Коефіцієнт використання корисної площі складу (К_к.„) розраховується за фо­рмулою

К_кп = П,:П_к,

де П₃ — площа, зайнята під зберігання товарів, м²; П_к — корисна площа складу, м².

Коефіцієнт використання площі залежить від типу складу і механізації вантаж­но-розвантажувальних робіт, він коливається від 0,25 до 0,6. Для підвищення ефек­тивності використання складських площ зменшують ширину проходів між стела­жами, застосовують сучасніше і менш габаритне підйомно-транспортне обладнання. Отже, чим вищий коефіцієнт використання площі, тим нижча вартість зберігання товарів.

Ц Коефіцієнт використання об'єму складу ❖

Коефіцієнт використання об'єму складу (K₀J визначається за формулою

K₀X — Оз.т: 6к,

де O_vr — об'єм складу, зайнятий під зберігання товарів, м³; О*— корисний об'єм складу, м³.

❖ Собівартість переробки 1 т вантажу в грн. ❖

Собівартість переробки 1 т вантажу в грн (C_n) визначається за формулою C_n = C_3arIB_c,

де C_3ar—загальна сума експлуатаційних витрат за рік, грн. Розмір експлуатаційних витрат за рік (C_3ar) визначається за формулою

/ C_3ar = З.+ ДЛ.М + A_m + Ac, де 3 — річна зарплата робітників, які обслуговують обладнання, й адміністративно- технічного персоналу; E — річні витрати на електроенергію; M — річні витрати на мастильні та інші допоміжні матеріали; A_m — річні відрахування на амортизацію і ремонт обладнання; A_c — річні відрахування на амортизацію і ремонт складських будівель і споруд.

Собівартість переробки однієї тонни вантажів визначається при ручній і механі­зованій переробці вантажів і використовується для розрахунку економічного ефек­ту від упровадження засобів механізації. Основними напрямами зниження собівар­тості переробки складських вантажів є механізація складських операцій, підвищення продуктивності механізмів і ефективніше їх використання.

❖ Продуктивність праці працівників складу ♦>

Продуктивність праці працівників складу (II_n) визначається кількістю переро­бленого за зміну вантажу чи обсягом оптово-складського товарообігу, який припа­дає на одного працівника і розраховується за формулою г П„ = B_3ar: K₃,

де П_п— продуктивність праці, т/людино-зміна; B_3ar— загальна кількість перероб­леного вантажу за певний період (рік, квартал, місяць); K₃- кількість людино- змін, витрачених на переробку вантажів.

84

• Рівень механізації складських робіт ❖

Рівень механізації складських робіт (PJ визначається за формулою Pm = (О_мр: O_3ar) х 100, де P_m — рівень механізації, %; О_м._р — обсяг механізованих робіт, т; O_3ar — загаль­ний обсяг робіт, виконуваних на складі, т.

Загальний обсяг робіт включає як механізовані роботи, так і ті, що виконуються вручну.

Підвищення рівня механізації вантажно-розвантажувальних і складських робіт досягається за рахунок удосконалення технологічних процесів і впровадження су­часного підйомно-транспортного обладнання, що сприяє зростанню продуктивності праці, економії робочої сили і зниженню собівартості переробки вантажів.

5.7. Розміщення та оптимальні розміри оптових підприємств

• Розміщення оптових підприємств ♦>

Розміщення оптових підприємств у ринкових умовах здійснюється їхніми влас­никами виходячи із принципів економічної доцільності, концентрації і конкуре- нтності.

Економічна доцільність організації оптового підприємства визначається як по­требами виробничого комплексу та товаропровідної системи конкретного регіону, так і наявністю стабільних перспектив успішної господарської діяльності для дано­го оптовика.

Принцип концентрації передбачає можливість охоплення зон діяльності дріб­ніших за масштабами локальних і регіональних підприємств зонами функціо­нування оптових формувань національного або міжрегіонального рівня.

З попередніми принципами в сучасних умовах тісно пов'язаний принцип кон­курентности що передбачає врахування реальної конкурентної ситуації на оптово­му ринку в цілому, окремих товарних ринках і в регіонах.

На розміщення оптових підприємств безпосередньо впливає також низка таких факторів, як функціональний рівень оптового формування і зона його діяльності, типорозмір; номенклатура товарних груп основної спеціалізації, стан роздрібної торговельної мережі та обсяги її діяльності в зоні обслуговування, рівень розвитку транспортних шляхів сполучення в регіоні.

Великі оптові підприємства національного й міжрегіонального рівня — вихідні й торговельно-закупівельні бази, які активно взаємодіють із виробничими і аграр­ними товаровиробниками, доцільно розташовувати при великих виробничих під­приємствах або у безпосередньому наближенні до транспортних шляхів сполучення (залізничних вузлів, автомобільних трас) безпосередньо в центрах концентрації ви­робництва.

Підприємства регіонального і локального рівнів мають на меті максимальне на­ближення до районів споживання, рівномірне розосередження по території міських поселень і сільських адміністративних районів. При цьому необхідно постійно до­тримуватися економічної доцільності і конкурентності, що передбачає уникнення нераціонального дублювання, скупчення оптових підприємств з аналогічним асор­тиментом, монопольного охоплення окремих сегментів товарного ринку обмеже­ною кількістю суб'єктів оптової торгівлі.

85

❖ Оптимальні розміри оптових підприємств ♦>

Оптимальні розміри оптового підприємства визначаються за допомогою техні- ко-економічних розрахунків потреби в загальній оперативній (корисній) площі (об'ємі) для проведення торговельно-технологічних операцій, а також допоміжних і адміністративних площ даного підприємства.

Розрахунок оперативної площі для зберігання товарів (SJ проводиться по кож­ній товарній групі окремо з урахуванням потреби в одночасному зберіганні (P_z) і нормативу площі на зберігання 1 т (м³) даного товару (N_z): S₀₁ =P_zXN_i.

Таким чином, загальну оперативну площу для зберігання товарів і-ї кількості товарних груп визначають як суму:

S_w =S_el+S^+... +

Допоміжні площі оптового підприємства включають площі проходів і проїздів у складах, площі для проведення технологічних операцій підсортування і комплекту­вання відпускних партій, а також площі експедицій.

Площі адміністративних приміщень гуртових баз і складів установлюються від­повідно до загальної чисельності їх працівників та норм площі для встановлення канцелярського обладнання, засобів оргтехніки і комп'ютерів.

Розрахунок оптимальних розмірів оптового торговельного підприємства має проводитися комплексно виходячи з перспективних обсягів оптового обороту в розрізі товарного асортименту основної спеціалізації.

Проведені техніко-економічні розрахунки необхідно співвіднести з розрахунком таких важливих показників, як точки беззбитковості і рентабельності.

Точка беззбитковості (ТБ) — це обсяг оптового товарообігу, за якого валовий дохід оптовика вирівнюється за сумою з поточними витратами:

Tb= ^В'^ХІ°° ; P_m-P_smi1 : .

де ТБ — мінімальний обсяг оптового товарообігу підприємства, за якого воно дося­гає беззбитковості, тис. грн; В„ — постійні витрати підприємства, тис. грн; P_m — рівень валових доходів, %; P_3mb — рівень змінних витрат підприємства, %.

Розрахунок ТБ є особливо актуальним для новостворюваних оптових підпри­ємств, які щойно виходять на товарний ринок і для яких розрахунок цього показни­ка може проводитися за спрощеною формулою:

TB=

вд

де ВД — валовий дохід підприємства, тис. грн.

Разом з тим досягнення точки беззбитковості ще не дозволяє оптовому підпри­ємству отримувати певну норму прибутку. Натомість точка мінімальної рентабе­льності (TMP) уже свідчить про досягнення підприємством обсягу оптового обо­роту, за якого отримані валові доходи не тільки повністю покривають загальні (постійні і змінні) витрати, але й створюють такий розмір прибутку, який після по­даткових відрахувань є не нижчим від мінімального рівня рентабельності на аван­сований капітал.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Яке місце займає оптовий ринок на внутрішньому товарному

ринку?

У чому виявляються відмінності оптового ринку від роздріб-

ного?

3. Які об'єкти і суб'єкти функціонують на оптовому ринку?

4. Якими тенденціями і проблемами характеризується вітчизня-

5. оптовий ринок?

6. Якими є перспективи розвитку оптового ринку країни?

7. У чому полягає сутність оптової торгівлі?

8. Назвіть основні види оптової торгівлі.

9. Які фактори впливають на розвиток оптової торгівлі?

10. У чому полягає роль оптової торгівлі на товарному ринку?

11. Яке значення відіграє оптова торгівля в економічному механізмікраїни?

12. Які основні господарські формування становлять структуруоптової торгівлі?

13. З яких організаційних елементів складається інфраструктураоптового ринку?

14. Що розуміють під оптовим торговельним підприємством?

15. За якими ознаками класифікують оптові торговельні підприєм-ства?

Базовим пунктом відліку TMP є рівень ставки банку на вкладений капітал — своєрідне мірило доцільності здійснення будь-якої, а не тільки торговельної, госпо­дарської діяльності, адже отримання нижчого доходу від оптової торгівлі логічно спонукає власника капіталу просто розмістити його в банку й отримувати гаранто­вану норму доходу за банківською ставкою. Отже, значення чисельника у наведе­ній вище формулі ТБ має бути збільшене на певну суму мінімального прибутку (Пі™»), який можна розрахувати безвідносно товарообігу оптового формування: _ Kx P_pniin ш ^min ~ IOO-C_n ■ ^т

де K — капітал, авансований у створення і діяльність оптового підприємства, тис. грн; P_p . — мінімальний рівень рентабельності оптового підприємства, %; C_n — ставка податку на прибуток, %.

Таким чином, розрахунок точки мінімальної рентабельності набирає наступного вигляду:

^_wt, (В_п +П__іп)х100

TMP = ^{v п mmJ} . а

Р_вд -P_3mb

Від'ємна різниця між фактичним оптовим товарообігом оптового формування і розрахованою величиною TMP є вагомою підставою для перегляду його бізнесової стратегії (зміни профілю, спеціалізації, структури витрат тощо) для уникнення фінан­сового фіаско — банкрутства в умовах зростання конкуренції на оптовому ринку.

3. Які функції виконують оптові торговельні формування?

4. Якою є загальна структура оптового торговельного підприєм­ства?

5. За якими основними ознаками класифікуються склади?

6. Які основні групи приміщень складу ви знаєте і який між ними функціональний взаємозв'язок?

7. Які основні вимоги ставляться до об'ємно-планувальних рішень загальнотоварних складів?

8. Які вимоги ставляться до конструктивних рішень загальното­варних складів?

9. Як оцінюється доцільність технологічного планування складу?

10. Які показники дозволяють визначити ефективність роботи складів?

11. За якими принципами розміщуються оптові торговельні підпри­ємства?

12. Як розраховуються оптимальні розміри оптового торговельно­го підприємства?