- •5.1. Поняття оптового ринку як місця і сфери здійснення оптової торговельної діяльності
- •5.2. Суть і завдання оптової торгівлі — основного
- •5.3. Структура та інфраструктура оптової торгівлі
- •5.4. Види оптових підприємств та їх класифікація ❖ Поняття оптового торговельного підприємства ❖
- •5.5. Структура і побудова апарату оптового підприємства
- •5.6. Складське господарство оптового підприємства
- •5.6.1. Суть, роль, завдання організації складського господарства
- •5.6.2. Класифікація товарних складів
- •5.6.3. Вимоги до будови та влаштування складів ❖ Основні ознаки класифікації складських будівель ❖
- •5.6.5. Будова і технологічне планування спеціальних складів
- •5.6.6. Розрахунок потреби в складській площі і місткості
- •Середні норми складської площі камер зберігання на один двовісний вагон запасу товару при висоті укладки 5 m (включаючи площу проїздів і проходів)
- •5.5.7. Техніко-економічні показники використання складів
- •Ц Коефіцієнт використання об'єму складу ❖
- •5.7. Розміщення та оптимальні розміри оптових підприємств
❖ Функції
оптових торговельних підприємств ❖
Оптові
торговельні підприємства, зміст основної
роботи яких полягає в опосе- >едкуванні
комерційних зв'язків між сферою товарного
виробництва і сферою споживання,
покликані забезпечувати виконання
низки
основних
і
допоміжних, сомерційних
і
виробничих
функцій. Основні функції оптових
формувань поляга- оть у безперебійному
забезпеченні потреб товаровиробників
у збуті і роздрібних горговців у
постачанні товарами, а допоміжні —
у
наданні своїм партнерам комплексу
організаційно-технологічних послуг.
Комерційними
функціями оптових торговців є:
вивчення
кон'юнктури й окремих сегментів
товарного ринку;
планування,
організація і проведення оптових
закупівель товарів;
організація
товаропостачання і здійснення оптового
продажу;
оперативне
управління товарними запасами;
створення
системи надання до- і післяреалізаційних
послуг;
рекламно-інформаційне
забезпечення гуртової торгівлі.
Виробничі
функції оптових торговельних підприємств
включають низку операцій, що є,
по-суті, продовженням процесу виробництва
— комплекс внутрішньо- складських
технологічних операцій (приймання,
зберігання тощо); операції доведення
і фасування; операції транспортного
забезпечення товарного руху. ❖ Структурна
побудова ❖оптового
торговельного підприємства
У
практиці оптової торгівлі на сьогодні
немає уніфікованої структурної побудови
апарату оптового торговельного
підприємства. У ринкових умовах
господарювання вона формується
самостійно власниками такого підприємства
виходячи з перспективних обсягів
оптового обороту, функціональної зони
діяльності, наявності складського
господарства, товарної і функціональної
спеціалізації та інших факторів.
Організаційною
структурою оптового підприємства є
сукупність функціонально взаємозв'язаних
структурних підрозділів, ділянок і
служб, покликаних забезпечувати
основні, допоміжні і обслуговуючі
напрями його комерційно-господарської
діяльності. Узагальнену
організаційно-структурну побудову
великого оптового підприємства подано
на рис. 5.8.
Великі
оптові торговці організовують свою
діяльність способом організації
комерційної,
фінансово-економічної,
кадрово-юридичної
і
господарської служб.
Організаційно-структурна
побудова оптового торговельного
підприємства завжди модифікується,
змінюється залежно від його типорозміру,
базується на реальних потребах і
постійно коригується відповідно до
змін у обсягах і напрямах діяльності.
Вона також безпосередньо залежить від
характеру перейняття ним права власності
на товари, а отже, віднесення до числа
незалежних оптовиків, оптовиків-
брокерів чи агентських оптових
посередників.
66
5.5. Структура і побудова апарату оптового підприємства
Рис.
5.8.
Організаційна
структура
оптового торговельного
підприємства
Ринкові
реалії привнесли на оптовий ринок
формування нового типу, що активно
поєднують оптову і роздрібну торгівлю.
Сьогодні у великих населених пунктах
функціонують два основних види
оптово-роздрібних торговельних
підприємств:
гуртовні
—
здебільшого
невеликі оптово-роздрібні підприємства,
які функціонують на засадах
складу-магазину,
реалізуючи
одночасно і дрібнороздрібні партії,
і одиничні товари;
складські
клуби —
великі
за розмірами оптові склади з розширеним
асортиментом товарів, які обслуговують
своїх постійних клієнтів (членів) за
зниженими дисконтними цінами або
обумовлюють суму знижки загальною
вартістю покупки.
В
таких оптово-роздрібних торговельних
підприємствах організаційна -
побудова
апарату також модифікується через
створення підрозділу, відповідального
за організацію роздрібного продажу й
обслуговування покупців (клієнтів).
67
❖ Поняття
складського господарства ❖
Складське
господарство торгівлі є складовою
частиною матеріально-технічної бази
суспільства і являє собою засоби праці,
які функціонують у сфері обігу. Склади
мають велике народногосподарське
значення і виконують низку важливих
функцій в процесі товарного обігу.
Товарний
склад
—
це
допоміжне підприємство в торгівлі, що
обслуговує утворення концентрованих
запасів товарів і відповідне перетворення
товарних потоків, які йдуть зі сфери
виробництва у сферу споживання, і
забезпечує безперебійне постачання
роздрібних торговельних організацій
і підприємств. Сукупність складів усіх
торгових систем і організацій утворює
складське господарство торгівлі.
З
усієї товарної маси, що перебуває у
сфері обігу, одна її частина поступово
затримується, тимчасом як інша
спрямовується у сферу виробничого або
особистого споживання. Товарна маса,
яка затримується у сфері обігу, поступово
зменшується в міру її реалізації.
Постійне розходування товарних запасів
компенсується за рахунок невпинного
надходження товарів зі сфери виробництва
у сферу обігу. Безпосереднє розходування
і поповнення товарних запасів
компенсується за рахунок безперервного
руху товарів на складах і в магазинах,
які одержують нову продукцію зі сфери
виробництва і віддають чергову частку
товарів сфері споживання.
Незалежно
від того, лежать товари на складах
виробничих підприємств чи є в розпорядженні
оптових або роздрібних торговельних
організацій, вони виступають як товарні
запаси. Тому з'являється необхідність
їх.
зберігання, що є важливою функцією
складів. Для того щоб не допустити
погіршення якості товарів у процесі
зберігання і скоротити товарні втрати
на складах, потрібне створення таких
умов, які б відповідали фізико-хімічним
і біологічним властивостям кожного
товару. Складам належить велика роль
у справі підвищення якості і розширення
асортименту товарів. Склади одержують
товари великими партіями і можуть
організувати контроль їх якості краще,
ніж більшість роздрібних підприємств.
Будучи
серединною ланкою в русі товарів від
виробничих підприємств до роздрібних
торговельних підприємств, склади
відіграють важливу роль у розв'язанні
проблеми раціоналізації товаропросування.
Правильне розташування складів сприяє
значною мірою скороченню ланковості
товаропросування, усуненню зустрічних
і зворотних перевезень, більш ефективному
використанню транспортних засобів і
зниженню витрат обігу. ❖ Завдання
розвитку складського господарства ❖
Стратегічні
завдання розвитку складського
господарства оптової торгівлі споживчої
кооперації України зумовлені потребами
вдосконалення торговельного
обслуговування населення, застосування
сучасної техніки і технології, організації
постачання роздрібної мережі
товарами, максимально підготовленими
до реалізації і такими, що відповідають
типу магазину і попиту населення.
685.6. Складське господарство оптового підприємства
5.6.1. Суть, роль, завдання організації складського господарства
Складське
господарство є важливою складовою
частиною інфраструктури торгівлі,
однак стан його розвитку в Україні не
відповідає сучасним вимогам.
Забезпеченість складською мережею
в Україні значно відстає від країн з
розвинутою ринковою економікою.
Якщо
в цілому по Україні в розрахунку на
1000
чол.
населення припадає трохи більше ніж
100
м2
площі загальнотоварних складів, то в
США,
наприклад,
цей показник вище у 20
разів.
Протягом
тривалого часу складська мережа України
розвивалася не в оптовій ланці, а в
роздрібній торгівлі. Тому нині на оптову
торгівлю припадає лише 24
% загального
складського фонду торгівлі. Складська
мережа в основному складається із
дрібних складів, що розташовані в
орендованих і не зовсім придатних
приміщеннях, середній розмір яких
—
близько
700
м2.
Із
загальної кількості складів оптової
торгівлі лише 30
% мають
підйомно- транспортне обладнання.
Більшість складів, особливо роздрібної
торгівлі, із засобів механізації мають
лише ручні вантажні візки і найпростіші
засоби механізації.
З
подоланням кризи в економіці України
потрібно будувати склади площею 10
тис.
м2
і більше, з високим рівнем механізації
й автоматизації, раціональною
організацією технологічних процесів,
застосуванням сучасної комп'ютерної
техніки. Перевагу слід віддавати
будівництву одноповерхових високих
автоматизованих складів. Зарубіжний
досвід свідчить, що сучасні засоби
автоматизації дозволяють ефективно
експлуатувати склади висотою 18
м
і довжиною стелажів від 60
до
150
м,
а застосування пересувних стелажів
сприятиме максимальному використанню
не тільки площі, а й місткості складів.
Розвитку
великого складського господарства з
меншими капітальними вкладеннями
сприятиме об'єднання інтересів кількох
торговельних підприємств з використанням
частки кожного з них у будівництві
складів.
Перехід
України до ринкової економіки, що
супроводжується розвитком малих
підприємств, потребує також широкого
розвитку складів нового типу—
дрібнооптових
складів-магазинів (типу «Кеш енд керрі»).
Не здійснюючи самостійних закупівель,
необхідні товари вони одержують з
центральних складів постачальницько-збутових
фірм, оптових компаній або великого
промислового підприємства, структурним
підрозділом якого вони є. Ці підприємства
продають товари невеликими партіями
у широкому асортименті переважно
дрібним і середнім виробничим і
невиробничим споживачам.
У
зарубіжній торгівлі набули широкого
розвитку склади гарантійного зберігання
готельного типу, консигнаційні склади
і дрібнооптові магазини-склади
самообслуговування. З переходом в
Україні до ринкових відносин необхідно
врахувати позитивний зарубіжний досвід
ведення складського господарства.
Доцільно створити мережу складів
загального користування таких видів:
складів-готелей,
які надають невеликим магазинам, малим
торговельно- посередницьким структурам
і товаровиробникам складські площі
для тимчасового зберігання своїх
товарних запасів;
консигнаційних
складів, які приймають товари для
дальшого продажу від імені і за
дорученням їх власників;
митних
ліцензійних складів, призначених для
зберігання товарів, що перетинають
кордони країни, для виконання операцій
з митного оформлення.
Серйозної
уваги потребує реконструкція і технічне
переозброєння існуючого складського
господарства, які дозволять збільшити
пропускну спроможність складів,
повніше використовувати
їх
місткість за рахунок упровадження
прогресивних технологій складування
і механізації технологічного процесу.
69