50. Охарактеризуйте українську інтелігенцію 1950-1980- х рр..:особливості формування, світогляд , роль у суспільстві

Інтелігенція— суспільний прошарок, у широкому розумінні — людирозумовоїпраці, що заняті у різних галузях культури, освіти,науки, охорони здоров'я, виробництва, і мають для цього відповідну освіту.

Лібералізація суспільно-політичного й діховного життя дозволила сформуватися цілому поколінню «шістидесятників» ( перш за все це діячі науки, культури, мистецтва), розширити границі творчого самовираження інтелегенції. Серед нових імен – В.Симоненко, Л.Костенко, Е.Сверестюк, І.Дзюба, І.Драч, Д.Павличко та інші. Вони вимагали виправлення перегинів сталінізму, гарантій вільного культурного розвитку народа в майбутньому, забезпечення українській мові головної ролі в освіті й культурній діяльності республіки . Ці вимоги часто виходили за встановлені рамки лібералізації й на поч.. 60-х рр.. почали перетинатися. «Шістидесятники» зіграли велику роль в суспільно-політичних процесах др.. пол. 80-х-поч. 90-х рр.. , в проголошені й становленні суверенної української держави.

51.Проаналізуйте вплив культури на консолідацію української нації та пошук ідентичності на сучасному етапі

Здобуття Україною незалежності 1991 р. – епохальна подія в історії нашого народу. 1996 року було прийнято Конституцію України, в якій було затверджено державний гімн, прапор, греб, також встановлено, що державною мовою є українська.

Досвід людства протягом тисячоліть переконливо доводить, що мова об'єднує народи у нації і зміцнює державу. Занепадає мова - зникає і нація. Коли ж мова стає авторитетною, перспективною, необхідною і вживається, насамперед, національною елітою, сильною і високорозвиненою стає як нація, так і держава. Мова без своєї держави беззахисна і згасає. Держава без своєї мови втрачає істотні ознаки суверенітету - культурного та інформаційного, зрештою засадничо-ідеологічного. Сьогодні навіть потужні англомовні держави дбають про свій мовний суверенітет..

Відродження та впровадження державної мови в незалежній Україні це є першим короком до об'єднання та згуртування нації.

Із запровадження державної мови, творити українською стало престижно, тому письменники, літератори, журналісти в більшості випадків, використовують саме її.

52.Охарактеризуйте зміни в інфраструктурі української культури, що відбулися в добу незалежності

Здобуття Україною незалежності, розбудова самостійної держави, зростання самосвідомості нації і складний процес переходу до нового суспільства на зламі епох вимагають нового висвітлення культурологічних проблем, відкривають нові обрії розвитку української культури.

Інфраструктура культури — сукупність установ і закладів культурного комплексу.

Iнфраструктура культури в Українi є досить розвиненою, як на схiдноєвропейськi стандарти, але водночас - досить закостенiлою, технiчно та морально застарiлою. Сильний вiдбиток на неї наклали колишнiй суспiльний лад та притаманна йому культурна полiтика; наслiдком цього є зорiєнтованiсть на централiзоване управлiння та пряме бюджетне утримання, помiтний дефiцит власної iнiцiативи закладiв культури, їхня непiдготовленiсть до iснування в умовах суспiльного й господарчого плюралiзму та вiльного ринку.

Горбачовська "пребудова" та першi роки української нзалежностi характеризувалися, з одного боку, застоєм i навiть симптомами розкладу традицiйної централiзованої, одержавленої "галузi культури", спричиненими глибокою економiчною кризою та помiтним збайдужiнням посткомунiстичних правлячих елiт до культури як полiтичного чинника, як засоба iдеологiчної обробки населення.

З iншого боку, демократизацiя суспiльного та господарчого життя спричинила появу перших пагонiв нової, недержавної культурної iнфраструктури, яка, втiм, охоплює поки що лише окремi її дiлянки (шоу бізнес, меншою міpою обpазотворче мистецтво та його ринок, частково театр та iн.) i в ближчому майбутньому не зможе, вочевидь, замiнити собою державно-комунальну iнфраструктуру.