2.4. План рах Організації Африканської Єдності.

Метою створення плану рахунків Організації африканської єдності було:

– розробка системи рахунків, які здатні задовольнити всіх користувачів облікової інформації;

– нормалізація фінансової бухгалтерії;

– пристосування бухгалтерських методів до сучасних засобів обробки інформації.

Особливістю плану рахунків Африканського Союзу є чітке визначення 9 класів рахунків у двох розділах:

Розділ І. “Рахунки фінансової бухгалтерії”:

Клас 1. “Рахунки капіталів” 10 “Капітал”, 11 “Резерви”, 12 “Результати минулих періодів”.

Клас 2. “Рахунки основних засобів” 20 “Нематеріальні активи й основні засоби”, 21 “Інші матеріальні основні засоби”, 23 “Матеріальні засоби в незавершеному виробництві”.

Клас 3. “Рахунки запасів” 30 “Товари”, 31 “Сировина та матеріали”, 35 “Готова продукція”.

Клас 4. “Рахунки розрахунків” 40 “Постачальники”, 41 “Покупці”, 46 “Дебітори та кредитори”.

Клас 5. “Фінансові рахунки” 57 “Каса”.

Розділ ІІ. “Рахунки управлінської бухгалтерії”:

Клас 6. “Рахунки витрат за елементами” 60 “Запаси продані”, 61 “Сировина та матеріали спожиті”.

Клас 7. “Рахунки доходів за видами” 70 “Продаж товарів”, 71 “Продаж готових виробів”.

Клас 8. “Ефективність управління” 84 “Визначення результатів реалізації елементів активу”, 86 “Визначення чистих результатів діяльності”.

Клас 9. “Рахунки аналітичної експлуатації” 91 “Рахунки перерозподілу витрат”.

Цей план рахунків передбачає два шляхи визначення чистого результату роботи.

Перший визначається за даними управлінської бухгалтерії: підсумок рахунків 7-го класу “Рахунки доходів за видами” мінус підсумок рахунків 6-го класу “Рахунки витрат за елементами” плюс (мінус) результат реалізації основних засобів (рахунок 84) і мінус підсумок рахунку 86 “Визначення чистого результату діяльності”.

Другий визначається за даними рахунків фінансової бухгалтерії балансовим методом – шляхом співставлення дебетових і кредитових залишків за рахунками, а саме: додаються всі суми дебетових залишків за рахунками 1–5 класів і віднімається вся сума кредитових залишків за рахунками 1–5 класів.

Результат дорівнює чистому прибутку або чистому збитку.

3.1. План рах бух обліку Франції.

Національний план рахунків Франції розроблений 1979р. і прийнятий Національною Радою з бухгалтерського обліку Франції у 1982р. В основі плану лежать ідеї Юджина Шмаленбаха. План рахунків Франції отримав назву Загальний план рахунків бухгалтерського обліку. Він враховував вимоги 4-ї директиви Євросоюзу щодо річної звітності компоній з обмеженою відповідальністю. Вона була прийнята в липні 1978р. з метою представлення достовірності і об’єктивності даних про результати діяльності, майновий та фінансовий стан за звітний рік в компаніях з обмеженою відповідальністю. При створенні Національного плану рахунків Франції вирішувалось кілька завдань, основним з яких постало завдання отримання і представлення даних про активи і пасиви компанії, фінансовий стан і результати діяльності.

Національний план рахунків Франції складається з трьох титулів (розділів):

Загальна систематизація і термінологія, звіт-право звід правил.

Фінансовий облік.

Укравлінський облік, а кожен титул розбивається на розділи.

У першій з них є: дворівнева система побудови плану рахунків з їх підрозділом на рахунку фінансової та управлінської бухгалтерій; принцип суттєвості, що означає необхідність представлення у звітності відомостей, які можуть вплинути на рішення користувачів; принцип «витрати-випуск», який використовується для розрахунку новоствореної вартості та обліку прибутків і збитків , і др. Крім цього в першому розділі представлені вимоги до організації бухгалтерського обліку, методологічні підходи формування робочого плану рахунків, регістри синтетичного та аналітичного обліку, процедури проведення контрольних заходів у системі бухгалтерського обліку.

Другий розділ містить сукупність термінів, які використовуються при описі процедур фінансового та управлінського обліку.

У третьому розділі наведена номенклатура рахунків бухгалтерського обліку, докладно дається класифікація рахунків та їх організації.

Характерною особливістю плану рахунків є можливість ведення простої бухгалтерії, тоді обчислення фінансового результату може бути проведено двома способами: шляхом порівняння сум залишків активних і пасивних рахунків; шляхом визначення чистих активів за період. Коли ведеться подвійна бухгалтерія, фінансовий результат розраховують методом "витрати-випуск» .Цей метод використовується при порівнянні випуску в цілому по всій діяльності або видів діяльності з витратами на виготовлення продукції, робіт, послуг.

Класифікація в національному плані рахунків Франції:

Клас 1 "Рахунки капіталу»

Клас 2«Рахунки матеріальних і нематеріальних основних засобів і фінансових вкладень »

Клас 3 «Рахунки запасів і незавершеного виробництва»

Клас 4 "Рахунки розрахунків"

Клас 5 «Фінансові рахунки»

Клас 6 «Рахунки витрат за елементами»

Клас 7 «Рахунки доходів за видами»

Клас 8 - рахунки є забалансовими і використовуються для обліку зобов'язань, майна, джерел його формування, не є власністю компанії.

Клас 9 «Рахунки аналітичної експлуатації»:

Титул «Фінансовий облік» (другий титул) плану рахунків бухгалтерського обліку Франції включає чотири розділи. Основним змістом першого розділу є організаційні питання оцінки майна та зобов'язань компанії. В другому розділі описаний порядок використання рахунків фінансової бухгалтерії, тобто приведені інструктивні матеріали, керівництва з використання рахунків для цілей відображення господарських операцій. Третья глава другого титулу «Фінансовий облік», присвячена викладу принципів і методичних підходів обліку окремих господарських операцій. Такими специфічними операціями вважаються операції по оренді та лізингу, операції руху нематеріальних активів та прав на них, тощо. В четвертому розділі представлені методологічні питання консолідації фінансової звітності.

Титул «Управлінський облік» (третій титул) включає п'ять розділів, в яких представлені методологічні принципи і методики організації та функціонування управлінського обліку. Основний зміст третього титулу «Управлінський облік» можна представити наступним чином:

1) визначено взаємозв'язку і взаємозалежності управлінського і фінансового обліку;

2) представлені основні ознаки, за якими розрізняються витрати в управлінському і фінансовому обліку;

3) визначені об'єкти управлінського обліку та його понятійний апарат,

4) сформована класифікація витрат, використовувана для управлінського обліку по центрах собівартості, центрам відповідальності, центрам прибутку (сегментами діяльності) ;

5) представлена ​​методика управлінського обліку запасів і собівартості; 6) визначено методику обліку витрат при виявленні відхилень від нормативних значень величини витрат;

Особливе місце у змісті третій титулу національного плану рахунків бухгалтерського обліку Франції займає угруповання в управлінській бухгалтерії структурних категорій, що поділяються на центри собівартості, центри відповідальності, центри прибутку (сегменти діяльності).