Контрольні запитання

1. Струс головного мозку, його симптоми, поділ на ступені.

2. Закриті переломи склепіння і основи черепа, їхні симптоми.

3. Переломи хребта, їхня характеристика і симптоми.

Теми реферативних повідомлень

1. Травми очей.

2. Небезпечні ускладнення травм шиї та їх профілактика.

3. Удар головного мозку, його симптоми.

4. Здавлювання головного мозку.

5. Щелепно-лицьові ушкодження.

Питання для дискусії

1. Локалізація переломів хребта.

2. Правила поведінки з потерпілими при підозрі на перелом хребта.

3. Ушкодження вуха, його симптоми.

Тема 30. ДОЛІКАРСЬКА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ ТРАВМАХ ГРУДНОЇ КЛІТКИ ТА ОРГАНІВ ГРУДНОЇ ПОРОЖНИНИ

План заняття

30.1. Закриті пошкодження грудей: види, ознаки, ускладнення, надання першої медичної допомоги.

30.2. Відкриті пошкодження грудної клітки: види, ознаки, ускладнення, перша медична допомога.

Ушкодження грудної клітки у мирний час становлять 10% усіх травм. Вони часто спричиняють важкі ускладнення з боку дихальної та серцево-судинної систем. Ушкодження грудної клітки поділяють на закриті й відкриті. Закриті ушкодження бувають з порушенням і без порушення цілості органів грудної порожнини, з ушкодженням і без ушкодження кісток, а також можуть комбінуватися з іншими травмами, що значно ускладнює перебіг основного ушкодження.

30.1. Закриті пошкодження грудей: види, ознаки, ускладнення, надання першої медичної допомоги

Удар грудної клітки виникає внаслідок дії прямої травми при дорожньо-транспортних пригодах, а також при побутовій і спортивній травмах. При цьому хворі скаржаться на локальний біль у ділянці удару, що посилюється під час вдиху; наявний набряк, іноді утворюється гематома. Біль посилюється при доторканні до місця крововиливу. Больові відчуття протягом майже тижня поступово зменшуються, а потім повністю зникають.

При наданні першої медичної допомоги рекомендується для зменшення крововиливу й болю у перші години застосовувати холод (міхур із льодом) і збризкати хлоретилом. Призначають також знеболювальні засоби (анальгін або ацетилсаліцилову кислоту). Наступного дня після травми до місця удару прикладають грілки, напівспиртові зігрівальні компреси та роблять фізіотерапевтичні процедури (УВЧ, солюкс).

Здавлювання грудної клітки належить до більш важких травм. Воно виникає під час дії на грудну клітку двох зустрічних сил (стискування між двома твердими предметами), найчастіше внаслідок вибухів, обвалів. У період здавлювання грудної клітки повітря, що знаходиться у легенях, стискується, а це призводить до розриву легеневої тканини, кровоносних судин і бронхів. У момент здавлювання підвищується тиск у венах шиї й голови, дрібні судини розриваються, спричинюючи краплинні крововиливи на слизових оболонках гортані, кон'юнктиві, шкірі (обличчя, на верхній частині тулуба, у внутрішньому вусі й барабанній перетинці. Унаслідок цього порушуються слух і мова. У хворих з'являється задишка, прискорюється пульс. При сильному здавлюванні внаслідок раптового підвищення внутрішньогрудного тиску виникає травматична асфіксія.

Першу медичну допомогу потрібно надавати після вивільнення потерпілого із-під завалів. Створити абсолютний спокій, дати знеболювальні засоби і транспортувати у напівсидячому положенні до лікувального закладу.

Переломи ребер становлять 10 - 15 % усіх переломів, їх поділяють на повні й неповні (тріщини, піднадкісничні переломи), поодинокі й множинні, зі зміщенням і без зміщення уламків. Прямі переломи виникають під час дії травмувального фактора на обмежену ділянку грудей, непрямі — дальше від місця прикладання травмувального агента в результаті здавлювання грудної клітки. Унаслідок здавлювання по діагоналі часто виникають подвійні або потрійні переломи одного ребра. При переломах ребер зі зміщенням можуть ушкоджуватися м'язи, судини, плевра й легені. Переломи нижніх ребер можуть поєднуватися з ушкодженням органів черевної порожнини, насамперед печінки й селезінки.

При поодиноких переломах потерпілий скаржиться на сильний біль у місці перелому, що посилюється при кашлі, диханні й зміні положення тіла. При пальпації проявляється локальна болісність, іноді патологічна рухомість уламків і хрускіт у місці перелому. Віддалене від перелому натискування на ушкоджене ребро посилює біль. При множинних переломах стан хворих важкий, при пальпації виразно проявляється патологічна рухомість кісткових уламків і крепітація в ділянці перелому. Нерідко наявні симптоми ушкодження легень і плеври, пневмотораксу, гемотораксу, а також повітря під, шкірою над місцем перелому (підшкірна емфізема).

Перша медична допомога. Дати потерпілому знеболювальні речовини, туго забинтувати (фіксуюча пов'язка, що накладається у момент максимального видиху) широким бинтом, рушником або іншим матеріалом та направити до лікувального закладу у напівсидячому положенні.