9

Тема 7. Фінансове забезпечення підприємств комунальної власності.

1. Фінанси підприємств комунальної форми власності – складова місцевих фінансів.

2. Склад та структура доходів та видатків підприємств комунальної форми власності.

3. Прибуток підприємств комунальної форми власності та його розподіл.

4. Зарубіжний досвід та особливості фінансової діяльності підприємств комунального в зарубіжних країнах.

1. Фінанси підприємств комунальної форми власності – складова місцевих фінансів.

Невід’ємним атрибутом місцевого самоврядування є особлива самостійна форма власності суб’єктом права якої є низовий територіальний колектив – територіальна громада.

Комунальна власність є самостійною формою власності яка відповідно до конституції України є власністю територіальної громади.

Муніципальна власність – одна з форм корпоративної (колективної) власності, що перебуває в користуванні, володінні й розпорядженні територіальних колективів та їхніх виборних органів самоврядування.

Суб’єктом права комунальної власності є адміністративно-територіальної одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських рад народних депутатів.

Об’єктом права комунальної власності є:

1. Майно, що забезпечує діяльність відповідних рад і утворюваних ними органів.

2. Кошти місцевих бюджетів.

3. Державний житловий фонд.

4. Майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров’я, торгівлі, побутового обслуговування.

5. Об’єкти житлово-комунального господарства.

6. Місцеві енергетичні системи.

7. Транспорт.

8. Системи зв’язку та інформації.

9. Інше майно необхідне для забезпечення економічного та соціального розвитку відповідної території.

Особливості формування комунальної власності в Україні:

1. На відміну від більшості зарубіжних країн в Україні майно комунальної власності сформовано шляхом його безоплатної передачі із загальнодержавної до комунальної.

2. В зарубіжних країнах майно комунальної власності сформовано шляхом викупу об’єктів приватної власності до власності територіальних колективів, а також шляхом створення об’єктів комунальної власності за рахунок коштів органів місцевого самоврядування.

3. В зарубіжних країнах, включаючи і Росію, до 1996 року на відміну від України майно комунальної власності не зараховувалось до складу державної власності і є самостійною формою власності – власністю територіальної громади.

4. В зарубіжних країна суб’єктом права комунальної власності є не адміністративно-територіальна одиниця, а територіальний колектив, як носій місцевого самоврядування і відповідно там немає різновидів комунальної власності на відміну від України де було запроваджено обласну, районну, сільську, селищну різновиди комунальної власності.

Прийняття нової конституції України не передбачало поділу комунальної власності на дві форми: загальнодержавної та комунальної, а також закріплення територіальної громади як суб’єкта місцевого самоврядування, що означає зміну економічної природи і правового режиму майна комунальної власності.

Нова конституція України визначала принципово нові засади функціонування комунальної власності та її економічної природи:

1. Комунальна власність запроваджується як форма власності, якої до цього часу не було в Україні. Комунальна власність є власністю відповідної територіальної громади. Сама територіальна громада розглядається як спільність громадян України, жителів міст, сіл та селищ або добровільного об’єднання жителів кількох сіл, що утворює окреме поселення наділене правом самостійно вирішувати питання місцевого значення.

2. Суб’єктом права комунальної власності є територіальна громада, а від її імені представницький орган місцевого самоврядування, що обирається жителями міста, села, селища.

3. Комунальна власність є самостійною і рівноправною формою власності поряд з такими як державна, приватна та інші.

4. За своєю економічною природою комунальна власність є колективною формою власності, оскільки відображає відносини колективного присвоєння жителями міст, сіл, селищ об’єктів і майна цієї власності.

Виділяють наступні форми комунальних підприємств:

1. Унітарне комунальне підприємство.

Це підприємство не наділене правом власності на закріплене за ним майно. Майно такого підприємства є неподільним і не може бути розподілено на частки або паї. Не можуть мати часток або паїв в такому підприємстві і його працівники. Майно унітарного комунального підприємства використовується на основі право-господарського відання або на основі права оперативного управління.

2. Комунальне акціонерне товариство.

Це товариство, що має статутний фонд поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості. Акціонерне товариство несе відповідальність за зобов’язаннями лише майном товариства. Акціонери відповідають за зобов’язаннями лише в межах належних їм акцій. Орган місцевого самоврядування може володіти 100% акцій акціонерного товариства або їх частиною.

Комунальним акціонерним товариством вважається товариство в якому понад 50% акцій належать місцевому органу самоврядування. Виділяють відкриті та закриті комунальні акціонерні товариства.

3. Комунальне товариство з обмеженою відповідальністю.

Це товариство яке має статутний фонд розподілений на частини, розмір яких визначається статутними документами. Учасники товариства несуть відповідальність за його зобов’язаннями в межах їхніх внесків до статутного фонду. Органи місцевого самоврядування можуть володіти статутним фондом товариства з обмеженою відповідальністю повністю або частково.

Комунальним товариство вважається при умові, якщо орган місцевого самоврядування володіє більш ніж 50% статутного фонду.

2. Склад та структура доходів та видатків підприємств комунальної форми власності.

Фінансова діяльність комунальних підприємств відображається у грошових потоках, які характеризують різноманітні та різносторонні відносини.

До зовнішніх фінансових відносин комунальних підприємств входять:

1. Взаємовідносини між суб’єктами господарювання у вигляді розрахунків з постачальниками і споживачами.

2. Взаємовідносини з бюджетом (платежі та асигнування).

3. Взаємовідносини з фондами соціального призначення (внески та надходження).

4. Взаємовідносини зі страховими компаніями.

5. Взаємовідносини з фінансово-кредитними установами.

6. Взаємовідносини з інститутами фінансового ринку (розміщення власних цінних паперів, інвестування тимчасово вільних коштів).

Внутрішні фінансові відносини:

1. Розподіл доходів підприємств і форм прибутку.

2. Розподіл чистого прибутку та його використання.

3. Формування та використання амортизаційних фондів.

4. Утворення та використання фондів підприємств.

Витрати підприємств житлово-комунального господарства складаються з заробітної плати, нарахувань на фонд заробітної плати, плати за використану воду, тепло, електроенергію, надання інших послуг між підприємствами в середині галузі, витрати на матеріали, запаси, запчастини, амортизаційні відрахування та інше.

Прибуток (доходи) підприємств комунальної форми власності в основній своїй частині формуються за рахунок послуг, які надаються споживачам.