Показує на скільки активи покривають пасиви. >1)2)Показник швидкої платоспроможності = швидкореалізуємі ативи : поточні короткострокові пасиви.(Швидкореалізуємі ативи- високоліквідні ативи(Дт-ка заборгованість). В зарубіжній пратиці цей показник визначався різницею між сумою оборотних активів та запасами на складі. >1)

3)Показник абсолютної платоспроможності = грошові кошти (їх еквіваленти) : поточні короткострокові пасиви.

4)Чистий робочий капітал = поточні активи : поточні пасиви.

ІІ.Показники заборгованості та структури капіталу:

1)Показник загальної заборгованості = (Загальна сума заборгованості : Сума активів) * 100%( ≤50%, найбільш оптимальний 25-30%).

2)Показник фінансової незалежності = Власний капітал : Сума активів.(Він відображає частку власного капіталу у формуванні активів п-ва.

3)Співвідношення довгострокового зобов’язання до власного капіталу = (довгострокові зобов’язання : власний капітал)*100% (≤50).

ІІІ.Показники рентабельності:

1)Рентабельність за валовим прибутком =(валовий прибуток : обсяг продажу)*100%.

2)Рентабельність за операційним прибутком =(операційний прибуток : обсяг продажу)*100%.

3) Рентабельність за чистим прибутком = (чистий прибуток : обсяг продажу)*100%.

ІV.Показники оборотності або ділової активності. Відомо чим швидше обертаються госп. засоби та кошти тим менше їх потрібно для одержання прибутку і тимс успішніше працює підприємство.

1)Оборотність запасів = Виробнича собівартість реалізованої продукції : Вартість виробничих запасів.

2)Оборотність Дебіторської заборгованості = Обсяг продажу(реалізації) : дебіторська заборгованість на дату балансу(середня сума за звітний період).

3)Оборотність ОЗ= Обсяг продажу(реалізації) : вартість основних фондів за балансом(або середня їх вартість).

4)Оборотність усіх активів = Обсяг продажу(реалізації) : сума активів на дату балансу ( середня їх вартість).