Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Розділ 5 Організація оптової торгівлі.doc
Скачиваний:
40
Добавлен:
01.03.2016
Размер:
993.93 Кб
Скачать

Функції оптових торговельних підприємств ❖

Оптові торговельні підприємства, зміст основної роботи яких полягає в опосе- >едкуванні комерційних зв'язків між сферою товарного виробництва і сферою споживання, покликані забезпечувати виконання низки основних і допоміжних, сомерційних і виробничих функцій. Основні функції оптових формувань поляга- оть у безперебійному забезпеченні потреб товаровиробників у збуті і роздрібних горговців у постачанні товарами, а допоміжні — у наданні своїм партнерам ком­плексу організаційно-технологічних послуг.

Комерційними функціями оптових торговців є:

  • вивчення кон'юнктури й окремих сегментів товарного ринку;

  • планування, організація і проведення оптових закупівель товарів;

  • організація товаропостачання і здійснення оптового продажу;

  • оперативне управління товарними запасами;

  • створення системи надання до- і післяреалізаційних послуг;

  • рекламно-інформаційне забезпечення гуртової торгівлі.

Виробничі функції оптових торговельних підприємств включають низку опера­цій, що є, по-суті, продовженням процесу виробництва — комплекс внутрішньо- складських технологічних операцій (приймання, зберігання тощо); операції дове­дення і фасування; операції транспортного забезпечення товарного руху.

5.5. Структура і побудова апарату оптового підприємства

Структурна побудова ❖оптового торговельного підприємства

У практиці оптової торгівлі на сьогодні немає уніфікованої структурної побудо­ви апарату оптового торговельного підприємства. У ринкових умовах господарю­вання вона формується самостійно власниками такого підприємства виходячи з перспективних обсягів оптового обороту, функціональної зони діяльності, наяв­ності складського господарства, товарної і функціональної спеціалізації та інших факторів.

Організаційною структурою оптового підприємства є сукупність функціонально взаємозв'язаних структурних підрозділів, ділянок і служб, покликаних забезпечу­вати основні, допоміжні і обслуговуючі напрями його комерційно-господарської діяльності. Узагальнену організаційно-структурну побудову великого оптового підприємства подано на рис. 5.8.

Великі оптові торговці організовують свою діяльність способом організації комерційної, фінансово-економічної, кадрово-юридичної і господарської служб.

Організаційно-структурна побудова оптового торговельного підприємства зав­жди модифікується, змінюється залежно від його типорозміру, базується на реаль­них потребах і постійно коригується відповідно до змін у обсягах і напрямах діяль­ності. Вона також безпосередньо залежить від характеру перейняття ним права власності на товари, а отже, віднесення до числа незалежних оптовиків, оптовиків- брокерів чи агентських оптових посередників.

66

Рис. 5.8. Організаційна структура оптового торговельного підприємства

Ринкові реалії привнесли на оптовий ринок формування нового типу, що ак­тивно поєднують оптову і роздрібну торгівлю. Сьогодні у великих населених пунктах функціонують два основних види оптово-роздрібних торговельних під­приємств:

  • гуртовні — здебільшого невеликі оптово-роздрібні підприємства, які функціо­нують на засадах складу-магазину, реалізуючи одночасно і дрібнороздрібні партії, і одиничні товари;

  • складські клуби — великі за розмірами оптові склади з розширеним асор­тиментом товарів, які обслуговують своїх постійних клієнтів (членів) за зниже­ними дисконтними цінами або обумовлюють суму знижки загальною вартістю покупки.

В таких оптово-роздрібних торговельних підприємствах організаційна - побудова апарату також модифікується через створення підрозділу, відпо­відального за організацію роздрібного продажу й обслуговування покупців (клі­єнтів).

67

5.6. Складське господарство оптового підприємства

5.6.1. Суть, роль, завдання організації складського господарства

Поняття складського господарства ❖

Складське господарство торгівлі є складовою частиною матеріально-технічної бази суспільства і являє собою засоби праці, які функціонують у сфері обігу. Скла­ди мають велике народногосподарське значення і виконують низку важливих фун­кцій в процесі товарного обігу.

Товарний склад — це допоміжне підприємство в торгівлі, що обслуговує утво­рення концентрованих запасів товарів і відповідне перетворення товарних потоків, які йдуть зі сфери виробництва у сферу споживання, і забезпечує безперебійне по­стачання роздрібних торговельних організацій і підприємств. Сукупність складів усіх торгових систем і організацій утворює складське господарство торгівлі.

З усієї товарної маси, що перебуває у сфері обігу, одна її частина поступово затримується, тимчасом як інша спрямовується у сферу виробничого або особис­того споживання. Товарна маса, яка затримується у сфері обігу, поступово змен­шується в міру її реалізації. Постійне розходування товарних запасів компенсу­ється за рахунок невпинного надходження товарів зі сфери виробництва у сферу обігу. Безпосереднє розходування і поповнення товарних запасів компенсується за рахунок безперервного руху товарів на складах і в магазинах, які одержують нову продукцію зі сфери виробництва і віддають чергову частку товарів сфері споживання.

Незалежно від того, лежать товари на складах виробничих підприємств чи є в розпорядженні оптових або роздрібних торговельних організацій, вони виступають як товарні запаси. Тому з'являється необхідність їх. зберігання, що є важливою функцією складів. Для того щоб не допустити погіршення якості товарів у процесі зберігання і скоротити товарні втрати на складах, потрібне створення таких умов, які б відповідали фізико-хімічним і біологічним властивостям кожного товару. Складам належить велика роль у справі підвищення якості і розширення асортиме­нту товарів. Склади одержують товари великими партіями і можуть організувати контроль їх якості краще, ніж більшість роздрібних підприємств.

Будучи серединною ланкою в русі товарів від виробничих підприємств до роз­дрібних торговельних підприємств, склади відіграють важливу роль у розв'язанні проблеми раціоналізації товаропросування. Правильне розташування складів спри­яє значною мірою скороченню ланковості товаропросування, усуненню зустрічних і зворотних перевезень, більш ефективному використанню транспортних засобів і зниженню витрат обігу.

Завдання розвитку складського господарства ❖

Стратегічні завдання розвитку складського господарства оптової торгівлі спо­живчої кооперації України зумовлені потребами вдосконалення торговельного об­слуговування населення, застосування сучасної техніки і технології, організації по­стачання роздрібної мережі товарами, максимально підготовленими до реалізації і такими, що відповідають типу магазину і попиту населення.

68

Складське господарство є важливою складовою частиною інфраструктури тор­гівлі, однак стан його розвитку в Україні не відповідає сучасним вимогам. Забезпе­ченість складською мережею в Україні значно відстає від країн з розвинутою рин­ковою економікою.

Якщо в цілому по Україні в розрахунку на 1000 чол. населення припадає трохи більше ніж 100 м2 площі загальнотоварних складів, то в США, наприклад, цей по­казник вище у 20 разів.

Протягом тривалого часу складська мережа України розвивалася не в оптовій ланці, а в роздрібній торгівлі. Тому нині на оптову торгівлю припадає лише 24 % загального складського фонду торгівлі. Складська мережа в основному складається із дрібних складів, що розташовані в орендованих і не зовсім придатних приміщен­нях, середній розмір яких — близько 700 м2.

Із загальної кількості складів оптової торгівлі лише 30 % мають підйомно- транспортне обладнання. Більшість складів, особливо роздрібної торгівлі, із засобів механізації мають лише ручні вантажні візки і найпростіші засоби механізації.

З подоланням кризи в економіці України потрібно будувати склади площею 10 тис. м2 і більше, з високим рівнем механізації й автоматизації, раціональною ор­ганізацією технологічних процесів, застосуванням сучасної комп'ютерної техніки. Перевагу слід віддавати будівництву одноповерхових високих автоматизованих складів. Зарубіжний досвід свідчить, що сучасні засоби автоматизації дозволяють ефективно експлуатувати склади висотою 18 м і довжиною стелажів від 60 до 150 м, а застосування пересувних стелажів сприятиме максимальному використанню не тільки площі, а й місткості складів.

Розвитку великого складського господарства з меншими капітальними вкладен­нями сприятиме об'єднання інтересів кількох торговельних підприємств з викорис­танням частки кожного з них у будівництві складів.

Перехід України до ринкової економіки, що супроводжується розвитком малих під­приємств, потребує також широкого розвитку складів нового типу— дрібнооптових складів-магазинів (типу «Кеш енд керрі»). Не здійснюючи самостійних закупівель, не­обхідні товари вони одержують з центральних складів постачальницько-збутових фірм, оптових компаній або великого промислового підприємства, структурним підрозділом якого вони є. Ці підприємства продають товари невеликими партіями у широкому асор­тименті переважно дрібним і середнім виробничим і невиробничим споживачам.

У зарубіжній торгівлі набули широкого розвитку склади гарантійного зберіган­ня готельного типу, консигнаційні склади і дрібнооптові магазини-склади самооб­слуговування. З переходом в Україні до ринкових відносин необхідно врахувати позитивний зарубіжний досвід ведення складського господарства. Доцільно ство­рити мережу складів загального користування таких видів:

  • складів-готелей, які надають невеликим магазинам, малим торговельно- посередницьким структурам і товаровиробникам складські площі для тимчасового зберігання своїх товарних запасів;

  • консигнаційних складів, які приймають товари для дальшого продажу від імені і за дорученням їх власників;

  • митних ліцензійних складів, призначених для зберігання товарів, що пере­тинають кордони країни, для виконання операцій з митного оформлення.

Серйозної уваги потребує реконструкція і технічне переозброєння існуючого складського господарства, які дозволять збільшити пропускну спроможність скла­дів, повніше використовувати їх місткість за рахунок упровадження прогресивних технологій складування і механізації технологічного процесу.

69